Osvita.ua Вища освіта Новини вищої освіти В Україні критичне навантаження на викладачів і студентів, - експерт
В Україні критичне навантаження на викладачів і студентів, - експерт

Експерт Центру дослідження суспільства Інна Совсун вважає, що в Україні критично високе навантаження на викладачів вищих навчальних закладів і студентів, котре необхідно знижувати

В Україні критичне навантаження на викладачів і студентів, - експерт

Про це вона заявила в ході круглого столу "Реформа вищої освіти: здобутки та висновки", що відбувся в ІА "Мост-Днепр".

"Одна з проблем вищої освіти в Україні полягає у невідповідності критерію кількості студентів з кількістю навчального навантаження, що необхідно забезпечити викладачу. Прочитати одну лекцію для 300 осіб і 15 - це один і той же час, але різні навантаження. Сьогодні в Україні на одного викладача в середньому припадає 10-11 студентів і максимум 900 навчальних годин на рік", - сказала експерт.

Вона також підкреслила, що в західних країнах ці показники вимірюються пост-фактум, на основі наявної статистики, а не встановлюються як обов'язковий норматив. Тобто, держава просто рахує співвідношення, а не розподіляє ставки за нормативом зверху.

"Це дуже велике навантаження, яке не можна збільшувати. У нас і так критично високе навантаження на викладачів. Але ж від цього безпосередньо залежить якість освіти", - сказала вона.

Інна Совсун також додала, що в Україні навчальні навантаження студентів істотно вище, ніж у західних країнах.

"Так, згідно з нормами Болонського процесу, один навчальний кредит повинен дорівнювати 25-30-ти годинам. В Україні цей показник встановлено на рівні 36 годин. Українські студенти навчаються на бакалаврській програмі (240 кредитів) 8640 годин, а їхні європейські колеги - в середньому близько 6500 годин, тобто, на дві тисячі годин менше. Навіть звіти Болонського процесу визнають, що різні країни по-різному рахують навантаження студентів, і цей процес складно проконтролювати, бо чітко визначити час, необхідний для самостійної роботи студента, дуже важко", - сказала експерт.

За її словами, користуючись цим, українські університети ще й істотно занижують час, необхідний для самостійної роботи.

"Таким чином, більшу частину навантаження становить аудиторне навантаження, тобто, українські студенти слухають більшу кількість курсів і при цьому мають менше часу на самостійну роботу. У той час як український студент слухає близько 10 курсів кожного семестру, європейські та північноамериканські студенти мають не більше 5 курсів", - сказала експерт Центру дослідження суспільства Інна Совсун.

Освіта.ua
17.05.2013

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Євгенія
всі ми знаємо, що "велике навантаження" - то на папері. а реально більшість студентів як забивають на навчання, так і забиватимуть. і справа не в навантаженнях, а у відношенні до системи освіти. той, хто хоче - той навчається і виходить хорошими спеціалістами. а той, что не хоче - набиває кармани грішми і гайда в деканат. мене університетське навантаження влаштовує. не знаю, як далі буде. роки покажуть
Ирина Шульгина
Недавно признали ведь, что эксперимент с Болонской системой провалился. Надо возвращаться к старой проверенной работающей схеме. А вообще если сейчас вузы выпускают таких профессионалов, что страшно на работу брать, то если еще уменьшим нагрузку, вообще будет сказка. И что госпожа Совсун предлашает с остальными 5 курсами делать? Учиться 10 лет? Выбросить?
ФМ
300 осіб це 10-20 академічних груп (в середньому 15), а 15 осіб це одна академічна група. Викладач при визначенні свого навчального навантаження також враховує час на проведення консультацій та екзаменів, який залежить від загальної кількості груп і студентів. Пункти 10, 11, 17 з норм часу затвердженого наказом МОН N 450 від 07.08.2002 http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0698-02 Оскільки одна дисципліна це в середньому 3 академічні кредити що відповідає 108 годинам, то 300 студентів на семестр з 16 тижнів при одній 2-годинній лекції на тиждень дають: 32 години саме лекцій, + 90 (0.06*100 *15) годин консультацій протягом семестру +30 (2*15) годин консультацій перед екзаменом та +100 (0.33*300) за екзамен. Всього 252 години. А за читання лекцій 15 особам це буде 32 +6 +2 +5 =45 годин. Ураховуване навантаження відрізняється більше ніж в 5 разів. Причому фактично обидва викладачі мають провести 32 години консультацій протягом семестру, але другий може врахувати лише 6 а перший аж 90.
Джин
Для ФМ: Невеличке уточнення. 15 осіб у середній групі - це наслідок невеликих наборів останніх років. За рекомендаціями МОНу часів того ж наказу №450 кількість студентів в одній академічній групі, як правило, складає 25 осіб.
ФМ
Розрахунок робився виходячи з 20 осіб в групі, що дає 15 груп на 300 осіб. При чисельності 15 осіб на групу буде 20 груп а при 30 - відповідно 10 груп. При рекомендованих 25 студентів на групу - 12 груп.
Один
Взагалі то ВУЗи заради зменьшення фонду заробітньої плати навпаки зменьшують аудиторне навантажене. За нормами на читання лекцій, проведення практичних тощо відводить від 1/3 до 2/3 кредитів, що припадають на кожну дисципліну. На додаток до зменьшення кількості студентів та груп це призводить до того, шо викладачі втрачають до 1/3 обсягу навантаження. PS: Деякі вузи вже почали вираховувати обсяги навантаження не до 900 годин, а до 1200. Що ми зменьшуємо?
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!