Н. Слободянюк: раціональне використання бюджету

Автор: Наталія Слободянюк, ГО Демократичний Альянс Жінок.

З одного боку...

Місцевим радам сьогодні достовiрно невiдомо, які кошти потрiбні для господарського утримання комунальних освiтніх закладів.

Чому? Багато років поспіль цього ніхто не рахував.

З рiзних причин списки господарських потреб просто «підганялись» під скупий граничний обсяг видатків. Вимоги нормативних документів, таких як  Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, Типові та Примірні переліки навчального обладнання, затверджені МОН, тощо, не брались до уваги.

Після початку реформи децентралізації деякі керівники обрахували об’єктивні потреби для своїх закладів та отримали суми видатків в рази більші за ті, до яких звик засновник. Засновник морально не готовий до відповідного утримання комунальної освіти. Чи готовий він матеріально, ми не знаємо, бо потреби у видатках на освіту на сьогодні залишаються необрахованими.

Тим часом у багатьох закладах у туалетах немає перегородок і туалетного паперу, у класних кімнатах - зручних парт, ламп, дошок, а в кабінетах - пробірок, мап, мікроскопів та динамометрів.

З іншого боку…

Держава та місцева влада вкладають в освіту в рази більше, ніж раніше. Все частіше з’являються новини про досягнення на кшталт: нові сучасні дизайни, передове електронне обладнання, багаточисельні капітальні ремонти…

До реформи децентралізації коштів в місцевому бюджеті «не було», тому поточне господарське утримання було частково перекладено на батьків, і громадськість порушувала питання про нераціональне використання «коштів батьків» - коли натягувались стелі, придбались плазми, а комфорт дітей та якість освіти залишались на тому ж рівні.

З приходом коштів до місцевих громад автоматично постає питання щодо раціонального використання коштів місцевих бюджетів. І це питання гостріше, бо мова йде про зовсім інші порядки вкладених коштів.

Тримати баланс між утриманням та розвитком важливо, бо доступ до якісної освіти має отримати КОЖНА дитина, у кожному закладі, у кожному містечку. Як тримати такий баланс? Що з цього приводу говорять нормативні документи?

Керівник повинен достовірно обрахувати господарські потреби закладу та повідомити про них засновника. Засновник повинен виконати вимоги щодо першочергового забезпечення таких потреб. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат (п. п. 12,20 Порядку складання кошторисів бюджетних установ).

Безповоротна фінансова допомога, добровільні пожертвування, які надходять до закладів, можуть бути використані для провадження освітньої, наукової, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності (ст. 79.7 закону «Про освіту»).

Отже, відповідальним підходом до фінансування комунальної освіти слід вважати такий:

• засновник достовірно оцінює та бере на себе повністю фінансування поточних господарських потреб закладів;
• розвиток освіти забезпечується бюджетами розвитку, але (!) за умови повного забезпечення поточних потреб;
• керівники закладів освіти, разом з наглядовими радами, працюють над залученням коштів з додаткових джерел з метою розвитку освіти (тут стає зрозумілим, навіщо засновникам утворювати наглядові ради відповідно до ст. 29 закону «Про освіту»);
• органи громадського самоврядування та нагляду закладів (у тому числі батьківські комітети) контролюють розподіл бюджетних коштів - тим самим направляють свою діяльність у законне русло (ст. 70-71 закону «Про освіту»).

Пройде час - і ми забудемо про побори в закладах освіти та будемо працювати єдиними громадами над розвитком освіти та раціоналізацією розподілу бюджетів.