О. Панич: чому я проти преференцій і монополій

Ресурси в Україні вкладаються не в інновації, а в доступ до влади, який дає гарантії преференцій

О. Панич: чому я проти преференцій і монополій

Автор: Олена Панич, кандидат історичних наук, експерт Реанімаційного пакету реформ, група «Освіта-наука».

Чому я проти преференцій і монополій? Іноді доводиться чути звинувачення на кшталт: «ви хочете їх знищити...» або «ви їх не любите...» або ще щось подібне.

Дивна людська логіка працює таким чином, що скасування привілеїв, прав на пріоритетне становище чи монопольних функцій (особливо тих, до яких вже звикли) розцінюється як «знищення», «ліквідація», чи прояв якоїсь особливої недружелюбності.

Інший маніпулятивний трюк, коли кажуть: «ви хочете нас знищити, і за цим стирчать вуха чиїхось інтересів...» Так, ніби привілеї і гарантії для одних - це природно, а «чиїсь» інші інтереси - це прокляття за визначенням.

Напевне, це не є проблема лише освіти, академічних інституцій чи тих, що здійснюють управління у сфері освіти. Це загальна проблема нашої країни. Якось так у нас прийнято - добиватися преференцій шляхом впливу на тих, хто приймає рішення. Така собі стратегія виживання - створення стабільного споживача власних послуг, користуючись можливостями держави.

По правді, не бачу великих шансів змінити цю стратегію найближчим часом, хоча саме вона, на мій погляд, руйнує нашу країну. Завдяки їй знищується потенціал до розвитку. Ресурси вкладаються не в інновації, а в доступ до влади, який дає гарантії (часто за рахунок витіснення інших з ринку).

Справа навіть не в конкуренції, а в тому, ЗА ЩО конкурують: за кращу якість продукту (наукового, освітнього, аналітичного) чи за право постачати цей продукт на ексклюзивних умовах? Привілейоване чи монопольне становище організації дає їй можливість існувати, але не розвиватися. Для розвитку у неї немає потреби, бо закон вже і так визначив, що вона найкраща у своїй царині.

Зрештою, приходимо до ситуації, коли одні і ті ж люди роблять і говорять одне і те ж багато років, і нічого не змінюється ні в їхньому житті, ні в житті тих, що навколо. Преференції - це прирікання самих себе на стагнацію і занепад.

Оригінал

Освіта.ua
29.03.2017

Популярні блоги
В. Громовий: «миздобули» не перевелися в освіті Два основні приховані мотиви організації конкурсів – заробити грошей і виправдати своє існування
О. Халепа: дайте нарешті спокій дистанційній освіті! Дистанційне навчання -  передвісник глобальних змін в освіті, причому незворотних змін
Д. Семьонов: чи вбиває безкоштовність освіти її розвиток? Кожна інвестована в навчання гривня – це не лише користь для себе, ці гроші рухають галузь загалом
Роксана Харчук: боротьба за ЗНО з літератури необхідна Хай закриваються непотрібні псевдоуніверситети, а ЗНО – це єдиний рятунок української освіти
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
К.В.
Українську еліту знищували на протязі століть і повинен пройти час, щоб вона відродилась знову.Це станеться обов’язково.На щастя, від суб’єктивних факторів антропогеного походження це не залежить.
Tet-a-tet
А як Ви хотіли в країні, де 70 років усе на цьому трималося. Людину змінити найважче, особливо, коли мова йде про власні інтереси. Працювати чесно і кваліфіковано завжди важко, тому більшість постійно шукає собі щілину, аби проскочити кудись без зусиль. Хитрування, лицемір*я, марнославство і нещирість стали тими національними рисами за які нас не поважають у Європі. І не треба соромитися це казати, бо воно так є. І цю брехню як це не прикро, очолюють наші верхи, яким здається, що чим менше говорити гіркої правди тим краще для іміджу держави. Понад 450 вузів у списку НЗ України, і це у бідній країні яка не може їх профінансувати. Чим не преференція ділкам від освіти, що отримали липові ліцензії, і у цього неподобства є конкретний автор- МОН. То може воно почне нарешті з себе, а не буде нас заколисувати обіцянками про Нову школу?