Osvita.ua Вища освіта Як вишам скористатися перевагами євроінтеграції?
Як вишам скористатися перевагами євроінтеграції?

Як українські університети можуть скористатися новими можливостями, що з’являються

Як вишам скористатися перевагами євроінтеграції?

Проблеми вищої освіти в Україні не обговорює лише лінивий. Так, університети переживають не найкращі часи. Недостатнє фінансування, відтік кращих кадрів, зменшення кількості абітурієнтів – все це дійсно серйозні виклики, які ставлять під питання існування якісної вищої освіти в країні.

Ви здивуєтеся, але подібні проблеми ще десять років тому були у Польщі. А сьогодні Польща – одна з країн, університети якої обирають у тому числі і українські абітурієнти. Причина проста – при входженні до європейського простору Польща дуже грамотно скористалася інструментами і перевагами, які стали тепер доступними і нам. І повторити цей успіх нам заважає хіба що незнання, як це зробити.

Про те, як українські університети можуть скористатися можливостями, що з’являються – у статті президента фундації CEASC, фахівця з євроінтеграції, консультанта з написання проектів до європейських фондів Миколи Смолінського.

Навчання дорослих. Непомітний величезний ринок

Мабуть ви знаєте, що Євросоюз створювався з метою вирішення трьох ключових задач: вільний рух товарів, капіталів і людей. Останнє особливо важливе для нас із вами. Оскільки асоціація з Євросоюзом означає, що українські фахівці можуть працювати у європейських країнах, а європейські – в Україні. Більше того, навіть працевлаштування в Україні вже сьогодні вимагає отримання певних знань і кваліфікацій за європейськими нормами.

Але для того, щоб українці були конкурентоздатними порівняно із європейськими колегами, їм доведеться отримувати нові спеціальності, або підвищувати кваліфікацію до європейського рівня. Для Європи навчання впродовж життя – звична практика. Усі розуміють, що при такій швидкості застарівання інформації і знецінення кваліфікацій людина вимушена постійно вчитися і легко змінювати сфери діяльності. Тому Україна не уникне втілення цих практик у вітчизняній освіті.

Коли із цією проблемою зіткнулася Польща, університети швидко створили програми післядипломної (другої вищої) освіти для дорослих. Причому навчання по цих програмах дуже часто відбувалося з дофінансуванням з європейських фінансових інструментів.

Отже, ті українські університети, які звернуть увагу на цей сегмент ринку, не лише вирішать болючу проблему зменшення кількості абітурієнтів, але й упевнено переживуть перехідний період євроінтеграції.

Стратегія

Я постійно стикаюся із типовою помилкою, якої припускаються наші університети. Виглядає це так. Хтось у навчальному закладі дізнається про оголошений конкурс однієї з європейських програм. І починається швидкісне написання проектної заявки саме під цей конкурс, за місяць до дедлайну. Звичайно, шанси на підтримку такої заявки невисокі, але все буває у нашому житті. І якщо проект підтримують - виникає наступне велике питання: а як його реалізувати? А чи потрібний такий проект саме вашому навчальному закладу? А що відбудеться, якщо цей проект ви, внаслідок браку досвіду, реалізуєте некоректно і як це вплине на підтримку наступних заявок?

Тому при зустрічах із керівництвом освітніх закладів рекомендую все-таки починати зі Стратегії. Із запитання самим собі: яких стратегічних цілей через декілька років ми маємо досягнути? Як виглядає ідеальна ситуація у нашому університеті? Яке місце він займає в регіоні, як впливає на ситуацію у ньому і як може впливати у майбутньому? Що треба зробити для досягнення цих цілей? Відповіді на ці запитання ляжуть в основу Стратегії, яка, до речі, за вимогами європейських донорів, повинна бути узгодженою зі стратегією міста, регіону, національною стратегією і, нарешті, стратегією Європейського союзу.

Після написання цього документу можна переходити до підготовки проектів, які і є логічними кроками з реалізації вашої Стратегії. Таким чином, ви пишете свої проекти не для європейських донорів, а для себе. Причому це - проекти, які ви будете реалізовувати незалежно від виділення вам європейських грантів, хоча і тримаючи ці інструменти в полі зору. Наприклад, у польских університетах для реалізації Стратегії пишуться та реалізуються впродовж року десятки та сотні проектів, логічно пов’язаних між собою і продуманих до деталей. А оголошені конкурси європейських програм розглядаються не з точки зору «чи підходимо ми їм», а з точки зору «чи підходять вони нам». І лише після цього готовий проект адаптується до вимог конкурсу і подається для отримання дофінансування.

До речі, болюча тема пошуку партнерів набагато легше вирішується на етапі написання проектів в рамках Стратегії, до цього я повернуся далі.

Проектний офіс

Досвід роботи із різними цільовими аудиторіями, і академічним середовищем у тому числі, вже дозволяє нам робити певні висновки. Викладачі і науковці навряд чи будуть писати проекти самотужки. На це є багато причин. Для якісного написання проектів потрібно мати професійну підготовку, знати англійську мову на високому рівні, постійно моніторити конкурси різних програм, контактувати з партнерами з інших країн, спілкуватися із колегами - проектними менеджерами  і головне - постійно напрацьовувати практичний досвід.  

Не забувайте, що і на етапах реалізації проекту та звітування перед донорами також потрібний професійний підхід - у цих процесах багато нюансів. Особливо у випадках реалізації так званих “твердих” проектів, які передбачають інвестиції у створення матеріально - технічної бази.  Зрозуміло, що така діяльність займає багато часу, вимагає зусиль, спеціальних знань і тому складно поєднується із науковими дослідженнями чи викладанням.

Отже, для успішної проектної діяльності у навчальному закладі потрібно створити спеціальний підрозділ - проектний офіс, працювати у якому будуть професійні проектні менеджери. Які візьмуть на себе функцію написання проектів і будуть консультувати їх команди під час реалізації і подачі звітності.

Пошук партнерів

Я згадав вище, що пошук партнерів для реалізації проектів, дофінансованих з програм Єврокомісії - досить складна задача для українських навчальних закладів. Справа тут у специфіці вимог до партнерських консорціумів. Проект, як правило, реалізують декілька організацій з різних країн. Одна з цих організацій - лідер, інші - партнери. Лідер консорціуму несе відповідальність за усе, що відбувається в проекті, у тому числі - і за дії партнерів. Логіка проста: якщо ви - лідер, а партнер підвів вас, щось не зробив, або зробив невчасно - ви не вмієте обирати партнерів. Відповідальність же за некоректну реалізацію проекту висока. Від пониження організації балів при підтримці наступних заявок до вимоги повернути усю суму виділених коштів.

Відповідно, європейські університети, які давно і успішно працюють з коштами фондів і програм ЄС, підходять до українських пропозицій партнерства досить прискіпливо. Найуспішніший польський університет щорічно подає на отримання грантів близько 400 проектів, тому фінансування для нього - не така гостра проблема, як для українських колег. А от ризики пристойні.

Українці тільки починають свою діяльність у цьому напрямку, мають мало досвіду, часто специфічно трактують способи використання дотаційних коштів, потерпають від надмірної зарегульованості з боку держави.

Саме тому важливо продемонструвати потенційним партнерам, що ваш проект - частина розробленої раніше Стратегії, а не разова авантюра з метою отримати кошти. Що робота у проектному підході - ваша щоденна практика, причому ви реалізуєте проекти із залученням різних джерел фінансування.  А ще велике значення у прийнятті рішення на вашу користь має те, чи втілена у навчальному закладі європейська система управління якістю. Для польських, німецьких, британських партнерів це - гарантія того, що ви із ними розмовляєте мовою одних норм.

Ви вже зрозуміли, що для роботи з програмами Єврокомісії мало одного лише бажання. Кожен український навчальний заклад, який націлений на успіх у процесах євроінтеграції, повинен буде зробити велику роботу. Однак - не ми перші. Наші польські партнери, з якими ми багато років реалізуємо освітні проекти, починали навіть у складніших умовах. А сьогодні Польща - європейський лідер по залученню дотаційних коштів на душу населення. На нас чекає подібний шлях. Фінансові інструменти, доступні сьогодні - лише початок. У майбутньому Україна отримає можливість залучати набагато більші ресурси. А чи зможемо ми ними скористатися для швидкого розвитку українських університетів, залежить від того, наскільки якісно підготуємося зараз до цього сприятливого періоду.

Микола Смолінський, президент фундації CEASC, фахівець з євроінтеграції, консультант з написання проектів до європейських фондів.

Освіта.ua
21.06.2017

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!