Іноземні студенти в Україні: хто вони?

У 2012/2013 навчальному році в Україні навчалися більше 53 000 іноземних громадян з 137 країн

Іноземні студенти в Україні: хто вони?

В Україні навчаються понад 50 тисяч іноземців, причому найбільше – у ВНЗ Києва та Харкова. І якщо в Україні останнім часом прийнято критикувати систему вищої школи – мовляв, колишній блиск освіти у ВНЗ давно зійшов нанівець, то в іноземців, схоже, інша думка: кількість іноземних студентів у харківських ВНЗ постійно зростає.

Хто

За даними Департаменту освіти і науки Харківської облдержадміністрації, у 2012/13 навчальному році у вищих навчальних закладах Харкова вчились більше 21000 іноземних студентів зі 117-ти країн світу. Це на 17 % більше, ніж у попередньому році, і на 350% більше, ніж вісім років тому. Зараз у ВНЗ Харкова – близько 9% студентів-іноземців.

Найбільше студентів-іноземців – із 39 держав Азії (17574 особи), 46 держав Африки (3169 осіб) і 23-х держав Європи (1114 осіб).

Нижче – розкладка по країнах, з яких приїжджає найбільша кількість студентів, та їх розсередженість по ВНЗ (у дужках указана кількість ВНЗ, в яких навчаються студенти з тієї чи іншої країни).

Усього в Україні у 2012/13 навчальному році навчались більше 53000 іноземних громадян зі 137 країн, тобто частка Харкова в цьому показнику – майже 40 %. За кількістю студентів-іноземців Харків посідає перше місце серед міст України.

Лана Морозова, заступник декана факультету іноземних громадян Харківського національного університету радіоелектроніки, працює зі студентами-іноземцями більше 20-ти років: у нас навчаються азербайджанці, туркмени, нігерійці, хлопці з Конго та Камеруну. Раніше було набагато більше студентів з далекого зарубіжжя, зараз зростає кількість приїжджих з колишнього СРСР – Азербайджану, Узбекистану, Туркменістану, у цьому році додалися хлопці з Казахстану. Із країн далекого зарубіжжя посилили позиції Нігерія, Марокко, Камерун і Конго.

     

Є серед іноземців стипендіати – вони вчаться за договором між державами. Це студенти з Казахстану та Анголи, ці держави оплачують їх навчання. Але це швидше виняток: ідеться про найсильніших студентів, спеціально відібраних для навчання за кордоном. А є, звісно, студенти зовсім слабкі, але не тому, що вони були двієчниками на батьківщині. У цілому всі іноземці підготовлені непогано, але деякі їх них не змогли швидко адаптуватись до іноземної мови, місцевих традицій і звичаїв. Вони ніби губляться й замикаються в собі.

До речі, за офіційними даними, за підсумками 2011/12 навчального року з харківських ВНЗ з різних причин відрахували майже 2500 іноземних студентів.

Проректор з наукової роботи Харківського національного університету радіоелектроніки Микола Сліпченко: університет 40 % свого бюджету отримує завдяки іноземцям-контрактникам. Серед них досить багато тих, хто дійсно приїхав учитись, і вчаться вони непогано. Є, правда, проблеми з мовною підготовкою – наприклад, у студентів з Азербайджану й Туркменістану, але ми вирішуємо цю проблему через навчання на підготовчому відділенні. Узагалі ми намагаємося створити у ВНЗ таку атмосферу, щоби громадянин іншої країни потрапив у сприятливе для нього середовище. Це робиться для того, щоб не допустити міжнаціональних конфліктів.

Де

Десятка ВНЗ, в яких найбільше іноземних студентів, виглядає так:

Лана Морозова, заступник декана факультету іноземних громадян Харківського національного університету радіоелектроніки: вони дійсно приїжджають учитись. Вони розуміють, що навчаються за контрактом, і за них платять гроші. У нашому ВНЗ іноземці в основному вибирають комп'ютерні науки та інформаційні технології. На факультеті прикладної математики та менеджменту є напрям економічної кібернетики – він теж популярний серед іноземних студентів.

Ми формуємо окремі групи іноземців, якщо їх набирається більше 15 осіб і вони вибирають викладання російською мовою. Таке навчання триває два роки, а потім ті, хто адаптувався за цей час до місцевих реалій, вливаються в загальний потік. Якщо студентів менше 15-ти, то вони з першого курсу навчаються разом з українцями.

Ще один варіант для іноземців – навчання англійською мовою. Ці студенти після закінчення ВНЗ працюватимуть або викладатимуть англійською.

Побут

За офіційними даними, майже 60 % іноземних студентів, які навчаються в Харкові, живуть у гуртожитках. Ця цифра зростає: у попередньому навчальному році в гуртожитках було на 24 % іноземців менше.

Лана Морозова: у нас є окремий гуртожиток для іноземних студентів – він буквально у ста метрах від університету. А є гуртожитки при факультетах, де іноземці живуть разом з українськими студентами. Між іноземцями конфліктів немає. Трапляються конфлікти між українськими підлітками – не студентами університету та іноземцями, які живуть у звичайному студентському гуртожитку. Конфлікти виникають, як правило, де-небудь у супермаркеті, а потім переміщаються у стіни гуртожитку. Намагаємось вирішити проблеми своїми силами, і в більшості випадків у нас виходить. Міжнаціональної ворожнечі в нас немає, більшість зіткнень відбувається скоріше на ґрунті ревнощів.

У деяких харківських ВНЗ прийнято проводити свого роду адаптацію іноземних студентів у чужій країні: наприклад, куратори груп проводять екскурсії по місту, показують, що де можна купити, пояснюють, що можна їсти, а що – небажано.

Цікаво, що для студентів, які приїжджають з теплих країн – Марокко, Алжиру, Ірану, Іраку, – дивно, що в нас узимку дорогі фрукти й овочі. Для них це просто шок – віддати за помідори чи огірки майже всю стипендію. З іншого боку, зарубіжні студенти, які отримують стипендію в доларах, навпаки, кажуть, що в нас усе дуже дешево.

Чому Харків

Заступник голови діаспори Таджикистану Хайруддін Сахідов у 90-х роках закінчив Харківський медуніверситет, працював лікарем, зараз – підприємець. Виховує чотирьох дітей. За його словами, таджицька діаспора в Харкові разом зі студентами налічує близько 1,5 тис. осіб.

Хайруддін Сахідов: одна із причин, через яку Харків приваблює таджиків, – відсутність мовної проблеми. Адже й Україна, й Таджикистан – колишні країни СРСР, де добре навчали російської мови. Другий момент – дипломи українських ВНЗ дуже цінуються в Таджикистані: лікарі та головні лікарі поліклінік і навіть мер Душанбе Алієв закінчували харківські ВНЗ. Закономірно, що розвивається і співробітництво країн в економіці. В основному це енергетичні проекти харківських «Турбоатому» й «Електроважмашу», що служить для харківських ВНЗ додатковою рекламою.

Були плани організувати філії деяких харківських ВНЗ в Таджикистані, але зараз студентів усе-таки надсилають у Харків. Наприклад, у ХПІ щорічно приїжджають 30–40 осіб. Ми, до речі, стежимо, щоб кадри, які тут виховуються, повернулись на батьківщину.

Status quo
27.01.2014

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів