Osvita.ua Бізнес-освіта MBA в Україні Стратегії та перспективи українських бізнес-шкіл
Стратегії та перспективи українських бізнес-шкіл

Навесні 2010 року частка вакансій з вимогою наявності бізнес-освіти MBA для топ-менеджменту становила лише 3% від загальної кількості вакансій на вищу категорію управлінців

Стратегії та перспективи українських бізнес-шкіл

У чому причина низького інтересу до бізнес-освіти?

Найбільш затребувані, за даними дослідження HeadHunter (hh.ua), MBA-випускники в сегментах фінансів, маркетингу та загального менеджменту.

Рівень позицій - директорський або ключовий представник в регіоні. Саме ці вакансії склали в цілому 65% від всіх MBA -вакансій на українському ринку праці станом на весну цього року. Решта 35% пропозицій надійшли для управлінців у сегменті продажів.

Вакансії пропонувалися в сферах дистрибуції промислових товарів, інформаційних технологій, страхування, ПЕК, приватної вищої освіти. Всі без виключення компанії, що бажали бачити МВА-дипломованих топів у себе в команді, були міжнародними, наголошується в дослідженні.

Бізнес освіта за власний рахунок

Не секрет, що за часів докризового благополуччя, компанії чималу частину бюджетів витрачали на навчання свого управлінського персоналу в бізнес-школах з метою розвитку та підтримки лояльності менеджерів. Для деяких ситуація не змінилася.

"Ми вважаємо, що освіта співробітників - не те, на чому можна економити, тому надаємо керівникам середньої ланки можливість пройти навчання на mini-mba програмах в таких бізнес-школах, як IMD (Швейцарія), INSEAD, The Stockholm School of Economics і IESE (Іспанія). У 2009 році подібні програми пройшли близько 20 наших фахівців", - каже директор "JTI Україна" Олександр Рудницький.

У компанії Unilever також відзначили, що в часи кризи всі освітні програми для співробітників були збережені в колишньому обсязі, до того ж затверджені плани на проведення нових програм, що розроблялися до кризи.

Однак сьогодні, незважаючи на те, що окремі компанії (як JTI та Unilever) продовжують направляти своїх менеджерів на програми МВА за рахунок роботодавця або замовляють корпоративні програми, це не є відмінною рисою ринку в цілому у сфері розвитку персоналу.

"У докризовий час в багатьох компаніях відсутність МВА-диплому було однією з причин непросування фахівця по службових сходах. Зараз ситуація інша, компанії продовжують оптимізувати витрати та, на жаль, скорочують навчання лінійних менеджерів", - каже керівник проектів і програм бізнес-школи Львівського Інституту Менеджменту (ЛІМ) Леся Мокій.

В НАСК "Оранта" відзначають, що навчання співробітників в бізнес-школах за рахунок компанії служило мотивацією для так званого золотого кадрового резерву. Однак сьогодні від цієї програми в "Оранті" відмовилися.

Для багатьох компаній МВА-мотивація управлінської ланки - досить дороге задоволення, з огляду на скорочені HR-бюджети. Так, наприклад, навчання на МВА програмі обійдеться в середньому в суму від 35 тис. грн. (міні МВА) до 100 тис. грн. (повний МВА). При цьому дані ціни характерні для українських бізнес-шкіл. Навчання, скажімо, в London Business School буде коштувати на порядок дорожче.

Експерти не поспішають говорити про відновлення докризового інтересу корпоративних клієнтів до МВА-програм. У той же час сьогодні бізнес-школи констатують зростання зацікавленості приватних осіб, які з власної ініціативи, а не за рахунок роботодавця, приходять вчитися.

"У ряді випадків, природно, МВА - це спосіб утримати людей або цілеспрямовано готувати СЕО з керівника середньої ланки, який, на думку власника, є перспективним для компанії. Але більшість наших слухачів навчаються переважно за свій рахунок. Сприймаю це як свідчення усвідомлення управлінцями важливості особистісного розвитку", - каже віце-президент бізнес-школи МІМ-Київ Юрій Мартинюк.

У Київському Інституті Бізнесу і Технологій (КІБІТ) також відзначають, що серед їх слухачів лише незначне число тих, чиє навчання оплачують компанії-роботодавці.

Реальна користь MBA

Імпульси будь-якого розвитку (в тому числі і бізнес-розвитку) виходять від людей, які бачать бізнес в цілому і вміють зв'язати воєдино багато факторів завдяки системному погляду на навколишнє середовище, податкову політику, законодавчі норми і внутрішні резерви компанії.

У МІМ-Київ переконані, що бізнес-освіта допомагає сформувати саме такий цілісний підхід. При цьому у власника МВА набагато менше шансів зробити грубу помилку і майже немає шансів на провал.

У Львівському Інституті Менеджменту, наприклад, відзначають, що найбільш затребуваними залишаються саме МВА-програми для топ-менеджерів.

Думки роботодавців, які можуть оцінити реальну користь бізнес-освіти, не завжди підтверджують оптимізм представників шкіл.

Як зазначила Олена Кропивницька, директор з персоналу та розвитку компанії "Київстар", не можна говорити про прямий зв'язок між широтою управлінських поглядів, глибиною розуміння бізнес-процесів і наявністю ступеня МВА. У VAB Банку, навпаки, поділяють точку зору, що випускники МВА можуть вивести компанію на новий інтелектуальний рівень, зробити її більш гнучкою і готовою до нових випробувань.

"Ми часто запитуємо наших учасників MBA-програм та випускників, навіщо їм бізнес-освіта? Одні відповідають, що хочуть отримати нові знання для переходу на інший рівень особистісного розвитку; у т.ч. для якісного розвитку бізнесу; інші відчувають потребу потрапити в середовище, що дозволить отримати нові знання не тільки в аудиторії, а й за її межами", - говорить Олександр Саврук, декан kmbs.

Втім, Костянтин Магалецький, старший інвестиційний менеджер компанії Horizon Capital, який отримав в 2009 році диплом МВА в University of Chicago Booth Business School, говорить, що не став би перебільшувати важливість знань, отриманих в бізнес-школі: "Можу відзначити, що під час кризи я не оцінюю ситуацію з точки зору якихось конкретних знань, які дала школа. Я оцінюю її з точки зору свого досвіду, який сформувався завдяки багатьом складовим, у тому числі і МВА".

Практичний акцент бізнес освіти

На думку багатьох роботодавців, випускникам бізнес-шкіл не вистачає саме досвіду та практики. І здається, школи почали прислухатися до їхньої думки.

"Ми стали більше уваги приділяти практичному компоненту навчання", - каже Леся Мокій.

Можна сказати, що основна освітня тенденція, що позначилася через майже два роки після початку кризи, це фактичне злиття навчального процесу з вирішенням реальних бізнес-завдань. Наприклад, в лютому-березні цього року в ЛІМ звернулася компанія "Галка" з пропозицією розробити для них ідеї з метою просування нової ТМ. У результаті була розроблена масштабна рекламна компанія, яка є плодом спільної творчості маркетингового департаменту "Галки" і слухачів програм Львівського Інституту Менеджменту. Варто відзначити, що "Галка" далеко не єдина компанія, що звернулася з такою пропозицією. І практика, що склалася в ЛІМ, сьогодні характерна для більшості українських бізнес-шкіл.

Якщо говорити про сьогоднішні пріоритетні напрямки бізнес-освіти, то, за відгуками бізнес-шкіл, це фінансові дисципліни. Вони й так ніколи не були обділені увагою слухачів, але в кризу охочих осягнути фінансову мудрість стало ще більше. Тому в бізнес-школі КІБІТ більшу увагу приділили блоку фінансових дисциплін з упором на практичні заняття, кейси.

"Можна відзначити, що сьогодні спостерігається підвищений інтерес до програм для фінансистів. Слухачі в 2007-2008 роках робили акцент на творчості, розвитку особистості та лідерстві, а слухачі 2009-2010 віддають перевагу фінансовим дисциплінам", - каже Олена Яковлєва, декан КІБІТ.

У фаворі опинилися й інші, часом несподівані для українського бізнес-істеблішменту напрямки. Так, у бізнес-школі МІМ змістилися акценти в курсах програм, пов'язаних з фінансами, стратегічним менеджментом, маркетингом, управлінням персоналом, а також проектним підходом до ведення бізнесу.

"Ми поглибили курс з управлінської психології, оскільки в компаніях під час кризи відбувалися скорочення персоналу, перерозподіл функціональних обов'язків, оптимізація структури бізнесу, - каже віце-президент бізнес-школи МІМ-Київ Юрій Мартинюк. - Зміни в бізнесі відбилися й на тематиці дипломних проектів, які у нас завжди пов'язані з потребами або проблемами реальних компаній. Якщо раніше слухачі були зосереджені на пошуках джерел фінансування, то зараз у центрі уваги - повернення коштів та їх більш раціональне використання".

Зростання залученості вітчизняного бізнесу в сферу корпоративної соціальної відповідальності відбилася і на бізнес-освіті. У програмах МВА з'явилися відповідні програми з КСВ. У МІМ-Київ відзначають, що соціальна відповідальність бізнесу - не данина моді, а світовий тренд, спрямований на сталий розвиток національних економік.

"Те, що це не порожні слова, підтверджує хоча б екологічна катастрофа в Мексиканській затоці, внаслідок діяльності компанії ВР (British Petroleum), що завдала значної шкоди природі і піддала небезпеці здоров'я жителів регіону", - каже Юрій Мартинюк.

У КІБІТ переглянули всі дисципліни з позицій корпоративної соціальної відповідальності, а також розширили світоглядні курси, такі як філософія бізнесу.

"Що стосується тенденцій і коригувань програм, то в нашій школі ще не було випусків, які б слухали одні і ті ж курси і ту ж кількість годин. Варіативна складова програми становить 25-30%, що дозволяє врахувати специфіку аудиторії, побажання слухачів, розібрати їх приклади", - розповідає Олена Яковлєва.

Диплом MBA: зарубіжний або вітчизняний?

Якщо ви, зваживши всі за і проти, все-таки вирішили отримати МВА-диплом, то перше питання, яке вам належить вирішити, якому з них віддати перевагу - зарубіжному або вітчизняному. Однозначної відповіді тут бути не може.

Бажаючі отримати ступінь МВА завжди ділилися на дві групи з досить жорсткими кордонами - тих, які планували отримати ступінь у себе вдома, і тих, хто хоче вчитися за кордоном. Як правило, це пов'язано з бізнесом, яким займається кандидат.

Якщо бізнес суто внутрішній, то, безумовно, буде необхідний досвід місцевих колег і фахівців, і "домашній" МВА принесе усвідомлення специфіки його ведення в своїй країні. Якщо ж бізнес-діяльність пов'язана із зовнішнім ринком або передбачається робота на міжнародному рівні, то й ступінь МВА потрібно отримувати за кордоном.

Ірина Дробишевська, директор EXCEL Education Advising Centre, радить звернути увагу на один момент: якщо ви плануєте пов'язувати свою кар'єру і бізнес з Європою, то і освіту бажано отримувати в Європі. Найпрестижніша бізнес-школа Америки навряд чи наблизить вас до глибокого розуміння законів європейської бізнес-спільноти.

Якщо прийнято рішення отримати ступінь МВА за кордоном, то не заважає заздалегідь подумати про умови вступу до закордонної школи. Формальною вимогою для вступу на програми МВА є наявність диплому бакалавра з бізнес-спрямованістю, наявність досвіду роботи управлінцем або досвіду ведення свого бізнесу, знання англійської мови, підтверджене міжнародним сертифікатом (до таких міжнародних сертифікатів відносяться IELTS - для британських навчальних закладів або TOEFL для американських).

"Існує ще іспит GMAT - Graduate Management Admission Test. Це загальноосвітній англомовний тест, який визначає математичні, вербальні та аналітичні здібності людини. Потрібний він у більшості американських бізнес-шкіл і вкрай рідко для європейських - частіше за все тоді, коли попередній досвід роботи та навчання кандидата не має взагалі ніякого відношення до бізнесу", - пояснює Ірина Дробишевська.

Більшість бізнес-шкіл приймають документи три рази на рік - дедлайни зазвичай бувають у жовтні, січні та у квітні. Але сама процедура подачі документів і кінцеві терміни подачі, а також умови істотно відрізняються, тому варто починати не з термінів і результатів іспитів, а з вибору навчального закладу, вектора своєї кар'єри, відповідей на ті питання, які в кінцевому підсумку виявляються доленосними.

Автор: А.Кокоба

Инвестгазета
24.06.2010

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!