Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Дмитро Табачник: в Україні можна пропонувати федералізацію освіти і культури
Дмитро Табачник: в Україні можна пропонувати федералізацію освіти і культури

Новому керівництву країни доведеться вирішувати ряд проблем у сфері ідеології, освіти, культурної спадщини. Дмитро Табачник розповів Weekly.ua про те, як це будуть робити "регіонали"

Дмитро Табачник: в Україні можна пропонувати федералізацію освіти і культури

Коли ви керували виборчим штабом Леоніда Кучми, він був прихильником введення другої державної мови, а потім відмовився від цієї ідеї. На нинішніх виборах тема російської мови взагалі не була в центрі уваги кандидатів у президенти. Що змінилося?

За Кучми цей закон просто не пройшов у парламенті. Думаю, пізніше тему російської мови відсунули на задній план у спробах завоювати електорат в Центральній та Західній Україні, що, на мій погляд, помилково. Тому що питання двомовності в Україні - це питання гармонійного культурного та освітнього розвитку країни.

Російську мову ми не можемо вважати іноземною. Адже половина населення нею мислить і говорить, і ніхто не має права позбавляти людей рідної мови. Російська мова продовжує існувати в якійсь ірраціональній боротьбі між суспільством та органами державної влади. Відзначу, що немає жодної держави в світі, яка розпалася б через кілька державних мов. Зате багато країн блискавично (за історичними мірками) зникли з політичної карти світу, намагаючись підігнати своє культурне та мовне різноманіття під єдиний тоталітарний стандарт.

Ви послідовно виступаєте проти приєднання України до НАТО. Що є альтернативою (враховуючи, що європейської системи безпеки просто не існує)?

Нейтральний, позаблоковий статус. Він передбачає невступ до будь-яких військових блоків. У грудні 1994 року, нагадаю, був підписаний Будапештський меморандум, яким ядерні держави - США, Великобританія, Росія, Франція і Китай - гарантували Україні територіальну цілісність і недоторканність кордонів в обмін на її добровільну відмову від третього за величиною ядерного арсеналу. Крім того, у нас є Великий договір про дружбу і співпрацю з РФ, а в законі про основи національної безпеки є стаття, що передбачає обов'язкове збереження стратегічного партнерства та добросусідства з Росією.

Задекларувавши нейтральний статус, ми гарантуємо собі безпечне існування своїм добросусідством, економічною відкритістю, а примкнувши до одного з блоків, багаторазово посилимо економічний та політичний тиск з боку різних сил. Наприклад, ісламських фундаменталістів.

Більшість документів, що регулюють відносини України з НАТО і Євросоюзом, були підписані за часів Леоніда Кучми. Чи слід новому керівництву переглянути напрацьовану документальну базу?

Кучму в свій час змусили дати якісь туманні обіцянки про вступ до НАТО американські структури. Вони хотіли більш активно брати участь у формуванні зовнішньої політики України. Кучма був затиснутий скандалом навколо нібито існуючого продажу українських радіолокаційних станцій "Кольчуга" Іраку. Саме в момент цього скандалу він підписав зміни до закону про основи національної безпеки. Це була незграбна провокація американського зовнішньополітичного відомства, яка зазнала фіаско. Адже ніяких "Кольчуг" в Іраку потім не знайшли. Ніхто перед Україною так і не вибачився. У цілому ж Кучма толерантно ставився до питання про вступ до НАТО і не влаштовував з цього політичної істерики. У роки його президентства була приблизно однакова кількість прихильників і супротивників НАТО. 60% були проти і 40% підтримували. А Ющенко розв'язав істерію. Спасибі йому велике, він пройшов щеплення від євроатлантичної інтеграції. Адже тепер цю ідею підтримують лише 17-18% громадян.

У програмі Віктора Януковича чітко зазначено, що він виступає за позаблоковий статус України.

Чи є політика багатовекторності часів Леоніда Кучми єдино правильною? Що насправді стоїть за словосполученням "стратегічне партнерство"?

Стратегічних партнерів тоді було неприпустимо багато - дев'ятнадцять. Згодний, що ця формула була дещо девальвована Міністерством закордонних справ, яке хотіло під кожен візит президента як-то пафосне оформити договірну базу. Гадаю, новому керівництву слід провести інвентаризацію пріоритетних напрямків і наповнювати живим економічним змістом задекларовані наміри про стратегічне партнерство. Необхідно повернутися до багатовекторності, бо наша країна має колосальні транзитні можливості і може стати мостом між європейською та євро-азіатською цивілізаціями.

Як ви, колишній голова Адміністрації Президента, розцінюєте сьогоднішню роль цього органу? Яким він повинен стати за нового президента?

В Адміністрації Президента в 90-ті роки була створена українська Конституція, яка потім пройшла апробацію в парламенті і міжнародних організаціях. Свого часу вона була визнана однією з кращих в Європі. Думаю, що в апараті президента повинні розроблятися великі проекти економічного та соціального реформування, як за Кучми, коли там був сформульований курс на глибинні економічні реформи. Зокрема, повернення землі селянам, пенсійна реформа та інші. Це повинен бути інтелектуальний консультативний орган.

Після вас були Віктор Медведчук, Віктор Балога ...

Думаю, було б некоректно оцінювати роботу моїх наступників. Мене можуть запідозрити у банальній ревнощі. Зазначу лише, що витрати на апарат Кучми, який мав набагато більш серйозні владні повноваження, були в три з половиною рази менше, ніж за Ющенка. Адміністрація Президента Кучми у 2004 році коштувала державі близько п'ятисот мільйонів гривень. А безвладний і роздутий апарат Ющенка в минулому році з'їв понад півтора мільярда.

На вашу адресу лунала різка критика з боку Бориса Колесникова та Ганни Герман. З чим пов'язано таке ставлення однопартійців до вас?

Я обіцяв Віктору Федоровичу не коментувати заяв Колесникова. Що ж до Герман, тут виною очевидна різниця політичних поглядів. Вона була єдиною людиною з Партії регіонів, яка заявила, що вітає присвоєння Бандері звання Героя України.

А як ви розцінюєте звинувачення в антиукраїнській діяльності, що звучали з уст ваших політичних опонентів?

Такі заяви розцінюю як провокаційні. Ці люди вважають, що любов до України - їх єдина професія. А я вважаю, що українофілія і українофобія вимірюються у конкретних справах. Коли я відповідав за гуманітарний блок в уряді, фінансування важливих для української освіти, науки і культури програм було стовідсотковим і зростало з року в рік. Також стовідсотково фінансувалася і українська книга, видавалися підручники, запускалися у виробництво нові фільми.

Чи будете ви як колишній міністр тіньового уряду ініціювати розслідування діяльності Івана Вакарчука на посаді міністра освіти і науки?

Буду. За ним числиться величезна кількість кричущих порушень закону: незабезпечення підручниками середньої школи, нефінансування найважливіших державних програм, неоголошення протягом більше двох років конкурсу на заміщення посади ректора Львівського національного університету та багато іншого.

Нам вдалося не допустити протягування закону, що передбачав тотальне зовнішнє незалежне оцінювання знань випускників, який ініціював міністр Вакарчук. Адже він протягом двох років здійснював кримінальне діяння - по суті, анулював атестати про середню освіту мільйонів українських громадян і, порушуючи Конституцію і закони про освіту і про вищу освіту, проводив зовнішнє тестування. Ми критикували також конкретні фінансові зловживання в галузі освіти, для прикладу передачу виготовлення шкільних підручників єдиному комерційному видавництву.

Віктор Янукович вже пообіцяв вузам повернути можливість самостійно проводити відбір абітурієнтів. Чи означає це відмову від незалежного тестування взагалі або ви пропонуєте якісь нові форми відбору?

Ми пропонуємо повернутися в поле закону. Адже законодавство гарантує університетам самостійність. Треба - комбінуйте тестування з конкурсом, враховуйте атестат. У 2003 році тестування замислювалося нашим урядом як один із шляхів цілого комплексу заходів щодо підвищення якості освіти. Так, власне, постанова і називалося. А Ющенко спало на думку, що тестування - це спосіб боротьби з корупцією. Відбулася підміна понять, що призвело до психозу і витрат шалених коштів.

Чи є альтернатива Болонській системи вищої освіти?

Росія прийняла цю систему, але не відмовилася від власних традицій, зберегла високий ступінь автономності університетів. Болонська система цікава тільки тоді, коли існує вільний ринок праці, а поки що ми не маємо безвізової системи з Європою, для нас це не більше ніж чиновницькі ігри.

Тим більше що триста з гаком ВНЗ України не можуть відразу претендувати на міжнародне визнання дипломів. Цей процес потрібно починати з десяти-п'ятнадцяти кращих навчальних закладів.

Ви неодноразово критикували церковну політику Віктора Ющенка. З якими проблемами в цій сфері зіткнеться нове керівництво країни?

Наскільки мені відомо, ні Володимир Путін, ні Дмитро Медведєв, ні Ангела Меркель чи Ніколя Саркозі, ні інші лідери цивілізованих країн ніколи не декларували ідею створення єдиної чи національної церкви. Думаю, спробуй вони зробити це - їм була б забезпечена процедура імпічменту.

А в Україні йшла постійна гра з національною церквою. У нас в країні є і католики, і протестанти, і основний масив православних, розділених між різними конфесіями. Яка конституція дає право президенту говорити про створення національної церкви?

Чому ми хочемо мати демократичні виборчі норми, подібні європейським, а в нормах контролю за поведінкою та дотриманням закону посадовою особою залишаємо якусь лазівку?

Думаю, нове керівництво ні з якими проблемами не зіткнеться, якщо не буде порушувати діюче законодавство. Коли Кучма приходив до влади у липні 1994 року і я був призначений головою Адміністрації Президента, ситуація була дуже складною. Були зіткнення з-за храмів різних конфесій, лилася кров. Але держава погасила конфлікт тим, що перестала втручатися і підтримувати одну зі сторін.

Церква у нас відділена від держави. Якщо якісь конфесії захочуть об'єднуватися - бога ради. У них є зареєстровані статути, в яких написано, які потрібно збирати органи, собори, з'їзди. Але вказувати їм - не справа держави.

Яка доля чекає на "Мистецький арсенал", "лікарню майбутнього" та інші проекти Віктора Ющенка?

Всі проекти мають пройти інвентаризацію. "Мистецький арсенал" потрібно повернути з Держуправління справами Президента в управління Міністерства культури, там потрібно створювати продуманий музейний комплекс. Його повинні створювати спеціалісти, а не пропагандисти трипільської цивілізації - неуки дилетанти.

Я намагався як віце-прем'єр пояснити Віктору Ющенку, що Лувр - це не стіни, а колекція. Наприклад, в Національному музеї історії України знаходиться понад 36 тисяч експонатів. Потрібно покласти в основу цю або іншу подібну колекцію і створювати на її базі музейний комплекс: продумувати архітектуру, експозицію. А у нас були розпорошені величезні кошти незрозуміло для чого.

А "лікарнею майбутнього" повинна займатися прокуратура: що робили керівники проекту, куди пішли відсотки від величезних депозитів за кілька років, де гроші - все це найцікавіша багатотомна новела для служителів Феміди.

Чи залишиться Україна унітарною державою або її неминуче чекає федералізація?

Україна - дивна держава, тому що, маючи у своєму складі республіку Крим, вона вже є державою з елементами федерації. З цим погоджувалися такі різні політики, як В'ячеслав Чорновіл і Євген Кушнарьов. В Україні різниця між регіонами, мовна і ментальна, настільки велика, що можна сміло пропонувати федералізацію освіти і культури, федералізацію бюджету.

weekly.ua
12.03.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Аліна
Чи буде десятирічна школа? А, що робити дітям 6 річного віку?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!