Мовна омбудсменка Олена Івановська вважає, що мовне питання є питанням національної безпеки, тому настав час поєднувати м’яку українізацію з більш вимогливим ставленням до дотримання закону.
На цьому омбудсменка наголосила під час презентації результатів моніторингового дослідження щодо функціонування державної мови в освітньому процесі закладів професійної освіти, що будо проведено Державною службою якості освіти.
За словами Івановської, учителі та викладачі мають враховувати рекомендації за результатами мовних досліджень і працювати спільно з дітьми та батьками.
«Мовне питання – це питання національної безпеки. Тож час м’яку українізацію поєднувати з більш вимогливим ставленням до дотримання закону. Щоразу після таких моніторингових досліджень складаються рекомендації, як вплинути на ситуацію. Учителі, викладачі мають брати до їх уваги та працювати з дітьми та батьками разом», – підкреслює омбудсменка.
За відповідями респондентів, які взяли участь у дослідженні, під час навчальних занять виключно українською спілкуються 94% педагогічних працівників і 60% студентів закладів професійної освіти.
Автори дослідження наголошують, що ширше використання української стримують передусім сформовані комунікативні звички, мовне середовище та особливості інформаційного простору, а не рівень мовної підготовки.
Зокрема, використання мов змінюється залежно від ситуації спілкування. Під час занять переважає українська, тоді як у спілкуванні з одногрупниками, друзями та в родині мовні практики є різноманітнішими. Студенти частіше за педагогів поєднують українську та російську мови.
Дослідження також виявило регіональні відмінності. На Заході виключно українською під час занять спілкуються 80,1% опитаних студентів, в інших макрорегіонах – від 49,9% до 55,8%.
Удома виключно українською спілкуються 69% студентів на Заході, 37,1% – у Центрі, 29,5% – на Півночі, 27,1% – на Півдні, 24,8% – у Києві та 19,7% – на Сході.
Серед педагогічних працівників використання виключно української є вищим у всіх макрорегіонах, а територіальні відмінності під час занять менш виражені.
Мовні звички, сформовані в дитинстві, найчастіше називали чинником вибору мови повсякденного спілкування: так відповіли 76% студентів, 75,1% педагогів і 70% батьків. Респонденти також відзначали вплив родини та найближчого оточення.
Серед перешкод для ширшого використання української найчастіше зазначали усталені мовні звички та недостатню кількість українськомовного медіаконтенту.
Відмінності простежуються й у споживанні контенту: педагоги частіше обирають українськомовний, тоді як серед студентів і батьків більш поширене поєднання українськомовного та російськомовного контенту.
Водночас автори дослідження констатують переважно позитивне ставлення до української мови.
«Переважна більшість учасників освітнього процесу демонструє позитивне ставлення до української мови, пов’язує її використання з професійною діяльністю, особистісним розвитком і громадянською відповідальністю. Водночас для частини студентської молоді взаємозв’язок між мовою та національною ідентичністю ще потребує глибшого осмислення», – йдеться у висновках дослідження.
Онлайн-опитування тривало з 27 квітня до 12 травня 2026 року. У ньому взяли участь 88 974 респонденти: 49 090 студентів, 29 013 батьків і 10 871 педагогічний працівник. Більшість опитаних представляли заклади освіти, розташовані в містах.
Метою дослідження є отримання об’єктивних даних про стан і тенденції використання державної мови в освітньому процесі закладів професійної освіти, виявлення чинників вибору мови спілкування, а також визначення мотивації та потреб учасників освітнього процесу у вдосконаленні володіння українською.