Автор: Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України.
Я один із тих, хто вчив вимовляти слово гендер 15 років тому... Їздив до Швеції подивитись на їх освітні реалії і впроваджував їх у Єлисаветградській гімназії.
Уявіть собі, вони із секундоміром досліджують скільки часу вчитель приділяє на уроці фізики хлопцям, а скільки дівчатам. Якщо з'ясовується, що більше уваги отримують хлопці (бо є стереотип, що їм фізика потрібніша), акцетують увагу вчителя на необхідності більше часу працювати з дівчатами.
Вони, наприклад, скурпульозно вивчають стан спортивної бази школи на предмет рівних можливостей. Якщо є перекос у бік дівчат, виділяють кошти на тренажерну залу для хлопців. Якщо у бік хлопців, фінансують створення зали художньої гімнастики для дівчат.
А ще у них є тато-школи для майбутніх батьків. Там, зокрема, можуть запропонувати чоловікові одягти на пузо жилет із важким м'ячем з тим, щоб він відчув чи легко бути вагітною... А ще вчать як вести себе під час пологів (майже всі чоловіки присутні)...
Словом, дикуни! Нащо нам усе це?
Хто знає як українською мовою звучить російське «скрєпи"?!
