У сучасному глобалізованому й цифровізованому світі значна частина комунікації між учнями, вчителями й батьками відбувається онлайн: у чатах, на відеозустрічах чи на спеціальних освітніх платформах.
Попри неабияку зручність, це нерідко створює неприємні ситуації, адже вміння коректно спілкуватися в цифровому середовищі не виникає саме собою.
Його, як і будь-яку іншу соціальну навичку, потрібно формувати й удосконалювати в межах освітнього процесу.
І школа, де потреба в цифровому спілкуванні зростає з кожним роком, – чудове місце, аби потренувати культуру спілкування онлайн.
У цій статті розглянемо, що таке цифровий етикет (нетикет), чому він важливий та як навчити дітей і підлітків відповідального онлайнового спілкування.
Що таке цифровий етикет
Цифровий етикет (нетикет) – це сукупність норм поведінки в інтернеті.
Він охоплює правила взаємодії в чатах, на відеоконференціях, у листуванні, у соцмережах, на освітніх платформах.
Базується цей етикет на загальнолюдських цінностях – повазі, доброзичливості, відповідальності, але все ж він адаптований до особливостей онлайн-середовища.
Чому цифровий етикет важливий у школі
Перш за все, цифровий етикет формує безпечне середовище для всіх учасників. Відсутність правил часто призводить до образ, кіберагресії чи виключення з онлайн-груп.
Також він навчає відповідальності за слова й дії в інтернеті. Учні мають розуміти, що «віртуальне» не означає «неважливе» або «без наслідків».
Окрім того, розуміння цифрового етикету розвиває критичне мислення й комунікативні навички, адже онлайн-середовище вимагає точного висловлення думок, толерантності до різних поглядів та вміння ставити запитання.
А на додачу це ще й підвищує рівень цифрової грамотності, бо вміння поводитися етично в інтернеті – така ж частина цифрової компетентності, як і вміння користуватися технологіями.
Основні принципи цифрового етикету
- Поважай співрозмовника. Не перебивай у відеодзвінку. Уникай сарказму й образ у листуванні. Пам’ятай, що по той бік екрана – людина.
- Пиши зрозуміло і грамотно. Уникай надмірних скорочень, капслоку, який може сприйматися як крик, агресивних смайлів.
- Дотримуйся теми обговорення. Не відволікайся на сторонні теми в навчальних чатах. Поважай час інших.
- Дбай про конфіденційність. Не публікуй особисту інформацію без згоди. Не роби скриншотів приватного листування без дозволу.
- Пам’ятай про «цифровий слід». Усе, що ти публікуєш або надсилаєш, може залишитися в мережі надовго. Перед тим як щось написати – подумай.
- Допомагай іншим. Якщо хтось розгубився чи не розуміє, що робити – поясни. Онлайн-середовище теж потребує взаємопідтримки.
Що таке емотикон
Емотикон – це умовне графічне зображення емоцій людини за допомогою символів клавіатури. Часто його називають смайликами.
Він допомагає передати настрій, почуття або ставлення автора до сказаного в електронному листуванні чи соціальних мережах.
У сучасному спілкуванні емотикони стали частиною цифрової культури й замінюють невербальні засоби – усмішку, інтонацію, жести.
Учням важливо пояснити, що емотикон – це не просто прикраса, а засіб комунікації, який має власні правила вживання.
Перш за все, його слід уживати доречно, лише там, де потрібно передати емоційний відтінок повідомлення.
У діловому чи офіційному спілкуванні (наприклад, у листах до вчителя або офіційних документах) емотикони краще не використовувати.
У неформальному спілкуванні вони доречні, але не варто зловживати: надмірна кількість смайликів знижує серйозність повідомлення.
Також варто наголосити, що той самий емотикон у різних культурах може мати різне значення, тому важливо зважати на контекст.
Учням можна запропонувати вправу: перетворити емоційно нейтральне речення на тепліше, додавши емотикон, і обговорити, як змінився зміст.
Отже, емотикон – це корисний інструмент сучасної мови, який, за умови грамотного використання, допомагає зробити спілкування людянішим і доброзичливішим.
Як виховувати культуру онлайн-спілкування в школі
Почати вивчення культури спілкування у цифровому середовищі можна зі створення кодексу онлайн-спілкування для класу на уроці або виховній годині. Варто запропонувати дітям самостійно сформулювати ключові пункти та запросити їх слідкувати за дотриманням правил у класі.
Також можна практикувати обговорення конкретних ситуацій з учнями. Використовуйте кейси: що робити, якщо хтось надіслав грубе повідомлення в чат? Якщо однокласники публікують фото без дозволу? Обговорення реальних сценаріїв допомагає закріпити поведінкові моделі.
До речі, інтегрувати ці обговорення можна й в інші предмети. Так, на уроках інформатики, мови, громадянської освіти, права можна обговорювати етичні аспекти комунікації, фейки, маніпуляції в соцмережах.
Крім того, за потреби бажано делікатно коментувати некоректну поведінку онлайн. Пояснюйте, чому певна фраза чи дія була недоречною. Заохочуйте позитивні приклади взаємодії. І перш за все власним прикладом. Ваш стиль письма в електронних листах, коментарях до завдань або в спілкуванні на освітніх платформах формує стандарти для учнів.
Разом із цим розкажіть на батьківських зборах про важливість цифрового етикету. Поділіться правилами, яких дотримується клас. Спільні підходи вчителів і батьків – найефективніші.
Підготувала Олеся Філоненко.