Т. Єфімова: реформи не мають підтримки серед батьків

Усі реформи, що обговорюються, - вони якісь зовсім відірвані від отого батьківського попиту, який існує зараз

Т. Єфімова: реформи не мають підтримки серед батьків

Автор: Тетяна Єфімова, виконавчий директор в EduPay.

Мій батько пішов до школи у 4 роки, бо його брати вже туди ходили, а він ще ні. Це була проста сільська школа, і перші два роки він просто бовтався на задніх партах, а далі вже був одним з відмінників.

Мотивація до навчання була страшенна. Вчитель на селі - це була найповажніша людина. Діти ходили до школи за декілька кілометрів - бо там було все найцікавіше у їхньому житті. Хотілось навчатись не тільки математики та літератури. Десь почув про шахи, зробив з гілочок фігурки і навчився-таки грати. Та ж історія з грою на баяні. Отакі тоді були гуртки.

Коли я йшла до школи, то теж заклад особливо не обирали - віддали у найближчу до дому школу. Як по мені, то і у мене теж була мотивація до навчання та бажання навчатись чомусь додатково.

А ось у моїх синів вже чітко можу відслідкувати залежність мотивації до навчання від конкретного закладу, бо порівняли за всі роки навчання три дитсадки та три школи.

Тому я розумію тих батьків, котрі зараз прискіпливо обирають навчальний заклад. Школи змінились. Вони різні не тільки за рівнем знань, ставленням до учнів, рейтингом ЗНО, «статусом», «крутістю», офіційною та неофіційною вартістю навчання, наявністю форми, додаткових матеріалів, якістю харчування, а ще за атмосферою і безліччю тих моментів, через які твоїй дитині просто добре саме у цій школі…

Але одночасно змінились і батьки. Кожна родина має своє розуміння освіти для своєї дитини. У когось перевага за «статусом» - і дитину навантажують новомодними гуртками, віддають до найдорожчої «крутої» школи. У когось - головне, щоб був гарною людиною і не мірявся смартфонами - і тут дитину чекають звичайна школа, гуртки і звичайні друзі, а не діти депутатів.

Десь важливіше за все здоров'я - тому школу підбирають зі здоровим харчуванням, додатковою фізкультурою. Хтось відкрито шукає школу, щоб заносити директору 300 доларів на рік і не мати ніякого клопоту з навчанням. Є батьки, для яких найголовніше, щоб потім здав ЗНО. Є ті, хто хоче, щоб дитина просто росла щасливою, мала дитинство, не парилась над навчанням і потім не працювала, як коняка. (Чомусь є і такий стереотип - хто добре навчається, потім працює, як коняка...)

Оце все почула від знайомих родин, з якими довелось поспілкуватись під час травневих свят. Всі вони мають дошкільнят, тому й крутились розмови навколо вибору майбутньої школи.

А веду я все це до того, що попит породжує пропозиції. За часів мого батька освіта мала конкретну єдину сутність. Освітня траєкторія була однаковою та зрозумілою для всіх родин - отримання базових знань у школі, далі виш та гарна робота.

Зараз - чи не кожна родина має своє бачення розвитку своєї дитині, шукає і таки знаходить шляхи для реалізації своїх планів.

І далі ще один важливий висновок - оці всі реформи, що ми тут з вами обговорюємо - вони якісь зовсім відірвані від отого батьківського попиту, який існує зараз. Жодний з батьків не казав про «компетентністний підхід» у дитини, розвиток навичок, якостей особистості.

Головні тренди - гарне здоров'я, гарний статус, гарні знання. ВСЕ! Навіть отримання подальшої професії та гарної роботи - то таке... а краще, щоб зовсім не працював, а гроші були. Отаке бачення майбутнього своїх дітей.

Тому думаю, що оці наші реформи тому так буксують і досі не реалізуються, бо не мають дійсної підтримки серед батьків. Батьки їх просто не розуміють, бо мають інші плани на розвиток своїх дітей. То, може, фінська освіта тому й відрізняється від нашої, що батьки - фіни мають інше бачення майбутнього своїх дітей. Дітей, які мають реальні навички та компетенції та з натхненням працюють на благо себе, своєї родини та країни?

Оригінал

Освіта.ua
11.05.2017

Популярні блоги
Олег Фасоля: на скільки ж зросла зарплата вчителя? Держава не може забезпечити рівень зарплати, який має відповідати статусу педагога в суспільстві
О. Костюк: Польщі потрібні таланти, а Україні – ні? Система вищої освіти України приречена продукувати масовий освітній продукт, а не унікальний
І. Лікарчук: вчитися мають ті, хто хоче здобути освіту Повна загальна середня освіта повинна бути не обов’язковою, а загальнодоступною
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Tet-a-tet
Для Наталья: Безусловно Вы во многом правы. Между учителем и СШ должен быть контракт в котором четко прописываются его права и обязанности, но МОНу это не выгодно, ибо тогда нельзя будет найти "козла отпущения". А так бьют и плакать не дают. Такой же договор должны подписывать родители и администрация школы, тогда родители- кукушки не смогут сваливать на учителя свою вину за невнимание к собственным детям. Пора от переливания из пустого в порожнее переходить к договорным обязательствам, где стороны будут нести конкретную ответственность за свои действия, а не огульно обвинять друг друга в плохом исполнении обязанностей.
Наталья
Для Tet-a-tet: Действительно, замечательное решение) Четкое прописывание обязанностей всех участников образовательного процесса, ну и, конечно, уровень ОТВЕТСТВЕННОСТИ каждого (начиная от администрации и заканчивая учеником). Вчера ехала в маршрутке и слышала разговор...одна мама хвалилась подруге, что она первый раз за год позавчера была на родительском собрании у сына!!!
Наталья
* ехала.
Наталья
ну что за издевательство, набираю слово правильно, отправляю - получается ошибка, и удалить не могу свой коммент. А слово то ЕХАЛА
Коментувати
Наталья
Кто завидует учителю, что отпуск большой, пойдите, поработайте в школе. Но учтите, вы будете полностью бесправным, и часто униженным человеком. Не от администрации (сейчас не о ней речь), а вот детей, их родителей. Никто вас не сможет защитить, ведь РЕБЕНОК, даже самый...., всегда прав, ну а если не прав, то он еще маленький, даже если ему и 16-17 лет. А для родителей (большинства) главное - оценка... за контрольную, семестровую, годовую. И виноват в плохой оценке не УЧЕНИК, а УЧИТЕЛЬ...не заинтересовал, не так объяснил, ребенка не было на уроке, а на контрольной попался вопрос, виноват, конечно, учитель. И т.д.! Когда же, действительно, будет ответственность детей и родителей. Особенно родителей. Если ребенок тугодум, помоги ему дома, выучи с ним уроки, подойди с ребенком к учителю, ВМЕСТЕ прослушайте консультацию. Не сваливайте все на учителя!!!! Да, задача учителя - учить, задача (и ОБЯЗАННОСТЬ) родителей - помогать ребенку и учителю в этом.
Батько Київ
Батьки-це ті хто спілкується з вчителем своїх дітей щонайменше раз на тиждень ( в тому числі телефоном та інш). ВОНИ ПІДТРИМУЮТЬ РЕФОРМИ!
Для Tet-a-tet:
Не получится, поскольку - а теперь посмотреть КТО стоит у руля изменений, посмотреть,КТО начал изменения, как быстро и в какие сроки ЧТО происходило, сопоставить и выяснить - какие учителя и КАК воспитали своих учеников (а ведь и учитель воспитывает). А после подумать над тем, КАК воспитывались дети 90х, КАК воспитываются дети сегодня и принять то, что последует за этим. НУ а если принять не получается, то хотя бы понять причины происходящего. А сегодня в силу входят дети, ВОСПИТАННЫЕ 90ми ( а вспомните ка, ЧТО происходило в 90х?, ЧТО наполняло пространство восприятия детьми???). Так что - каки-таки рехформы?
Tet-a-tet
Якщо діти на старість літ батьків байдужі до них, кого звинувачувати-генетику чи не правильне виховання, тобто себе? Якщо наші бувші учні байдужі до сучасного стану вчителів та рівня організації освіти - це провина шкільного виховання, чи це погана генетична пам*ять нащадків? Поговірка каже :" Що посієш, те й зіжнеш". Може ми погано засівали свідомість наших потомків, коли вони так мляво і нерішуче змінюють життя? А може їх усе влаштовує, а ми тут даремно ламаємо списи?
Владимир Белый
У Європі у вчителя вільний час на всі учнівські канікули, а не лише на літні, навчальний рік починається не 1 вересня, а на тиждень-два пізніше, протягом року вчитель має право на 14 днів для різного сімейно-особистого форс-мажору, щоб не з’явитись на роботу - треба лише оперативно повідомити адміністрацію закладу. Європейський суспільно-соціальний орієнтир є більш ніж доречним, що ж і бісить прихильників прокремліської моделі експлуатацію людей - "їх багато є що з них як дань збирати".
Левкович
До тих пір, коли гарне життя в майбутньому не матиме прямої залежності від якості навчання в школі - до тих пір будь яка реформа буде буксувати.
Сергій
Щоб реформа в школі пішла необхідний закон "Про захист вчителя". У школі вчитель найбільш не захищена професія. Доробилися та додумались до того, що в комунальних навчальних закладах вчитель отримує зарплату меньше ,чим прибиральниця або сторож.
Олекса Позняк
Для Сергій: Он уже Порох скоро підпише і пошурують усі учителі на контракт. Будете при появі директора за 5 метрів знімати шапку, стояти струнко і ревіти гімн. Отака х..., ой вибачте, демократизація, малята
знайка
Для Олекса Позняк: Дуже слушні коментарі у Вас. Підтримую, колего!
Коментувати
Гость
Щоб реформи мали підтримку серед батьків, їх необхідно обговорювати. насамперед - з майбутніми та сучасними учасниками навчально-виховного процесу. На жаль, зі ЗМІ минулого року ми дізнавалися про заборону червоних ручок в 1 класів та те, що дитині можна писати олівцем. Однак, суть змін - в іншому. На моє переконання, суспільство в цілому не хоче змін, особливо в такій консервативній галузі, як освіта. Вчителі підтримують підвищення зарплати, та чи легко погодяться, до прикладу, на меншу відпустку? 56 днів не відпочиває жоден учитель в Європі, до якої ми всі прагнемо. Тож, питань більше, ніж можемо знайти відповіді на них.
батько
Для Гость: три літні місяці вчителю так чи інакше оплатять, а навчального процесу (який забирає найбільше сил) немає. Не тим переймаєтесь, шановний гостю!
Олекса Позняк
Для Гость: У Франції моїй знайомій через кожні 4 роки дають оплачуваний 1 рік для самовдосконалення і відпочинку. Отож вона взяла білет та й поїхала на рік на Таїті біля океану самовдосконалюваться. З 35 учнями наш учитель на кінець дня падає і вже нічого не розуміє - додому іде на автопілоті. Розкажи мені як важко учителю в Європі і як він ходить в одному костюмі 30 років як деякі мої колеги
эра
Так, одна моя колега після Вечора зустрічі прийшла на роботу у сльозах. Розповідає:"Моїм випускникам-15 років. Зібралися та й кажуть:"А ви, Ольго Миколаївно, за ці роки зовсім не змінились." Я зраділа. Але ж продовження... "Все у тій же сукні"(((
Коментувати