Можливості для студентів та вчених у Німеччині

Німеччина надає багато можливостей для українських студентів, молодих науковців, професорів та доцентів

Можливості для студентів та вчених у Німеччині

Співпраця України та Німеччині у царині науки та вищої освіти має доволі довгу історію. Вже у ХІХ ст. вітчизняні вчені співпрацювали з німецькими колегами, відвідували з науковою метою німецькі університети, реалізовували спільні проекти. Активно працювали на теренах тодішньої України і німецькі професори, будучи залученими як до керівництва вітчизняними університетами, так і до викладання окремих дисциплін та проведення досліджень. Новий виток україно-німецької співпраці розпочався після набуття Україною незалежності, поступово набираючи своїх обертів.

Наразі україно-німецькі відносини у сфері освіти та науки є стабільними та масштабними, що дозволяє зробити висновок, що від такої співпраці виграють усі її учасники. Це, як наслідок, спонукає, з одного боку, до пошуку нових її форм та напрямів, а з іншого – до розширення кола українських університетів, залучених до міждержавних науково-освітніх проектів. Широкі можливості у цій сфері пропонує українським студентам, освітянам, науковцям та університетам Німецька служба академічних обмінів (DAAD).

Мобільність студентів, молодих науковців, професорів та доцентів, так само як і міждержавні науково-освітні проекти, учасниками яких вони можуть бути, все це несе для України надзвичайно багато позитивних моментів, найпершим серед яких є ознайомлення наших співвітчизників із науковими здобутками світового рівня. Без знань про те, що наразі відбувається на передньому фланзі науки та освіти, ми навряд чи можемо принципово змінити ситуацію у нашій країні.

Не можна не згадати і про те, що мобільність це прекрасна можливість для налагодження персональних контактів, для народження спільних наукових проектів, а також реалізації україно-німецьких освітніх програм, включаючи програми подвійного дипломування. Мобільність - це і наша можливість презентувати світу Україну та досягнення вітчизняної науки.

Індивідуальна мобільність студентів

Напевно чи не найбільший наголос у своїй роботі DAAD робить на програмах для студентів та молодих науковців, пропонуючи їм короткострокові та середньострокові стипендії для навчання та/або наукових досліджень у німецьких університетах. Перелік стипендій від DAAD не є сталим, він часто змінюється, адже фонд намагається максимально відповідати очікуванням молоді.

Важливим буде відзначити також і те, що позмагатися за стипендію від DAAD можуть не лише студенти, які володіють німецькою мовою. Англійська мова також є допустимою для подання заявки. Хоча, звичайно, більше пропозицій все-таки для німецькомовних українців. Детальніше з умовами подання заявок на отримання стипендій можна ознайомитися на офіційній сторінці DAAD в Україні.

При цьому потрыбно звернути увагу на те, що українські студенти та молоді дослідники мають орієнтуватися на пропозиції, викладені саме на цій сторінці, адже для кожної країни DAAD пропонує особливі проекти та програми.

Збільшення кількості пропозицій для студентської молоді з боку DAAD супроводжується і розширенням кола лекторів (представників фонду), які покликані інформувати студентів про умови отримання стипендії, порядок подачі документів, вирішення інших організаційних питань, які виникають у цій сфері.

Наразі в Україні працює 16 лекторів, які представляють DAAD у дев’яти містах України. Кожен, хто бажає отримати консультацію з питань навчання, наукових досліджень у Німеччині, а також можливостей щодо вивчення німецької мови, може звернутися до лектора у своєму місті або зателефонувати до центрального офісу, який розташовано у Києві.

Слід зазначити, що DAAD не очікує від українських студентів та дослідників володіння німецькою мовою на рівні носія мови. Кожна стипендія передбачає необхідність володіння мовою на відповідному рівні, про який зацікавлені особи можуть також дізнатися у лектора. Поряд з цим DAAD може запропонувати студентам та дослідникам, перед початком стипендії, відвідати курси німецької мови, які відбуваються на території Німеччини та фінансуються фондом. Строк курсів до строку стипендії не включається.

Виходячи з власного досвіду, хочу поділитися з майбутніми стипендіатами і такою інформацією: DAAD не обмежує як напрямки (спеціальності) за якими можна отримати стипендію, так і кількість стипендій, які може отримати претендент. Якщо ви успішно закінчили першу стипендію і бажаєте ще раз відвідати той самий німецький університет або, можливо, інший – сміливо подавайте заявку. Успіх буде на вашому боці.

Лайфхак для претендента на стипендію: чи не найголовнішим документом, який впливає на отримання стипендії, є запрошення від німецького професора, в якому обов’язково має бути зазначено, що німецький колега готовий бути керівником (куратором) стипендіата, надасть йому необхідну організаційну та наукову підтримку, буде підтримувати порадами і рекомендаціями.

Як отримати таке запрошення, якщо у вас немає жодного знайомого німецького професора? Для цього треба обрати німецький університет, в якому ви хотіли б навчатися, відшукати відповідну кафедру і написати дружній лист професору з розповіддю про себе, про свої наукові роботи та плани на майбутнє, закінчивши його проханням надати підтримку у межах програми від DAAD. Німецькі університети та німецьки професори активно співпрацюють з іноземними студентами та вченими, а тому, впевнений, що на своє прохання ви отримаєте позитивну відповідь.

Групова мобільність для студентів

Поряд з індивідуальними стипендіями DAAD фінансує також і групові поїдки студентів до Німеччини, які відбуваються у межах програми «Studienreise» (навчальна подорож). Мета цієї програми полягає у тому, щоб надати групі українських студентів (у кількості до 15 осіб у супроводі викладача), які цікавляться навчанням та дослідженнями у Німеччині, можливість познайомитися з німецькими університетами, науковими установами та професорами.

Цікавість і зручність цієї програми полягає у тому, що український організатор поїздки, яким може бути будь-який працівник українського університету, абсолютно самостійно планує таку поїдку — її тривалість, гостьові навчальні заклади, час їх відвідування та форми знайомства з ними. Для отримання цієї стипендії не вимагається високого рівня володіння мовою; претендентам на стипендію не треба складати жодних іспитів чи проходити співбесід; від учасників поїздки не вимагається також і звітування за її результатами.

Такі поїздки це, поміж іншим, і гарний спосіб для встановлення персональних контактів з німецькими професорами, до яких пізніше можна буде звернутися з проханням підтримати індивідуальну стипендію від DAAD.

Мобільність професорсько-викладацького складу

Учасниками програм мобільності можуть бути і доценти та професори, які бажають розвивати україно-німецькі відносини, розбудовувати спільні наукові та освітні проекти. Цікавим і важливим є те, що DAAD за умовами таких стипендій, спонукає і німецьких вчених до відвідування українських університетів та наукових установ, аби забезпечити дійсно двосторонній обмін.

З огляду на це, до розгляду приймаються лише ті проекти, які передбачають саме двосторонні візити, які, як і у всіх інших програмах, складаються за власним бажанням та баченням їх ініціаторів. DAAD жодним чином не втручається у планування таких візитів, віддаючи це повністю на розсуд вчених, які, таким чином, можуть найзручнішим чином сформувати своє бачення такого проекту.

Розмір фінансової підтримки для учасників такої мобільності є цілком достатнім, щоб не турбуватися про проживання на території Німеччини, і мати можливість повністю присвятити себе науці, дослідженням, розвитку співробітництва.

Спираючись на власний досвід співпраці як з окремими німецькими колегами, так і університетами та науковими установами, зазначу, що як DAAD, так і інші чисельні німецькі фонди, як-то кажуть, не словом, а ділом допомагають розвивати українську освіту та науку; вони відкриті до спілкування, обговорення нових проектів та програм, активно підтримують ініціативи.

Використовуючи такі можливості, насамперед українські університети можуть суттєво покращити своє «міжнародне портфоліо», починаючи від збільшення кількості іноземних студентів та викладачів, створення спільних (міжнародних) журналів, написання монографій з їх видавництвом на території Німеччини, та закінчуючи великими науковими і освітніми проектами, які можуть додати нашим університетам необхідних пунктів для просування у світових рейтингах та нарощування власного науково-освітнього потенціалу.

Директор Центру німецького права Київського національного університету ім. Т. Шевченка, проф. Роман Мельник.

Освіта.ua
21.04.2020