В. Бахрушин: проблема в змісті, а не обсязі вимог

Треба не чекати на концепції, моделі, дисертації, а виправляти очевидні нісенітниці вже зараз

В. Бахрушин: проблема в змісті, а не обсязі вимог

Автор: Володимир Бахрушин, головний експерт групи «Освіта» Реанімаційного пакету реформ.

Сьогодні багато пишуть про останні рішення та пропозиції МОН щодо «розвантаження» програм загальної середньої освіти. Хоча зовсім недавно нерідко ті самі люди, що критикують «розвантаження», так само критикували МОН за те, що він перевантажує школярів.

Мені не подобається термін «розвантаження». Бо справжня проблема не в обсязі вимог, а в їх змісті. Але сутність пропозицій щодо нових навчальних планів від цього не змінюється. Багато проблем змісту середньої освіти йдуть від чинного Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого Постановою Кабміну ще у 2011 р. А також від написаних на його основі навчальних планів, програм і підручників. Наведу лише деякі приклади з вимог цього стандарту.

Одним із завдань освітньої галузі «Математика» він визначає «формування здатності ... приймати рішення в умовах неповної, надлишкової, точної та ймовірнісної інформації».

Чи кожний доктор фізико-математичних наук з математики володіє такою здатністю, яку стандарт вимагає від школярів? Можна додати, що під час деталізації завдань для основної та старшої школи ця здатність вже кудись зникає. Якщо не згадувати незрозумілу вимогу Державних вимог до загальноосвітньої підготовки учня: «застосовувати ймовірнісні характеристики навколишніх явищ для прийняття рішень». Чи буде достатнім, наприклад, вміти приймати рішення шляхом підкидання монети?

Натомість вже в іншій освітній галузі («Технології») з'являється вимога, відповідно до якої учні лише «одержують уявлення про ... прийняття рішень». Так чому вчити учнів – математичним методам і технологіям прийняття рішень в умовах невизначеності чи загальним уявленням про проблеми прийняття рішень та існуючим підходам до їх вирішення?

Вже в основній школі учні мають «розуміти зв’язок між небесними і земними явищами природи». Що тут мається на увазі? Можливо, астрологія? Зрозуміло, що певні приклади реальних зв’язків можна наводити і в школі. Але ж йдеться не про приклади, а про розуміння зв’язку, який у повному значенні невідомий сьогодні і науковцям. Також учні повинні «виявляти власне ставлення до ролі біологічних знань у формуванні сучасної природничо-наукової картини світу», «висловлювати судження про можливі напрями сучасного етапу розвитку географічної оболонки».

Чи достатньо в них знань для того, щоб вони могли виявляти власне ставлення і висловлювати власні судження з подібних питань, а не повторювати ставлення і судження когось іншого?

Ще одна вимога на рівні основної школи – «уміти … проектувати відновлення екосистеми». Можливо, автори стандарту іноді самі не розуміють, про що вони пишуть і чого вимагають від школярів?

Учні повинні «знати [невідомо які] прилади і пристрої, що використовуються у процесі вивчення об’єктів і явищ природи», «уміти користуватися приладами [невідомо якими] під час проведення біологічних досліджень» й т. п.

Це переважно вимоги на рівні основної школи. На рівні ж старшої школи учні повинні, зокрема: «розуміти походження і динаміку основних суспільних процесів, що відбуваються у географічному середовищі, уміти пояснювати причини і наслідки змін, що відбуваються в політичних та економічних системах Землі, виявляти загальні географічні закономірності суспільного характеру, аналізувати і пояснювати наслідки взаємодії між різними суспільними системами, визначати фактори та особливості розміщення об’єктів географічного середовища (населення, господарства), складати їх комплексну характеристику…»

Якщо вони будуть здатні все це робити, то навіщо їм далі десь вчитися. Можна відразу ставати провідними експертами цих питань і консультувати уряди, політичні партії, банки…

Переліки таких, м’яко кажучи, недоречностей можна продовжувати ще довго. Можна додати і плутанину з термінологією. Зокрема, з компетентностями і компетенціями учнів. Невже ми хочемо законсервувати цей стандарт і продовжувати ще роками вимагати від школярів невідомо що? Водночас звинувачуючи всіх в недосконалості змісту освіти.

Чи, може, треба не чекати на концепції, моделі, дисертації… І виправляти очевидні нісенітниці вже зараз.

Оригінал

Освіта.ua
31.01.2017

Популярні блоги
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
І. Совсун: як надовго ще вистачить запалу учителів? Існує гігантська прірва між переможцями світових олімпіад і базовим рівнем українських шкіл
Тетяна Сердечна: зарплати у вчителів мають бути різні Є шанс, що колись держава буде в змозі оплачувати роботу людей, які працюють із її майбутнім
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
совесть
В. Бахрушину: З того, що ви написали про зміст документу "Державний стандарт шкільної освіти", випливає лише одне: потрібно спростити текст цього документу, але так, щоб зміст освіти зберегти! І де ви були раніше з такою критикою? Пропонуйте, ЯК ТРЕБА? Критика, аналіз, критика... Де синтез, де пропозиції?