В. Бєлий: компетентісна освіта? Так! І це просто

Компетентісна освіта готує особу до проактивної продуктивної участі у суспільно-економічних відносинах

В. Бєлий: компетентісна освіта? Так! І це просто

Автор: Володимир Бєлий, заступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.

Проходя мимо знаний - возьми.
Соломон

ДВА СВІТИ

За радянських часів усередненим виразником достатку сім’ї був комплект, до якого входили: двокімнатна квартира, у якій проживали три покоління, натуральні паласи на стінах і кришталевий посуд у серванті. Саме останнім (паласи та кришталь) зазвичай пишалися наші громадяни перед своїми закордонними родичами, яких зрідка випадало зустрічати. Це було непересічною подією для радянських. Після n-ої чарки горілки язики у всіх розв’язувалися і наші з подивом могли почути від своїх закордонних родичів: «Які ви щасливі від того, що не знаєте наскільки ви нещасні».

Подібну площину реальності у нашій освіті нещодавно гарно відобразив Володимир Співаковський у ході однієї з дискусій у Мережі: «Это наследие того, чем отличается западная система образования от советской. В советской системе образования главное знать, как что называется и из чего состоит. А в западной - главное знать, как «это» работает и можно ли улучшить. Отсюда у нас бесконечные демагогии по поводу дефиниций и никакого понимания сути явлений. Именно поэтому мы обречены на споры по словам и никогда не добиваться реальных улучшений».

Яскраво вказує на ці речі нашого освітянського буття, наприклад, наступний витяг з тексту для учнів 9-го класу, розміщений у мережі: «Атрибути – спеціальні об'єкти, за допомогою яких можна задати правила опису властивостей інших об'єктів. База даних – сукупність взаємозв'язаних даних, використовуваних багатьма користувачами. Екземпляр об'єкту – одиничний об'єкт. І т.д.»

Якщо нашим вчителям потрібно весь час «вивчати» з учнями подібні кліше, а потім за їх відтворення ставити учням оцінки і так з року в рік, то чи не впору нам прозріти щодо того, які ми, й наші учні також, щасливі від того, що не знаємо наскільки ми нещасні.

Сучасний світ давно так не «жиє».

АГЕНТИ ЗМІН

Як же можна нашим учням та педагогам зруйнувати оце замкнене коло традиції «бути щасливим від того, що не знаєш наскільки ти нещасний»?

А просто завдяки входженню, у першу чергу, ПЕДАГОГІВ у сутність навчання учнів через компетентісні форми його організації та методи здійснення!

Звідки така впевненість, якщо ти, авторе, давно живеш за соломоновим «Проходя мимо власти - не верь».

Саме завдяки здатності сприймати дійсність не через віру/недовіру, а прямо критичним її аналізом. Я про те, що наша влада досі ще ніколи не орієнтувала освітньо-батьківсько-учнівську спільноту на системне впровадження компетентісної освіти.

Навіть у день презентації першого доробку проекту «НУШ – основи стандарту освіти» представники нашої освітньої влади роблять повідомлення не про цю інноваційну подію та її прогресивний зміст, а про чергове засідання Колегії МОН, що відбулося того ж дня. Більше того, ні у той день, ні наступного зміст доробки все ще так і не з’являється на сайті самого МОН. Останнє так нагадує часи, коли чи не всі працівники МОН були проти запровадження ЗНО.

ОЗНАКИ ЗМІН

Натомість, ще тридцять років тому вперше наживо побачив такі (компетентісні) підходи до навчання старшокласників під час контрактної роботи з ліцеїстами Алжиру.

Як саме та якими доступними кожному педагогу засобами це робиться?

  • По-перше, одним з простих виразників компетентісного підходу є така система оцінювання школярів, за якої їм НІКОЛИ не ставлять оцінки за знання як такі, а оцінюється ЛИШЕ їхня робота на предмет вміння застосовувати знання.
  • По-друге, наступним чинником є велика кількість навчальних годин, на яких вчитель має не пояснювати, а супроводжувати поточну учнівську роботу над завданнями по застосуванню теорії, що була попередньо подана у форматі фронтального ознайомлення. При чому без потреби її заучування на пам’ять.
  • По-третє, замість ведення класних журналів та іншої звичної нам описової «роботи» вчителя, замість засідань з порядком денним про теорію педагогіки чи поширення «передового педагогічного досвіду» за кордоном практикують такі системні педради після триместрів, на яких педагоги узгоджують якісні індикатори навчальної підготовки кожного учня, щоб на додачу до його цифрових показників подати ці індикатори до уваги учнів та їхніх батьків.
  • По-четверте, гарне технічно-матеріальне оснащення практичних занять учнів та забезпечення вчителя засобами поширення розроблених ним завдань для кожного учню є безумовним стандартом для державних освітніх систем у сотнях країн світу. Крім того, тамтешні вчителі мають на додачу стандартну державну версію комплекту тематичних практичних завдань.

Подібні аксіоматичні конкретні речі, автоматично забезпечують органічне поєднання теорії з практикою у ході поточної навчальної роботи кожного класу. І це не як локальний вияв передового педагогічного досвіду чи ініціативи окремого вчителя, а системно по всій країні.

Корінь компетентісного підходу у тім, що акцент робиться на проактивну навчальну позицію учнів і, увага, виключно ПРОДУКТИВНОГО для всіх формату, бо не мова про ті «групові» якби передові форми навчання, коли один чи два учня щось реально роблять, а більшість «їм падає на хвіст».

Наступним важливим репером компетентісно орієнтованої освіти є технологія, за якої не обмежуються формулюваннями (віддзеркалення теоретичного знання), не надають їм статусу головних виразників як рівня освітньої підготовки учнів, так і її змісту.

«Робочим тілом» освіти компетентісного формату є ЗАСТОСУВАННЯ знання у якомога ширших обсягах та різноманітних форматах. Так автоматично ставиться на високий рівень і формування самих знань як таких, бо вони «в'їдаються» в учня у ході так компетентісно орієнтованої організації освітнього процесу. Мова про процес загальнодержавного масштабу, тобто бюджетом забезпеченого. До речі, саме це автоматично знімає ризики нецільового використання бюджетних коштів, коли навчання якби і є, а рівень освіти випускників плачевний.

Бажаєте польоту приватної ініціативи на щось більш просунуте? Будь ласка – «прапор у руки і вперед», робіть собі. Ніхто вам не заважатиме.

ФОРМАЛІЗАЦІЯ ЗМІН

Державний стандарт з компетентісно організованою освітньою діяльністю державних закладів є лише мінімальним базисом і, навіть, ті бюджетні працівники, які можуть бути вищими того мають для такого всі умови, але кожен заклад/педагог має забезпечити мінімум нового стандарту.

До речі, якщо сучасному вчителю є незрозумілою потреба у сенсах, подібних до поданих тут, то він точно не настільки сучасний, щоб зуміти спрацювати з учнями на рівні вимог часу, а тим більше у площині творчого формування знання, якого ще взагалі не має (меташкола).

Потреба запровадження проекту «НУШ – основи стандарту освіти» у життя нічим не завадить дійсно гарним вчителям хай, навіть, зі «старої когорти», а натомість лише розв’яже їм руки від старих бюрократичних пут.

Нові стандарти, як саме НОВІ за сутністю, передбачають, як те вже є у поляків, що спеціалізована державна науково-методична служба розробляє стандартний комплект завдань нового (компетентісного) покоління до всіх предметів та інтегрованих курсів: і рівня звичайного стандарту, і академічно-профільного рівня для старшої ланки. Це буде загальною базою та орієнтиром для всіх, хто забажає та зможе піти далі і запропонувати ще й свої версії аналогічно спрямованих вправ та завдань тощо.

Одним з першим індикаторів дійсно системного поступу компетентісної освітньої парадигми могло би бути започаткування вже з 2018 року ПРОФІЛЬНОЇ трирічної освіти старшокласників як основи класичної освітньої моделі, якою послуговуються сотні країн розвиненого світу, бо саме вона апріорі передбачає акцент на осмислене та творчо-практичне застосування теоретичних знань.

Крім того, такий компетентісно орієнтований організаційно-структурний крок став би пусковим механізмом до кардинального покращення якості освіти вже зараз, бо:

  • по-перше, у поєднанні із ЗНО для випускників 9-х класів вона (профільна освіта старшокласників) є потужним мотиватором до наполегливого навчання для учнів основної ланки загальної середньої освіти;
  • по-друге, знову ж через систему ЗНО для випускників старшої ланки є фундаментом «постачання» якісного абітурієнта для ВНЗ та професійних коледжів.

В інтегрально-побутовому сенсі компетентісна освіта відрізняється від інформативно-знанієвої тим, що остання добре готує хіба що для «розгадування кросвордів» чи участі у інтелект-шоу. Натомість перша готує особу до того, щоб бути продуктивно вправним і проактивним учасником суспільно-економічних відносин.

Щодо суто інтелектуального сегменту суспільно-економічного життя, то компетентісна освіта є фундаментом особи для вираження ВЛАСНОЇ думки: і до чогось принципово нового, і щодо відомих істин.

Саме завдяки цьому кожен гарно і по-сучасному освічений індивідуум легко здатен діяти так, щоб не надати жодних підстав для звинувачень у плагіаті. Адже ми можемо говорити/доводити/заперечувати про одне й те ж саме, але не буває так, щоб воно звучало чи було записано у різних людей одними й тими ж фразами, хай який обмежений алфавіт має наша мова.

Оригінал

Освіта.ua
12.12.2016

Популярні блоги
Олег Фасоля: на скільки ж зросла зарплата вчителя? Держава не може забезпечити рівень зарплати, який має відповідати статусу педагога в суспільстві
О. Костюк: Польщі потрібні таланти, а Україні – ні? Система вищої освіти України приречена продукувати масовий освітній продукт, а не унікальний
І. Лікарчук: вчитися мають ті, хто хоче здобути освіту Повна загальна середня освіта повинна бути не обов’язковою, а загальнодоступною
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
для Владимир Белый
Колись, доволі давно, багато цікавих Вчителів на сторінках газет та журналів розповідали про те, ЯК вони ПРАЦЮЮТЬ. Оті звичайні розповіді, а їх було тоді в достатній кількості, читали як вчителі, так і НЕ вчителі. Минуло багато років і, сьогодні, в різних куточках світу люди використовують прочитане, ймовірно й не завжди усвідомлюючи, чому саме так вони діють. Якщо прийдуть до руля ті, кому потрібна Держава, то вони поставлять міністром таку людину, яка вже обізнана з великим обсягом досвіду інших, має досвід роботи від вчителя до, ймовірно й, чиновника. І тоді та людина створить все, від неї залежне, й незалежне, що спричинить до розвитку освіти як рушійної сили розвитку Держави (через економіку та власному іміджу серед інших держав). І тоді не стануть учні в класі без штанців один за одним ганяти, оскільки розвинені будуть
pasufik
Коли чую про клас з 40 учнями починаю розуміти який хабарник очолює таку школу. Це як треба ненавидіти освіту, щоб влаштовувати вчителям таке знущання. Хіба директор не розуміє, що творить? Батьки стараються віддати дітей у школу ближче біля дому, а часом через 500м. є друга школа, де класи не переповнені. Але гроші не пахнуть, та й батьки мовчатимуть, самі ж напросилися. Не стверджуватиму, що таке явище є частим, але у своєму житті зустрічав таки випадки не раз.
Позняк, в классе с 40 учениками,
с ОТОБРАННЫМИ детьми всё можно сделать. А вот когда один кукарекает, а другой трусы на перемене снимает - вот тут попробуй
Владимир Белый
Для Позняк, в классе с 40 учениками,: на те й потрібна КОМПЛЕКСНА за змістом реформа, щоб такого взагалі не було і з чим світ давно справився плавно перейшовши від мотивації палицею (прутиками) до структурно розподілених мотиваційних процедур, у яких ЗНО після кожного рівня займають провідне місце завдяки жорсткому регулятору - встановленням вступного порогу для подальшого здобуття освіти за тією чи іншою траєкторією через абсолютні показники успішності, а не як у нас досі на відносному (десь 10% від всіх бажаючих попастиу ВНЗ). Навіть 40 учнів у класі профільного ліцею не створюють проблем, бо по-перше, дійсно вдібрані як за їхнім бажанням, так і за рівнем інтелектуальної здатності чи профільної (професійно-технічно-орієнтованої у тому числі) схильності, а по-друге, на пріоритетних для підготовки предметах (мінімум чотири) клас поділяється на дві групи, а ці години навчання є домінантними за кількістю. Звісно, я не переконаю незгодних, але молодим буде корисно подумати ...
Летяга Ткаченко
А що робити вчителю початкових класів із такою кількістю учнів. Ділять на підгрупи то в старших класах. А цих дітей чомусь треба навчити?
Коментувати
Олекса Позняк
35 учеников в классе!!!!! 35 Карл!!!! (В смысле Белый) 45/ 35=1,29 минуты на каждого!!!! Ух я за 1,29 минуты наворочу навчальных проэктов и кейсов Спиваковского.Ребята - рехворматоры у вас всё в порядке с головой? Учительская общественность за вас переживает
pasufik
Я зрозумів так. Алжирці вчаться у школі, бо мають для того більше годин, а у нас вчаться вдома(домашні завдання), щоби вчителю дати менше годин на зарплату. Це ж треба було вигадувати таку дорогу "обгортку", щоб запакувати в неї прості істини, під назвою "компетентісні підходи",
Nedolya
Ці компетентності - це україно-російське "ноу-хау" - псевдо-наука. І не морочте ними дітям та вчителям голови. Не здатен педагог навчити дітей чомусь гарному, якщо сам не володіє матеріалом. Жодна методика навіть на 1% не замінить знання. Потрібно закінчувати з цією пед-вакханалією, інакше втратив все, що було остаточно. Давайте просто якісно навчати дітей своєму предмету.
Олекса Позняк
Дело не в том как учить, дело в том что ученик учиться не хочет в своей массе.Он твёрдо уверен что из класса в класс переведут даже неграмотного, а творить он может в школе что захочет - аттестат всё равно получит.Знаю случаи когда он не приходит за аттестатом то классный руководитель берёт книгу выдачи и идёт к нему домой и уговаривает забрать атестат.
Lillestrem
Абсолютно вірно все написано! Повністю погоджуююся з автором! Тільки "совково" заквашені старі кадри будуть противитися тому, що по старому працювати - це погано!))
ххх
То це тебе в Алжирі компетентнісно навчили писати "заучування на пам’ять" окремо? Думаю, що для правильного написання згодились би знання, а не компетентності!
Олекса Позняк
====40 миллионов взрослых американцев не в состоянии проверить выданную им сдачу, прочитать способ применения лекарства, а в закусочных типа McDonald’s ориентируются только по красочным картинкам Больше читайте здесь: http://gazeta.zn.ua/EDUCATION/armiya_negramotnyh_v_ssha_sokrascheniyu_ne_poddaetsya.html =========гарно відобразив Володимир Співаковський у ході однієї з дискусій у Мережі: «Это наследие того, чем отличается западная система образования от советской.=====Спываковский+Белый деградаторы образования.Горбачёвщина...
Роман
Для Олекса Позняк: Україна зайняла перше місце по корупції в Європі, зарплата і економічний розвиток найнижчі в Європі. Тому не треба розповідати яка погана освіта в США - лідера по економічному розвитку і рівню життя населення. Нам до Америки і її освіти дуже далеко.А якщо будуть талановиті діти то в Україні не затримаються поки банда нахабно її грабує.
Crem
Для Олекса Позняк: Вот поетому, что мы такие умные мы живьем так "хорошо"? Ну, да, а тупой американец зато может себе позволить путешествовать по всему миру, жить в правовом государстве и не беспокоится по поводу того, что ему не датут сдачи в магазине, если он плохо считать умеет!
Олекса Позняк
Для Роман: так и учитесь в американцев бороться с коррупцией, причём тут образование. Мой ученик в Канаде делает тесты за 10 минут где канадцы пихтят 2 часа.Когда принимали в школу был небольшой экзамен на котором проверяли его уровень знаний. Так математик на него не пришёл - сказал что не встречал ещё переселенца с Украины который не знал бы математику на отлично. От чего он в восторге в Канаде так это инфоматика - очень достойный уровень а не вечное изучение оффиса
Коментувати
Оля Пуйо
гарні думки, грунтовні. Звичайно, що для дітей важлива мотивація, учням має бути цікаво, школа має готоувати до життя, давати можливість побачити застосування знань на практиці. Але як і хто це реалізує?
Олекса Позняк
Для Оля Пуйо: У Бредбери есть рассказ где учителя заманивают на свои уроки математики стриптизом.Пародия на американское образование в этом рассказе у нас может стать явью.Безграничная анархия ученика в украинской школе с одной стороны и выкручивание рук учителю - ты обязан научить, ты во всём виноват
Олечка,эта мантра
"школа должна готовить к жизни" - в чём она? КАК именно школа должна готовить к жизни, пожалуйста подробнее?
Коментувати
ОЛЕНА
"кожен гарно і по-сучасному освічений індивідуум легко здатен діяти так,"ЗГОДНА !!!!Але скільки у класі таких, що хочуть і здатні???
Юрій
На це і має бути спрямована думаю і учням буде цікавіше учитися, коли вони бачитимуть практичну корисність своїх знань!