Автор: Лілія Гриневич, міністр освіти і науки.
У четвер зранку повернулася зі Світового освітнього форуму в Лондоні. Контраст, звичайно, вражаючий. Там розумієш, що ми живемо між власними зрадами та перемогами, а решта світу знаходиться в іншому вимірі. Проілюструю свою думку на простому прикладі.
На форумі я виступала з презентацією «Нова українська школа: Розробка політики для розвитку талантів» (Більше можна прочитати тут. Метою було представити нашу країну, показати, що в Україні є цікаві і діючі механізми для розвитку талантів, а також розказати про нову українську школу, що має допомогти нам знайти та підсилити таланти кожної дитини.
У результаті слухачів найбільше вразило три речі:
- Перше, що в Україні досі продовжується конфлікт. Це ми з вами кожного дня слухаємо новини про те, що на фронті гинуть хлопці. Світ про це не говорить, і учасники форуму після моєї презентації здивовано питали: «Чи це правда, дійсно гинуть люди?». Ці питання вразили найбільше.
- Друге - це наша Мала академія наук. В інших країнах такої системи заохочення та розвитку наукових талантів молоді, яка б підтримувалась з місцевих та державного бюджетів, нема. Наш досвід в цій сфері є дуже цікавим для світу.
- І третє - наша ідея створити освітню онлайн-платформу для компетентнісного навчання. Використання технологій в освітній сфері - очевидний тренд, цьому на форумі було присвячено більшість презентацій та обговорень. Тому багатьох цікавить, якими проектами у цій сфері займаються інші держави.
Звісно, вражень значно більше. І освітня виставка, і зустрічі, які там вдалося організувати, були дуже важливим і цікавими для розуміння розвитку освіти у світовому масштабі. Але це вже зовсім інша розмова.
P.S. На фото плакат, який зображує тематики форуму. Його малювали молоді люди з Flatland, які брали участь в ілюстрації знаменитої промови Кена Робінсона.
