ЗНО: складати чи не складати. Позиція УЦОЯО

Позиція УЦОЯО на участь у тестуванні осіб, які не мають наміру вступати до вишів

ЗНО: складати чи не складати. Позиція УЦОЯО

В Українському центрі оцінювання якості освіти висловили свою позицію на участь у зовнішньому незалежному оцінюванні осіб, які не мають наміру вступати до закладів вищої освіти і беруть участь у тестуванні через власні амбіції.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про освіту», зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) – це оцінювання результатів навчання, здобутих особою на певному рівні освіти, яке здійснюється на принципах валідності, відкритості та прозорості, об’єктивності, надійності, доступності та відповідальності.

Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання здійснюється за кошти державного бюджету та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. При цьому для осіб, які завершують здобуття базової та профільної середньої освіти, ЗНО здійснюється винятково за кошти державного бюджету.

Галузеве освітнє законодавство, а саме закони України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 47) та «Про вищу освіту» (стаття 45), деталізує відповідні норми базового Закону, акцентуючи, відповідно до сфери свого регулювання, ті чи ті аспекти організації й проведення ЗНО.

Жоден зі згаданих нормативно-правових актів не встановлює строгих обмежень щодо кола осіб, які можуть проходити ЗНО, оскільки законотворці, формулюючи відповідні норми, керувалися раціональними міркуваннями, які підказували, що ЗНО за кошт платників податків проходитимуть лише ті особи, які або 1) дійсно завершують здобуття повної загальної середньої освіти й, можливо, вступатимуть до закладів вищої освіти, або 2) здобули повну загальну освіту в попередні роки й дійсно планують вступати до закладів вищої освіти.

На жаль, відсутність строгих обмежень спричинила ситуацію, коли чимало осіб, які на підпадають ані під першу, ані під другу з-поміж означених вище категорій і які, найчастіше, є або педагогічними працівниками в закладах загальної середньої чи вищої освіти, або репетиторами «на вільних хлібах», реєструються для проходження ЗНО з якихось власних міркувань, наприклад, з метою «перевірити себе», «показати себе», «перевірити систему ЗНО», «похизуватися своїми результатами перед учнями, колегами» тощо.

Якими б «високими» чи «банальними» не були ці мотиви щодо участі в ЗНО, відповідні громадяни, очевидно, не усвідомлюють кількох посутніх речей.

По-перше, кожен із них як учасник ЗНО – це додатковий тягар на всіх громадян України, адже саме громадяни як платники податків сплачують до бюджету ті кошти, які держава вкладає щорічно, щоб підтримувати в належному стані систему ЗНО. «Безкоштовне ЗНО» – це міф. ЗНО – доволі коштовна для держави, а отже, для кожного громадянина зокрема, справа.

По-друге, кожен із них як учасник ЗНО – це той, хто своїм результатом так чи так впливає на результати інших учасників – реальних випускників шкіл і реальних вступників до вишів. Це пов’язано з тим, що процедура визначення балів ЗНО одним із елементів має врахування процентиля учасників – тобто відсоткового місця їх відносно інших учасників. І якщо припустити, що ті учасники, які проходять ЗНО з якихось власних міркувань, не пов’язаних із закінченням школи чи вступом до вишу, отримують високі результати, то це означає, що вони «знижують» результати інших. Власне, ідеться про те, що якийсь конкретний учитель Х, який готує учня Y, стає конкурентом свого учня й навіть певною мірою призводить до зниження його результатів.

По-третє, кожен із них як учасник ЗНО – це той, хто підважує один із засадничих принципів ЗНО, що в Законі України «Про освіту» визначено як перший, а саме принцип валідності, під яким розуміється обґрунтованість і придатність методів і технологій оцінювання для конкретних цілей. Метою ЗНО є оцінювання передусім тих випускників, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти, а отже, саме під їхній рівень знань, умінь і навичок із тих чи тих предметів і готується той чи той предметний тест ЗНО, а вже аж ніяк не під рівень тих, хто їх навчає, тобто тих, хто щонайменше має кваліфікацію бакалавра, спеціаліста чи магістра. Іншими словами, виконання певним педагогічним працівником тесту ЗНО – нічого не може сказати про його фаховість, бо тест не був орієнтований на оцінювання такого учасника, і водночас виконання цим учасником тесту не на 200 балів – багато чого може сказати про його невідповідність обійманій посаді, адже він не впорався із базовим тестом, орієнтованим на тих, для кого вища освіта ще попереду.

Бажання окремих громадян, які не підпадають ані під категорію осіб, які щойно завершують здобуття повної середньої освіти, ані під категорію осіб, які претендують на вступ до закладів вищої освіти, оцінити свої предметні знання, уміння й навички не за рахунок платників податків і не на шкоду тим учасникам, для яких ЗНО дійсно важливе, можна реалізувати в багато інших способів. Наприклад, такі громадяни можуть пройти тестування з використанням тестів ЗНО попередніх років, що повністю зібрані на сайті osvita.ua або на сайті Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти. Крім того, на сьогодні є чимало можливостей для проходження навчання й підвищення кваліфікації з подальшим реальним і, що надзвичайно важливо, валіданим тестуванням на багатьох інших освітніх ресурсах.

Якщо ж говорити про процедурний (а не змістовий) бік ЗНО, то будь-хто, зокрема й педагогічні та науково-педагогічні працівники, має чимало можливостей ознайомитися з ними в такі способи:

1) опрацювати положення Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 р. № 533);

2) отримати вичерпні консультації у відповідному регіональному центрі оцінювання якості освіти або в Українському центрі оцінювання якості освіти;

3) отримати суб’єктивну інформацію «з перших уст» від сотень тисяч учнів / студентів, які мають можливість проходити як пробне, так і реальне тестування;

4) пройти пробне тестування, метою якого є саме ознайомлення учасників із процедурами, попередньо оплативши з власної кишені, а не з кишені платників податків, участь у відповідному тестуванні;

5) стати інструктором у пункті проведення зовнішнього незалежного оцінювання;

6) поспілкуватися з учителями початкових класів, частина з яких на сьогодні вже взяла участь у сертифікації педагогічних працівників, що відбувалася частково за процедурами зовнішнього незалежного оцінювання,

І, урешті-решт, для педагогічних та науково-педагогічних працівників є «бонусна» можливість – стати першими охочими взяти участь у відповідних сертифікаціях педагогічних працівників за окремими предметними галузями, що невдовзі, крім початкового, будуть поширені на наступні рівні освіти. Саме на цих тестуваннях, де тести відповідатимуть вимогам до знань, умінь і навичок педагогічних працівників-предметників, і можна буде показати себе як справжніх фахівців.

Сказане вище виразно унаочнює, що кожен, хто з якихось власних міркувань хоче пройти ЗНО, може піти іншим шляхом, не ставлячи реальних випускників закладів загальної середньої освіти у нерівні умови й не погіршуючи їхні результати.

За матеріалами Українського центру оцінювання якості освіти.

Освіта.ua
29.07.2020

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Оля
Нехай спочатку УЦОЯО самі складуть ЗНО! Підозрюю, що і до 150 не дотягнуть( Тому нехай не чіпають репетиторів, які підвищуюють рівень знань у школярів. Краще нехай вже б якісь курси напрацьовували чи ще щось, щоб підвищити загальний рівень школярів. Але ж ні!! Їм 200 балів репетитора очі муляють, а те що купа дітей не в змозі подолати пороговий бал їх це не цікавить! Притому, що на пороговий бал потрібно відповісти на запитання рівня 6-8 класів!
Дмитро
???????????? О, підкореговані слова директора ХРЦОЯО Сидоренка. Швидше треба змінити весь склад УЦОЯО, включнл із регіонпльними підррзділами.
Доцент
Репетитори - це дорослі люди. А дорослі люди, як сказав міністр освіти, не можуть успішно написати ЗНО. Тому в нас або міністр дебіл, або директор харківського ЦОЯО. Або обоє дебіли. Я працюю в університеті. Плачу податки. Як платник податків маю повне право вирішувати на що витрачати мої гроші. Вимагаю щоб за мої гроші репетитори здавали ЗНО! До речі, впевнений, що ні міністр освіти ні директор харківського ЦОЯО не зможуть набрати 150 балів по жодному предмету
Ирина
Для Доцент: А было бы любопытно, чтобы они сдали)))) И Шкарлет, вроде же, и.о. министра
для доцент
Це доцент дибіл. Не все доросле населення репетитори, і навіть не всі працюють доцентами, прикинь?
Правдоруб
Не всі дорослі люди - доценти і репетитори, але всі репетитори і доценти - дорослі люди. А дорослі люди за словами очільника МОН не можуть успішно написати ЗНО, прикинь!
Коментувати
Олена
Дуже голослівно, без жодних чисел оперувати "чимало осіб" і після цього зазначати вплив на валідність тестів. Повідомте, будь ласка, справжню аналітику з цього питання. Крім того, УЦОЯО може запропонувати механізми як скласти ЗНО і отримати сертифікат за власні кошти. У країні, де якість освіти залишається великим питанням на кожному щаблі, зробити крайніми тих, хто підтверджує фаховість у доступний для них спосіб - досить нахабно, на мій погляд.
Тарас
Одразу кидається у вічі те, що ця стаття на сайті УЦОЯО ніким не підписана. Отже, це має сприйматися як консолідована позиція УЦОЯО. І дуже дивно виглядає тон, в якому вона написана, який просто вимагає, щоб дати відсіч від тих, хто здавав ЗНО. Тож давайте проаналізуємо. Наперед прошу вибачення за дуже довгий текст, але оскільки УЦОЯО висловлює свою позицію так беззаперечно, то вважаю за потрібне продемонструвати, що не все так однозначно.
Тарас
"Жоден зі згаданих нормативно-правових актів не встановлює строгих обмежень щодо кола осіб, які можуть проходити ЗНО, оскільки законотворці, формулюючи відповідні норми, керувалися ... ". Пробачте, а яке право мають представники УЦОЯО трактувати, що там було на думці в депутатів коли вони приймали ці закони? І чому звичайний учасник повинен здогадуватись, хто, що і як там собі трактував? Як правильно зазначено в статті "Жоден зі згаданих нормативно-правових актів не встановлює строгих обмежень щодо кола осіб, які можуть проходити ЗНО". Ось тут крапка. З юридичної точки зору всі особи з дипломом про середню освіту, які хочуть складати ЗНО мають право це робити. Тому подальше визначення в цій статті двох категорій осіб, які мають проходити ЗНО є припущенням УЦОЯО. Ми не знаємо і не можемо знати, що було в головах депутатів.
Тарас
Тому раціональні міркування (погоджуюся, що вони справді видаються раціональними, але це ще ні про що не свідчить) керівництва УЦОЯО не можна прирівнювати до букви закону й навіть до духу закону. Тому що закон дозволяє проходити ЗНО усім бажаючим. Виходячи з цього те, що УЦОЯО намагається обмежити коло осіб, які можуть здавати ЗНО є протизаконним. Я розумію, що УЦОЯО міг би рекомендувати випускникам минулих років, які не планують вступати до ЗВО не складати ЗНО. Але у формі поради. А стаття в такій формі як вона написана викликає лише негативну реакцію. Тому шановне керівництво УЦОЯО, якщо я хочу складати ЗНО - я буду складати ЗНО й ви мені нічого не зробите. Якщо щось не влаштовує - ініціюйте зміни до законодавства. Бо зараз цей аргумент виглядає так "Закон дозволяє складати ЗНО, але законотворці мали на увазі, щоб ви його не складали". Абсурд.
Тарас
"По-перше, кожен із них як учасник ЗНО – це додатковий тягар на всіх громадян України". До речі цей випускник минулих років, який йде на ЗНО з високою й мовірністю теж несе частину цього тягаря у вигляді податків. І оскільки закон дозволяє проходити ЗНО, то проходить його. Решта міркувань - це лише здогадки. Якщо це така проблема, то потрібно на законодавчому рівні закріплювати, що випускники минулих років, які вже здобули вищу освіту за кошти державного бюджету оплачують проходження ЗНО. Бажаючі пройти ЗНО заплатять по 150 грн. й аргумент про тягар на громадян України стає неактуальним. Знову ж таки не потрібно змушувати учасників трактувати законодавство так як вигідно УЦОЯО, а потрібно законодавчо закріплювати відповідні норми, щоб вони виконувались. Бо крик про те, що "не йдіть складати ЗНО, бо ми не маємо на вас грошей" суперечить чинному законодавству, яке дозволяє здавати ЗНО всім бажаючим.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!