Osvita.ua Новини Я готую перехідні книги для нового міністра — Гриневич
Я готую перехідні книги для нового міністра — Гриневич

Потрібно, щоб позитивні речі, у які вкладено багато сил всієї команди, продовжувалися й розвивалися

Я готую перехідні книги для нового міністра — Гриневич

Що робить МОН для проводження розпочатих освітніх реформ після формування нового уряду? Чого вдалося досягнути за три роки роботи нинішньої очільниці міністерства та її команди, а що ще потрібно зробити? Про все це йшлося під час зустрічі з міністеркою освіти та науки Лілією Гриневич на Громадському радіо.

Називаються різні прізвища людей на посаду міністра чи міністерки освіти. Очевидно, ви все це читаєте, знаєте. Працюєте чи є вже відчуття, що каденція добігає кінця?

Без сумніву, є відчуття, що каденція добігає кінця. Наш уряд працював понад три роки. Нам є за що звітуватися. У демократичному суспільстві так є, що міняються уряди, міняється парламент. До цього треба бути абсолютно готовим.

У всій цій історії мене цікавить тільки одне: щоб ті позитивні речі, які ми зробили, у які вкладено дуже багато сил, не тільки моїх, а всієї команди, дуже багатьох людей, щоб вони продовжувалися, розвивалися. Тим більше, що у нас є дуже чітке бачення, яким чином потрібно робити наступні кроки. Ми вирішили піти шляхом цивілізованої демократичної практики, ми зараз в міністерстві готуємо перехідні книги, тобто це книги, де ми описуємо все, що зробили за цю каденцію, коли я була міністром, і те, як ми бачимо подальший розвиток.

Коли прийде новий міністр, я готова сісти з ним за столом, вручити йому ці перехідні книги, поговорити про перспективи, яким чином далі він чи вона бачить розвиток. У мене є один інтерес: щоб освіта розвивалася далі. Ми маємо дуже хороші напрацювання, але зробити треба ще більше, бо освітня реформа — це завжди біг на довгу дистанцію. Вона не робиться за дуже короткий період часу, тому нам потрібна ця співпраця.

За списком партії «Слуга народу», зокрема, пройшла керівниця департаменту європейської інтеграції Міністерства освіти Анна Новосад. Якщо постежити, що вона пише про освіту, то воно не вибивається з рамок тих освітніх реформ, які вже розпочато. Інші люди також пройшли за списком, ми не знаємо, на які посади вони можуть піти в уряді. Є у вас зараз відчуття, що є бажання отримати ваші перехідні книги?

Я дуже сподіваюся на це. Це буде залежати від особистості саме міністра. Ви згадали Ганну Новосад. Це надзвичайно серйозна і підготовлена людина, я дуже тішуся, що вона буде працювати в парламенті. Я точно знаю, що це буде здоровий глузд і надзвичайно професійний підхід до питань, тому що Ганна вже має досвід. Ганна є однією зі співавторок цих перехідних книг. Я, чесно кажучи, розраховую на певну інституційну пам’ять, яка буде пов’язана безпосередньо з діяльністю Ганни Новосад. Але я також не приховую, що є багато інших людей, які говорять щось про освіту, але я не можу зрозуміти до кінця їхні позиції щодо реформ і не чую конкретики в тому, як вони будуть діяти. Мені здається, що вже пройшов час, коли ми говорили якісь загальні речі. Ми зараз на шляху конкретних кроків і конкретних дій.

Що важливо зберегти з того, що точно розпочато?

Це заслуговує на довшу розмову, тому що ми маємо декілька важливих секторів в освіті і науці. Давайте розпочнемо зі школи.

«Нова українська школа»

Ми започаткували реформу «Нова українська школа». Цього року ми випустили чотириста п’ятдесят тисяч першокласників, які навчалися за новим державним стандартом, компетентнісним стандартом. Зараз в перший клас зайде майже півмільйона. Тобто ми можемо говорити, що майже мільйон дітей цього року буде охоплено «Новою українською школою». Взагалі в шкільній системі навчається 3,8 мільйона дітей. Так виходить, що підростають ті діти, де їх більше народжувалося, і це майже четверть всього шкільного населення України буде охоплено «Новою українською школою». Ми в це вклали дуже серйозні інвестиції. Окрім нового змісту, який орієнтований на результати, не тільки пов’язані зі знаннями, але з уміннями їх застосовувати на практиці, з формуванням цінностей і ставлень, з формуванням м’яких навичок (критичного мислення, творчого мислення, співпраці з іншими людьми, вміння контролювати свій емоційний стан).

Друга дуже важлива складова — нове освітнє середовище, підвищення кваліфікації вчителів. В це вкладалися великі кошти. За останні два роки ми вклали майже 7 мільярдів гривень в шкільну інфраструктуру. Це стосується і початкової школи, і старшої школи. Всі вчителі, які заходять в «Нову українську школу» пройшли спеціальне адресне підвищення кваліфікації, ми його робимо у манері змішаного навчання, тобто вони мають дистанційний курс, який можуть завжди передивитися, і очні тренінги. Будуть приходити нові вчителі, нові діти, нові класи так само треба обладнувати, в це треба інвестувати.

Професійно-технічна освіта

Але ми маємо і в інших напрямках дуже серйозні кроки, які важливо зберегти та продовжити, наприклад у професійно-технічній освіті. Ми розпочали серйозну програму модернізації професійно-технічної освіти. Чим хибує професійно-технічна освіта в Україні? Програми повинні бути дуже зближені з потребами сучасного ринку праці. З цим ми працюємо і робимо відповідні нові освітні стандарти. Але обладнання в профтехосвіті зношене на 60 — 80%. Ви навіть за хорошої нової програми не зможете підготувати людину. Тому у нас була програма, де ми створювали відповідні навчально-практичні центри з сучасним обладнанням. До кінця цього року по Україні таких центрів буде 150. Ми вклали в це кошти.

Ця політика також підтримана Європейським Союзом. Ми вже готуємо масштабний проєкт на 58 мільйонів євро. Ідеться про створення «Центрів досконалості», які будуть обладнані сучасним обладнанням за багатьма спектрами спеціальностей, професій, які дуже потрібні на ринку праці. Так само в цей проєкт включено підвищення кваліфікації викладачів професійно-технічних закладів і оновлення стандартів. Щоб цей проєкт продовжувався, повинні бути політична воля і професійність, які будуть супроводжувати цей проєкт.

Вища освіта

Можемо торкнутися вищої освіти. Я пишаюся тим, що у вищій освіті ми змогли зараз забезпечити прозорий доступ до вищої освіти за зрозумілими правилами, зокрема коли ми визначаємо кількість державного замовлення, ми керуємося принципом «місце за найкращим студентом». Ви знаєте, що сьогодні ми дійсно ввели в життя принцип широкого конкурсу. Коли людина обирає свої пріоритети в залежності від результатів ЗНО, то це місце іде за людиною в той кращий вищий навчальний заклад, який вона обрала. Раніше місця державного замовлення розподілялися через персональну лояльність міністра до даного ректора чи цього вищого навчального закладу. Ці часи відійшли в минуле. У нас на все є дуже прозорі правила, де враховується інтерес студента, де за відповідними критеріями якості роботи вищого навчального закладу, вони отримують обсяги державного замовлення на бакалавра чи магістра.

Над чим треба працювати? Я бачу, що найбільша проблема сьогодні у вищій освіті, це те, що внаслідок автономії (автономія була досягненням) кращі університети стали розвиватися, а гірші університети закрилися у своїй сірості. Я наведу приклади. Ми скасували багато різних бюрократичних документів, які створювали паперотворчість для викладачів. Деякі університети затвердили ученою радою цю стару звітність і далі вимагають її від викладачів. Зараз потрібна дієва система забезпечення якості вищої освіти, коли ми можемо надати суспільству прозору інформацію за чіткими критеріями, як працює той чи інший університет. Друге завдання — система фінансування вищої освіти повинна підтримувати кращі університети. У цьому сенсі у нас вже є напрацювання.

Чому ви погодилися йти від «Української стратегії Гройсмана»?

По-перше, Володимир Гройсман мене запросив до цього списку. Він — прем’єр, який реально підтримав систему освіти та реформу освіти, тому що, коли я погоджувалася ставати міністром в його уряді, я питала Володимира Борисовича: якщо ми йдемо в реформу, чи можемо ми підняти заробітну плату освітянам. За цей час ми піднімали заробітну плату, ми вклали в інфраструктуру значно більше грошей. Оскільки він як міністр підтримав реформу, я вважала, що правильно, якщо я буду іти саме в його списку і разом з ним на ці вибори.

ПРОСЛУХАТИ ВСЮ РОЗМОВУ

Освіта.ua
05.08.2019

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Ollesia
Лілія Михайлівна- ви талановита людина. Ваші книги допоможуть покращити нашу украінську освіту. Ви- талант Украіни. Залишайтеся міністром пожиттєво. Украінці вірять у вас, і хочуть, щоби ваші реформи продовжилися. Викладачі університету міжрегіональноі академіі управління персоналу дуже вдячні вам за реформи. 90 відсотків украінців підтримують вас- а це надто висока оцінка вашоі роботи.
Witalina
Для Ollesia: НЕ СМІШІТЬ!
Ох ти ж моя Ліліє
Як можна без поваги до Міністра. Треба так- ми холопи землі української низько вклоняємось Вам, ваша мосць, сонце наших очей, Надія всіх людей Землі високошановна володарко. Інноватор, яких Земля не народжувала донині. Сором вам олесю за таке панібратство, ось через таких як ви ми і втратимо Щастя всієї освіти. Цілую ваші ноги і боюсь глянути на ваш портрет, те чиє ім*я боюсь сказати вслух
Імя
Олесю, сподіваюся, ви це писали, стоячи на колінах з поваги до вашої шефіні.
Коментувати
Админу
Велике прохання дозволяти писати коменти тільки зареєстрованим особам. Розвелася різна шантропа і тролять через ТOR абр VPN різною чепухою. На 80% сайтів саме так додають свої дописи. Реєстрація виключає будь-які анонімізації IP адери. А головне кожна реєстрована особа десять разів буде фільтрувати свої слова. На даний час це не свобода слова. Обізвати міністра, післати міністерство , це справи тих, котрі так, або інакше погано вміють себе реалізувати в житті.
Керим
Для Вчений К.: Она сама грантоедка, т.е. Зависимая от денег запада, которые туманят патриотизм.
Chemberlen
Головна біда фрау Гриневич- вона не чула голосу розумних педагогів, слухала тільки своє коло , своіх львівян, Шияна, Бистриького... Люба критика для неі - вважала недолугістю критиків , хибно переконана в своій правоті... Мусила зразу за авантюризм поперти Шарова, взяла закомплексованого примітивреформами Рожкевича. Результат= повне відторгнення громадськістю.
Олекса Позняк
Была без радости любовь, Разлука будет без печали. 1
Імя
Книги пишет мадам. Главное, чтобы не очередной плагиат от зашкваренной не раз плагиаторши-министерши.
Вчений К.
Головний недолік міністра- іі залежність від грантоідів, іі раболєпіє перед соросоідами. А так вона не погана людина.
Імя
Просто уйди уже, реформаторша.
Местный
Эти все книги надо будет собрать и спалить.
Олекса Позняк
Для Местный: жаль что не 17 век -можно было бы и её вместе с книгами
Коментувати
Віктор
І до чого доброго привів широкий конкурс, якщо у багатьох ВНЗ майже половина груп некомплектні? Тому їм читають 15% аудиторних годин, а решту 85% виносять на самостійне опрацювання, або ж примушують викладачів додатково проводити ще 15% годин, не вписуючи їх у карточки навантаження. А ще згарає до 15% бюджетних місць. Зате київські вузи процвітають. Але, чи повернуться їх випускники працювати у регіони? Не є нормальним, що понад 60% бюджетних місць припали на 3 міста України.
Галина
Для Віктор: Давайте будемо чесними. Некомплект груп є там, куди немає бажаючих йти навчатись. Якщо мій син навчається на хім-тесі в КПІ (один з найкращих технічних вишів, інженерна спеціальність), то ніякого некомплекту груп там немає. В них 7 груп і 170 чоловік бюджетників. А якщо в 90-2000-х роках створювались у вишах нові спеціальності (аби забезпечити роботою викладачів) та нові навчальні заклади, а зараз діти не хочуть туди вступати і подають документи одиниці і навіть замість бюджету в такому виші обирають контракт в достойному, то може варто їх (спеціальності) позакривати та не бурити людей?
Галина
Для Віктор: ПРОДОВЖЕННЯ. Наприклад: За часів СРСР в ЦДПУ не було спеціальностей вчителів хімії та біології. І не тому, що їх не потрібно було державі. Дітей в школах не було менше. Але легко обходились випускниками інших педів. Наприкінці 80-х відкрили спеціалізовану школу. ЇЇ випускники наприкінці 90-х, початку 2000-х закінчили Дніпропетровський університет, повернулись додому та під них відкрили природничий факультет. наразі, звісно на нього вони не взмозі набрати студентів. Не так багато людей, які бажають бути вчителями хімії, а ще менше хочуть вчитись саме в цьому виші. Коли мій син став переможцем обласної олімпіади з хімії, вони не полінувались, не пошкодували грошей та вислали на адресу школи йому лист із запрошенням вчитись саме в них з всілякими рекламками. Але він лист проігнорував.
Коментувати
Sosman
Добру частину т.з. Реформ буде потрібно відміняти. Це і Нуш , це і широкий вступ, всякі Єві і т. І.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!