Німецькі вузи й спонсори – чи є місце для незалежної науки?

Незалежність науки та викладання – важливе надбання демократії. Але як бути, коли університетський професор отримує гроші від приватного підприємства. У Німеччині чимало фірм виступають спонсорами вузів

Німецькі вузи й спонсори – чи є місце для незалежної науки?

Ідея полягає в наступному: фірми надають вищим навчальним закладам підтримку шляхом фінансування професорської ставки та всіх працівників, яких вимагає діяльність науковця й викладача. Відповідні угоди підписуються щонайменше на п'ять років. У Німеччині такий вид спонсорства вперше почали практикувати 1985-го року.

"Спонсор, як правило, це представник промисловості, зацікавлений передусім у нових розробках, - пояснює фізик Карстен Бузе, ставка якого в Боннському університеті фінансується компанією Deutsche Telekom. – Фірми зацікавлені також в отримані принаймні частки прав на патенти на інновації, які розробляються власне за їхні гроші".

Зиск для обох сторін

Отже, зиск для університету - професор, який працює на спонсорській ставці, опікується студентами й аспірантами, зиск для підприємства - він розробляє нові патенти. На думку Карстена Бузе, таким чином обидві сторони опиняються у виграші від такої співпраці. Нині в Німеччині нараховується 650 професорів, які працюють саме за такою схемою. Більше половини з них зайняті в сферах природознавчих та інженерних наук.

При цьому постійно наголошується, що науковці в жодному разі не виконують замовлення промисловості, а вільно обирають теми для своїх досліджень і керуються при цьому виключно науковими критеріями.

"Ножиці в голові"

Подібним запевненням вірять, однак, далеко не всі. До критиків зараховує себе й Торстен Бультманн з Об'єднання демократичних науковців: "Формально методика, за якою працюють професори, є незалежною, і вони можуть собі уявити, що справді займаються вільною наукою. Але не слід забувати про відомі «ножиці в голові", адже весь пошук, вибір методики й предмету вивчення визначається спонсорами професора".

Карстен Бузе категорично не погоджується з такою точкою зору. "Принаймні в Бонні, де мені доводиться зараз працювати, завжди панувала відкритість і толерантність, - стверджує фізик. – На щастя, тут тобі ніколи ніхто не закидав, що начебто ти продав душу, погодившись на співпрацю з промисловістю. Як на мене, то від такої співпраці зиск мають обидві сторони".

Що робить Bayer в університеті?

І все ж таки певний неприємний присмак лишається. Так, Кельнський університет тісно співпрацює з фармацевтичним концерном Bayer у галузі розробки медикаментів. Студентський представник Патрік Шнеппер вказує на чимало відкритих питань. "Ми хотіли б дізнатися, що власне робить Bayer в університеті? Що робить університет для Bayer? Як все це відбувається? З незалежністю науки, на наш погляд, це не має нічого спільного. Ми не знаємо, як все це оцінити, оскільки нам ніхто точно не каже, що саме робиться".

Водночас всі, в тому числі й студенти, розуміють, що в часи порожньої державної скарбниці, таке спонсорство дозволяє університету розширити свої пропозиції для тих, хто навчається. Відбувається величезна економія коштів: за п'ять років проспонсорованої кафедри інформатики університет економить понад півтора мільйона євро.

Автори: Армін Гіммельрат, Володимир Медяний

Більше про навчання у Німеччині>>>

Deutsche welle
25.03.2011

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!