УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
№ 322/96 від 08 травня 1996 року
Про Основні напрями реформування
професійно-технічної освіти в Україні
З метою здійснення заходів щодо реформування професійно-технічної освіти в Україні постановляю:
1. Затвердити Основні напрями реформування професійно-технічної освіти в Україні (додаються).
2. Міністерству освіти України, іншим центральним органам державної виконавчої влади, Уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити у тримісячний строк заходи щодо реалізації Основних напрямів реформування професійно-технічної освіти в Україні та забезпечити їх виконання.
3. Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям передбачати, починаючи з 1997 року, в проектах відповідних бюджетів асигнування на реалізацію заходів, пов'язаних з реформуванням професійно-технічної освіти.
4. Продовжити строк повноважень Комісії з питань реформування професійно-технічної освіти в Україні до грудня 1996 року.
Президент України Л. КУЧМА
м. Київ, 8 травня 1996 року
№ 322/96
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 8 травня 1996 року № 322/96
ОСНОВНІ НАПРЯМИ
реформування професійно-технічної освіти в Україні
I. Стан професійно-технічної освіти
Україна успадкувала розвинуту систему професійно-технічної освіти. До її складу входить 1160 державних професійно-технічних закладів освіти. Крім цього, функціонує широка мережа галузевих навчально-курсових комбінатів, у яких проводиться початкова професійна підготовка та підвищення кваліфікації робітників.
575 тисяч випускників загальноосвітніх шкіл оволодівають у професійно-технічних закладах освіти більш як 800 робітничими професіями. Сімдесят відсотків учнів профтехучилищ поряд з професією здобувають повну середню освіту.
Профтехучилища здійснюють також перепідготовку незайнятого населення та підвищення кваліфікації робітників. Навчальний процес у них забезпечують більш як 60 тисяч інженерно-педагогічних працівників.
Водночас ця ланка освіти виконує важливі функції соціального захисту підлітків. У профтехучилищах утримуються 55 тисяч сиріт і напівсиріт, одержують безплатне харчування понад 200 тисяч дітей із бідних та малозабезпечених сімей. Професійна підготовка підлітків є необхідною передумовою забезпечення їх зайнятості і спрямовується на захист молоді від безробіття, на підвищення її конкурентоспроможності на ринку праці.
Разом з тим перебування профтехосвіти у складі загальносоюзної освітньої системи, жорстка централізація її планування і управління дали негативні наслідки. Підготовка робітничих кадрів була спрямована значною мірою на задоволення потреб економіки адміністративно-командного типу, переобтяженої військово-промисловим комплексом, внаслідок чого нині не вистачає кваліфікованих працівників у соціальній сфері, готельному господарстві, у сферах туризму, бізнесу, побуту, комунальної служби тощо. Професійно-технічна освіта не була зорієнтована на підготовку робітників для праці в умовах ринкової економіки.
До того ж централізоване визначення змісту освіти, розроблення навчальних планів та програм, підручників уніфікувало навчальний процес, обмеживши можливість адаптації професійно-технічної освіти до потреб економіки в конкретних регіонах, призвело до вузькопрофільності у підготовці робітничих кадрів.
Система професійно-технічних закладів освіти має значний потенціал, достатній для відтворення трудових ресурсів країни відповідно до вимог економічного розвитку та задоволення потреб громадян у професійній освіті.
Проте економічна криза, вкрай недостатнє фінансування призводять до руйнування цієї важливої ланки освіти.
Внаслідок низького рівня соціального захисту почався масовий відплив з профтехучилищ досвідчених інженерно-педагогічних кадрів.
Майже на 100 тисяч зменшився контингент учнів.
Значно погіршилось методичне забезпечення підготовки кваліфікованих робітників.
Низький рівень забезпечення училищ комп'ютерною технікою перешкоджає формуванню у майбутніх фахівців комп'ютерної грамотності.
Протягом останніх років у професійно-технічних закладах освіти практично не оновлюється учбове обладнання. Не виділяються кошти на забезпечення навчального процесу матеріалами, інструментом, на технічне обслуговування машин і механізмів, ремонт будівель та споруд. Почалося фізичне руйнування матеріальної бази профтехосвіти.
Негативно впливає на процес формування робітничого потенціалу країни паралелізм у діяльності професійно-технічних закладів освіти, галузевих навчально-курсових комбінатів та в підготовці кадрів на виробництві.
Розвиток професійно-технічної освіти уповільнився, вона відстала від динамічних змін у суспільстві і потребує відповідного реформування.
II. Основні напрями здійснення реформ
Реформування професійно-технічної освіти має здійснюватися у 1996-2000 роках за такими напрямами:
1. Оновлення змісту професійно-технічної освіти, визначення державних вимог щодо її якості і обсягу на рівні світових досягнень науки, техніки, технологій та передового досвіду.
У нинішній номенклатурі робітничих професій налічується понад 7000 найменувань, що зумовлює вузькопрофільність у підготовці фахівців, обмежує їх участь у виробництві та конкурентоспроможність на ринку праці.
Виникла необхідність в оновленні змісту професійного навчання, визначенні науково обгрунтованої номенклатури професій відповідно до нових соціально-економічних і культурно-освітніх потреб та у створенні державних стандартів професійно-технічної освіти.
З метою реалізації перелічених завдань необхідно:
2. Оптимізація мережі професійно-технічних закладів освіти та структури підготовки фахівців.
Потреба у кадровому забезпеченні структурної перебудови економіки країни, наявність перекосів у професійно-кваліфікаційній структурі підготовки робітничих кадрів та територіальному розміщенні профтехучилищ призвели до необхідності оптимізації мережі професійно-технічних закладів освіти та структури підготовки фахівців. Для цього необхідно:
3. Удосконалення і демократизація форм управління професійно-технічною освітою.
З огляду на важливість цієї ланки освіти для розвитку економіки і суспільства в цілому необхідно:
4. Створення правової бази взаємовідносин професійно-технічних закладів освіти та замовників підготовки робітничих кадрів.
Радикальні політичні та економічні реформи в Україні потребують впровадження нових механізмів взаємодії економічних структур, ринку праці і системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів. З цією метою необхідно опрацювати пропозиції про зміни і доповнення до законодавства щодо:
Передбачити:
5. Розвиток професійно-технічних закладів освіти різних типів.
Перебудова економічних та суспільних відносин зумовила потребу в урізноманітненні типів професійно-технічних закладів освіти. З цією метою необхідно:
6. Участь професійно-технічних закладів освіти у реалізації Державної програми зайнятості населення.
У професійно-технічних закладах освіти здійснюється перепідготовка незайнятого населення, створюються необхідні передумови підвищення конкурентоспроможності молоді та дорослого населення на ринку праці. Проте ця робота ще проводиться на неналежному рівні, у зв'язку з чим необхідно:
7. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення потреб професійно-технічної освіти.
З метою поліпшення фінансового та матеріально-технічного забезпечення професійно-технічної освіти:
8. Кадрове забезпечення професійно-технічної освіти.
З метою забезпечення професійно-технічних закладів освіти інженерно-педагогічними кадрами необхідно:
9. Наукове забезпечення професійно-технічної освіти.
З метою наукового забезпечення професійно-технічної освіти:
10. Створення правової бази професійно-технічної освіти.
В Україні відсутні законодавчі акти прямої дії, які б регулювали суспільні відносини у сфері професійно-технічної освіти. Потребує радикальних змін також і система відомчих нормативних актів. Для вирішення названих проблем необхідно:
Глава Адміністрації
Президента України Д. ТАБАЧНИК
08.05.1996
Facebook |
Twitter |