Ю. Федорченко: реформа вищої освіти по-українськи

У нас політична доцільність є важливішою від норм Закону, вимог розуму та міркувань здорового глузду

Ю. Федорченко: реформа вищої освіти по-українськи

Автор: Юрій Федорченко, кандидат філософських наук, незалежний освітній аналітик-консультант.

1. Інституційні надбання: сформовано НАЗЯВО – безпорадний орган та символ імітації створення системи забезпечення якості вищої освіти.

2. Головне досягнення: в черговий раз було доведено, що політична доцільність є важливішою від норм Закону, вимог розуму та навіть міркувань здорового глузду. Доведення супроводжувалося схваленням широких народних мас.

3. Щоденне відчуття: електронна скринька українського викладача та науковця перетворюється в смітник, який безперервно наповнюється різноманітними пропозиціями щодо «закордонних» публікацій та конференцій. Будь-які розваги за ваші кошти, мої любі!

4. Тактика та стратегія: тактика – наше все, стратегія – нічого.

5. Автономія університетів: трішки вагітні.

6. Відкритість університетів: у кожній хаті своя правда та свої люди.

7. Мобільність викладачів: куди прийшли після отримання диплома, там будемо і свій вік доживати.

8. Стосунки між менеджментом та викладачами: як між господарями життя та служками.

9. Дурість: примножується.

10. Перспективи: не видно.

11. Плани: будемо вчитися в розумних європейців. Ось вже і віз не потрібно. Як поїдемо, як навчимося…

12. Загальне бачення, або висновки: змусь дурня Богу молитися

Оригінал

Освіта.ua
23.05.2017

Популярні блоги
Олег Фасоля: на скільки ж зросла зарплата вчителя? Держава не може забезпечити рівень зарплати, який має відповідати статусу педагога в суспільстві
О. Костюк: Польщі потрібні таланти, а Україні – ні? Система вищої освіти України приречена продукувати масовий освітній продукт, а не унікальний
І. Лікарчук: вчитися мають ті, хто хоче здобути освіту Повна загальна середня освіта повинна бути не обов’язковою, а загальнодоступною
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
к.т.н., доц.
Хочу висловитись з питання мобільності викладачів ВНЗ. В ідеалі, в якійсь "країні ельфів" викладач може вільно змінювати місце роботи. Але от на практиці постає дуже багато питань, які зводять нанівець всю ідею мобільності. Наведу свій приклад. На роботу я добираюсь однією маршруткою протягом години. До найближчого ВНЗ, де я можу працювати хоч якось за спеціальністю, треба добиратись по схемі "маршрутка - метро через все місто - маршрутка - пішки" тривалістю більше години. І за меншу зарплату. І новий не завжди привітний колектив. Про переїзд в інше місто взагалі мовчу. Полишати сім’ю вдома або тягнути її за собою, шукати дружині роботу а дітям - нову школу, віддавати чи не половину зарплати за оренду житла... От скажіть по совісті! Чи воно того варте?