Володимир Бєлий: чи досягло дна лицемірство в освіті?

Важливо терміново вирішити проблему списування як контрчинника якості освіти

Володимир Бєлий: чи досягло дна лицемірство в освіті?

Автор: Володимир Бєлий, заступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.

СПИСУВАННЯ

Пан Сергій Клепко (не пишу звідки та хто, бо люди з освіти його і так добре знають) ще за шкільних часів мав добрячу «клепку» у голові, а тому свій портфель до школи не носив. Хоча в школі, тоді ще радянській, він завжди був з ним. Просто дівчатка з його класу, що гарно вчилися, не давали списувати, а він давав. Відтак однокласники вичікували, коли він вийде з дому, підбігали, брали портфель і щосили мчали до школи, щоб списати домашні завдання.

Така практика була й досі є повсюдною, а осмислення її згубності для долі всієї нації не сягнуло вище рівня отих прихильників «навчатися» з допомогою списування.

Чому так?
- А тому, що «списунам» за те нічого такого, що б впливало на їх суспільний статус як не було за радянських часів, так немає й донині. На відміну до порядків, наприклад, як нещодавно взнав, у Польщі, які там існували ще за часів польського соціалізму - списування не проходить.

До речі, відтак стає зрозумілим, чому тим же полякам вдалося успішно реформувати своє суспільне буття на краще, ніж те було за соціалізму, а нам досі ніяк не вдається: якщо дозволяється «халява» та шахраювати в освіті, то не чекайте, що в інших сегментах суспільної діяльності буде порядність.

Зрозуміло, пан, тоді ще учень, Сергій у свої шкільні роки не став би так «сприяти» у навчанні своїм однокласникам, ЯКБИ знав, що тим точно буде непереливки. І мова не лише про «прочухан» від вчителя чи директора, а про суспільно значимі системні санкції, ігнорування яких призводило б до оргвисновків щодо самих вчителів та керівництва закладом.

Саме останнє й зводить нанівець практику учнівського/студентського/аспірантського списування за кордоном. Існування високого рівня порядності у закордонних системах освіти є не просто результатом кращого виховання як процесу закликів та повчань, він має прагматичний правовий базис – чіткі оргсанкції до порушників.

МЕНЕДЖМЕНТ

Існує у науці такий метод як уявний експеримент.

Давайте уявимо, що вищий освітній менеджмент країни запрошує на селекторну відео-нараду, що буде потім викладена на «ютубі», керівників закладів освіти - ректорів, директорів, завідуючих та широке коло журналістів і представників громадськості.

Регламент наради виділяє не більше півгодини для:

  • пояснення важливості для долі системи вирішення проблеми списування як контрчинника якості освіти;
  • оголошення робочого завдання по блокуванню щонайменших спроб до списування у КОЖНОМУ закладі країни;
  • попередження про оргсанкції щодо посади керівника тим, хто із завданням не справиться, як профнепридатних до ролі менеджера закладу освіти базового рівня.

ОПІР

Чи зможуть керівники освітніх закладів прямо під час наради відкрито заявити, що менеджмент ставить їм некоректне завдання?
- Звісно, що ні, бо ж хто наважиться прилюдно показати, що дотримується насправді протилежних цінностей.

Зрозуміло, що дехто з ректорів спробує спрямовувати розмову в інше русло, щоб її просто забалакати чи знівелювати у значимості, але тому легко заради: регламент зустрічі не передбачає її перетворення з формату завдання на довільне обговорення.

ДНО

У плані проблеми якості освіти ми його поки не сягнули, бо гіпотетично лишається можливість від уявного експерименту/закликів/ декларативних «кодексів академпорядності» перейти до реального системного дійства – блокування освітнім менеджментом спроб до списуванням здобувачами освіти засобами суспільно значимих для особи оргсанкцій.

Якщо такого не станеться, то час досягнення «дна» саме й наступить. Тоді постане ситуація, подібна до тієї, яку отримала Україна у військовій сфері – багато генералів, але ніякої здатності зупинити ворога на своїх кордонах. Для освіти оте «дно» матиме подібний вигляд – багато освітян, але брак освіченості та вихованості, здатної не довести справи, навіть у сфері державної безпеки, до стану національної катастрофи. І так буде лишатися чи не у кожному сегменті суспільно-економічних відносин нації – без якісної освіти якісного буття у мільйонів громадян не буває.

Оригінал

Освіта.ua
18.10.2016

Популярні блоги
Олег Фасоля: на скільки ж зросла зарплата вчителя? Держава не може забезпечити рівень зарплати, який має відповідати статусу педагога в суспільстві
О. Костюк: Польщі потрібні таланти, а Україні – ні? Система вищої освіти України приречена продукувати масовий освітній продукт, а не унікальний
І. Лікарчук: вчитися мають ті, хто хоче здобути освіту Повна загальна середня освіта повинна бути не обов’язковою, а загальнодоступною
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
а вот что до
выхода на телевидение - это мысль. При том - замечательная мысль, поскольку сегодня телевидение предоставило эфир людям, идущим в направлении ВНИЗ, потому тчо легче так
zinger
п.Бєлий, Ви ще не втомилися боротися з вітряками? Лицемірство в освіті було, є і ще довго буде. У 1958 році мати змушена була перевести мене в іншу школу, бо вчителька у 3 класі образилася на неї, що не здала 10 крб. наприкінці року на подарунок для неї. Я так любив свою першу вчительку, а вона мене проміняла на 10 радянських карбованців, уявляєте, який це був удар по моїй дитячій психіці? А коли став сам вчителем сказав собі, що краще буду у директора на поганому рахунку, ніж проміняю любов учня на подачку від батьків. Медаль мені за це не дали, але як на білу ворону все ж дивилися. Ми живемо з Вами у суспільстві"перевернуте дерево", де людина часто тобі друг, товариш і вовк. Навіть родичі можуть згадати про тебе лише тоді, коли їм щось від тебе потрібно. Люди перестають їсти, щоб жити, а все більше живуть щоб їсти. Виходьте на телебачення, ворушіть наше освітянське болото, розпочніть з маленьких чоловічків, бо великих вже не перевиховати!
Владимир Белый
Повністю поділяю хід думок і пана Юрія, і пана Вадима, але не розділяю тієї сентенції за якою може стояти страх вчителя сісти за тести, котрі за змістом передбачаються для його учнів.
inchichok
Для Владимир Белый: Повірте, страху сісти за компетентно складені тести немає. Є інше - негативне очікування (а судьи кто?). Сьогодні вразила до печінок і зубовного скреготу письмова робота претендента на посаду губернатора Миколаївської обл., якого врешті затвердив Президент. Впевнена, що просто потрібно було призначити саме його. І як би гарно не писали конкуренти, результат прогнозований. Такого ходу подій бояться притомні люди, а не перевірки своїх знань. Коли буде довіра до перевіряючої інституції - прийду першою на сертифікацію, щоб раз і назавжди зняти всі питання стосовно моєї професійності. Мій диплом - то не фікція, я його чесно отримала (до речі, червоний, як і Золоту медаль школи, вчилася, бо подобалося і бачила перспективи), все інше - двадцятирічний досвід роботи з дітьми, були і є помилки, визнаю, але вони дають змогу рухатися далі.
Владимир Белый
Конфлікт у контексті "негативне очікування (а судьи кто?)" звісно як був, є, так і лишиться надалі, якщо атестаційні комісії будуть у теперішньому форматі голосування. Знівелювати його у наших теперішніх умовах може лише незалежний електронний формат, а комісія має лише перевіряти на достовірність формальні чинники/виразники, що відображають ті складові професійності, що формуються досвідом роботи та отриманою освітою.
inchichok
Якщо це буде незалежний електронний формат, у такому випадку і сама сяду здавати, і колеги згодні. Атестація в сучасному вигляді перетворилася на сумну пародію і гонитву за грамотами-сертифікатами-описом досвіду, які нікому не потрібні, не додають педагогічної майстерності і відбирають багато часу.
Коментувати
совесть
Бєлому. Дитинку привчають змалку до різних РОЗВ’ЯЗНИКІВ. Це бізнес видавництв, авторів підручників - дуже ПОВАЖНИХ в освіті людей... Затурканий, бідний як церковний щур (та ні, у церквах все гарно, особливо коли всім дуже погано...), вчитель не здатен кожному підготувати окреме ОРИГІНАЛЬНЕ завдання. Чи задасть і не встигне перевірити... Ну про що Ви? Коли освіченим, розумним, професіоналам у своїй справі (таких і є десь 10%), а не тим, у кого морда й гаманець товщий, чи гарно нахилятися вміє, почнуть платити достойно - все самоналагодиться... Та коли таке очищення відбудеться? Тому починати боротися зі списуванням треба на всіх фронтах: зі школи точно!
Владимир Белый
Для совесть: Дякую, вважаю за важливе додати до Вашого "почнуть платити достойно - все самоналагодиться" - якщо одночасно з цим запровадиться незалежна атестація (сертифікація) вчителів на предмет їхньої професійності і як предметника, і як педагога, і як дисциплінованого працівника. Як те давно робиться у світі. Наприклад, - "La revalorisation des professeurs est pleinement méritée" (документ від Міністерство освіти Франції) - http://www.najat-vallaud-belkacem.com/2016/10/17/la-revalorisation-des-professeurs-est-pleinement-meritee/
Юрій
Только давайте, как в "12 стульях", утром деньги - вечером стулья. То есть, сначала государство начинает платить достойно (по европейски, ведь у нас же европейские цены, европейские требования к образованию), а потом начинает проводить аттестацию, сертификацию и т.д. А то будет как всегда -мы проаттестуем учителя, а зарплату повысим на 10%, с 31 декабря 2018 года, может быть. И вот когда, учитель будет получать достойную зарплату, тогда и в педвузы будут поступать не те, кто по математике или укр.мове получил 100 баллов и больше никуда его не возьмут. Когда я поступал на физмат - на первом курсе было 180 человек и 4 человека на место (математика-информатика). А сейчас - 160 человек на 5 курсах, и на первый курс даже бюджетные места не добирают.
Вадим Мендерецкий
І хто ж цю незалежну атестацію буде проводити? .... ті, що все життя списували або займалися плагіатом? Я помітив дивну тенденцію - ті, що все життя списували зараз займають керівні посади і очолюють різні "атестаційні" комісії
Коментувати