 |
Тарас Фініков, президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики, заступник міністра освіти і науки (2009-2010) розповів, що потрібно зробити, щоб українські вузи потрапили в список кращих |
Як українським вузам потрапити в топ-500 кращих університетів світу?
Яке значення мають рейтинги ВНЗ?
В останні 10-15 років рейтинги навчальних закладів стають одним з найважливіших інструментів управління системою вищої освіти, технологією, яка дозволяє оцінювати конкурентоспроможність вищих навчальних закладів, здійснювати глобальний маркетинг університетів.
У сучасному світі існує безліч рейтингів вищих навчальних закладів, що дозволяють оцінити позицію навчального закладу як у глобальному порівнянні (наприклад, шанхайський рейтинг), так і в регіональній (наприклад, європейській) або національній системі координат.
Серед національних українських рейтингів найбільш об'єктивно виглядають рейтинги, що проводяться кафедрою ЮНЕСКО Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут" (КПІ), і рейтинг "Компас", який проводиться за підтримки корпорації "Систем Кепітал Менеджмент".
Це пов'язано з тим, що вони засновані на достатньо зважених, науково обґрунтованих методиках і не схильні до настільки часто присутнім у нашому житті суб'єктивним впливам.
Чому рейтинги вузів непопулярні в нашій країні?
Справа в тому, що об'єктивний рейтинг чітко показує реальне місце того чи іншого вузу в порівнянні з йому подібними. Більш того, він прозоро фіксує, за якими параметрами університет відстає або перевершує свого конкурента.
Природно, така оцінка невигідна тим навчальним закладам, які намагаються сформувати свою репутацію шляхом нестримної реклами, а не досягнення високої якості своїх навчальних програм.
До того ж, погану пам'ять залишив ряд рейтингів, що носили відверто замовний характер, коли місця вищих навчальних закладів в них визначалися розмірами винагород організаторів подібних квазірейтингів.
Яка роль може бути у міністерського рейтингу?
У сучасній світовій практиці міністерський рейтинг вищих навчальних закладів є однією з базових технологій управління якістю вищої освіти.
Це відбувається головним чином через перерозподіл фінансування від гірших навчальних закладів до кращих. Ті, хто зайняли вищі місця в такому рейтингу, отримують і додаткові преференції в підтримці наукових досліджень, міжнародних проектів і т. ін.
Чому українські вузи займають дуже низькі позиції у міжнародних рейтингах або взагалі в них не присутні?
Невисокі позиції українських університетів у світових і спеціалізованих рейтингах обумовлені тим, що ми не можемо забезпечити високі показники за такими основними параметрами цих рейтингів, як наявність у складі викладачів - нобелівських лауреатів, належний розмір фінансування наукових досліджень, належний індекс цитування праць викладачів вузу в науковому середовищі, висока ступінь інтегрованості в міжнародні дослідницькі проекти.
Наскільки реально потрапляння українських ВНЗ у топ-500 вузів світу протягом п'яти років, про що багато раз заявляло керівництво країни і зокрема міністерство?
Протягом найближчих років це не виглядає реалістичним. Потенційно це можливо в перспективі 10-15 років, але при дотриманні кількох обов'язкових умов.
Що слід зробити?
По-перше, держава має об'єктивно визначити 5-8 вищих навчальних закладів, які мають реальні наукові досягнення та відповідно найбільші шанси потрапити до міжнародних рейтингів.
По-друге, таким ВНЗ в рамках спеціальних програм необхідно суттєво збільшити фінансування.
По-третє, держава має створити податкові та інші пільги і преференції для тих бізнес-структур, які захочуть вкласти гроші в розвиток наукових і навчальних програм цих університетів.
Якщо подібні нововведення будуть закріплені в податковому законодавстві, в законодавстві про вищу освіту і науку, то за 10 років ми сміливо зможемо говорити про істотний прогрес кращих українських навчальних закладів та їх місця у міжнародних освітніх рейтингах.
Дело
17.05.2011
