Про забезпечення захисту прав та інтересів дітей

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ

№ 4794/2026 від 06 жовтня 2026 року

Обласні державні (військові) адміністрації

Виконавчий орган Київської міської
ради (Київської міської державної
адміністрації)

Про забезпечення захисту
прав та інтересів дітей

Державна служба України у справах дітей (далі - Служба) у межах повноважень здійснює збір та опрацювання інформації про випадки загибелі і травмування дітей, жорстокого поводження з ними, домашнього та сексуального насильства, суїцидальної поведінки, неналежного виконання батьківських обов’язків, залишення дітей без належного догляду, а також інші події, що становили загрозу їх життю та здоров’ю.

За результатами опрацювання випадків, наразі встановлюються системні недоліки в організації роботи обласних та районних державних (військових) адміністрацій, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), їх структурних підрозділів, органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів з питань освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення, запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, служб у справах дітей, центрів соціальних служб, фахівців із соціальної роботи та інших надавачів соціальних послуг, територіальних органів Національної поліції України, спеціальних установ та закладів, що здійснюють соціальний захист дітей, незалежно від форми власності та підпорядкування, загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, інших установ та організацій (далі – уповноважені суб’єкти).

Зокрема, в окремих випадках уповноваженими суб’єктами не забезпечується своєчасне виявлення ризиків для дитини, належна оцінка її становища, своєчасне прийняття рішень та вжиття передбачених законодавством заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, захист прав та законних інтересів дитини.

Щодо дітей, які проживають у рідних сім ’ях

Виявлено випадки, коли інформація про неналежне виконання батьківських обов’язків, домашнє насильство, зловживання батьками алкогольними напоями, залишення дітей без належного догляду, незабезпечення їх харчуванням, медичною допомогою, освітою та інші фактори ризику була відома уповноваженим суб’єктам до настання події, однак не відбулося належної комплексної оцінки з метою перегляду організованих заходів соціального захисту дитини.

Не в усіх випадках забезпечується своєчасне й належне проведення оцінки рівня безпеки дитини за наявності передбачених законодавством підстав; мають місце випадки формального визначення факторів небезпеки та прийняття рішень, що не відповідають фактично встановленому рівню ризику, не проводиться повторна оцінки рівня безпеки дитини у разі надходження нової інформації, повторних випадків насильства, повернення дитини до сім’ї, в якій вчинялося насильство, або виникнення інших обставин, що можуть становити загрозу її життю чи здоров’ю.

Мають місце випадки несвоєчасного взяття дітей на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, незважаючи на наявність документованих факторів ризику, а також неврахування становища інших дітей, які виховуються в цій самій сім’ї.

Оцінювання потреб дитини та її сім ’ї не повністю забезпечує встановлення причин складних життєвих обставин, потреб дитини, батьківського потенціалу та ресурсів сім’ї, а його результати не в усіх випадках стають основою для визначення подальших заходів соціального захисту та необхідних соціальних послуг.

Робота із сім’ями в окремих випадках обмежується відвідуванням, профілактичними бесідами або консультуванням без належної оцінки результативності таких заходів та фактичних змін у становищі дитини. За наявності кризової ситуації не завжди вирішується питання щодо надання соціальних послуг екстрено (кризово), що передбачено чинним законодавством.

Щодо дітей, які виховуються у сімейних формах виховання

Під час здійснення контролю за умовами утримання та виховання дітей, не завжди забезпечується належна оцінка фактичного становища кожної дитини. Контроль зосереджується переважно на матеріально-побутових умовах, без достатнього вивчення фізичного та психоемоційного стану дитини, характеру її взаємовідносин з особами, які здійснюють виховання, та іншими дітьми.

Не завжди забезпечується безпосереднє спілкування з кожною дитиною в умовах, які дають можливість вільно повідомити про проблеми, конфлікти, насильство чи інші обставини, що порушують її права.

Недостатньо враховуються зміни у поведінці дитини, прояви страху, замкненості, агресії, самоушкоджувальної поведінки, конфлікти між дітьми та інші ознаки, які можуть свідчити про неблагополуччя або неналежне виконання особами, які здійснюють виховання, покладених на них обов’язків.

Інформація, отримана під час соціального супроводу, від закладів освіти, охорони здоров’я, уповноважених підрозділів органів Національної поліції України, безпосередньо від дітей та з інших джерел, не аналізується комплексно, використовується для перегляду умов перебування дитини у відповідній сімейній формі виховання і заходів її соціального захисту.

Щодо дітей, які перебувають в установах та закладах цілодобового перебування

Виявлено недоліки в організації безпечного середовища для дітей, зокрема недостатній нагляд за вихованцями у вечірній та нічний час, несвоєчасне виявлення агресивної, сексуалізованої, самоушкоджувальної та іншої поведінки, яка створює або може створити загрозу дитині або іншим дітям.

Не в усіх випадках належним чином оцінюються ризики під час розміщення дітей, наявна інформація про особливості їх поведінки, попередні прояви агресії, насильства чи інші фактори, які потребують посиленого нагляду та відповідної організації роботи.

Недостатньо забезпечується доступність для дітей безпечних способів повідомлення про насильство, жорстоке поводження або інші порушення їх прав, а також своєчасне реагування працівників та керівників закладів на отриману від дітей інформацію.

Також фіксується тривале перебування дітей у закладах охорони здоров’я після завершення лікування без своєчасного вирішення питання щодо повернення до сім’ї або подальшого влаштування, що свідчить про недостатню взаємодію закладів охорони здоров’я, служб у справах дітей, органів опіки та піклування, надавачів соціальних послуг в територіальних громадах та законних представників дітей.

Щодо міжвідомчої взаємодії та організації соціального захисту дітей

Одним із системних проблемних питань залишається відсутність міжвідомчого обміну інформацією. Відомості, якими окремо володіють служби у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України, заклади освіти, охорони здоров’я та надавачі соціальних послуг, не завжди своєчасно передаються та комплексно опрацьовуються, внаслідок чого сукупність факторів ризику для конкретної дитини може залишатися без належної оцінки тривалий час.

Не в усіх випадках забезпечується належна робота міждисциплінарної команди: її склад не відповідає встановленим потребам дитини, прийняті рішення не містять конкретних завдань, строків та відповідальних виконавців, а виконання визначених заходів належним чином не контролюється та не переглядається вчасно.

Фіксуються недоліки під час розроблення та виконання індивідуальних планів соціального захисту дітей, окремі заходи мають загальний або формальний характер, не пов’язані безпосередньо з установленими потребами та ризиками, не містять конкретного результату або не переглядаються після зміни обставин чи невиконання запланованих заходів.

Відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а статтею 19 передбачено вжиття необхідних заходів для захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, відсутності піклування, недбалого або грубого поводження.

Враховуючи наведене вище, акцентуємо увагу, що відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону дитинства» визначено право кожної дитини на захист від усіх форм насильства.

Порядком забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585, визначено механізм виявлення таких дітей, обміну інформацією, оцінки рівня безпеки, взяття на облік та організації їх соціального захисту.

Зокрема, пунктами 5, 8 та 9 Порядку № 585 урегульовано питання виявлення дитини, першочергового реагування та проведення оцінки рівня її безпеки, пунктом 15 - прийняття рішення про взяття дитини на облік, пунктом 20 - організацію роботи міждисциплінарної команди обласних державних (військових) адміністрацій.

Організація надання соціальних послуг та ведення випадку здійснюється відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» та Порядку організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, відповідальних за забезпечення та ведення випадку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2026 № 64. У разі виявлення кризової ситуації, пов’язаної із загрозою життю чи здоров’ю дитини, насильством стосовно неї або залишенням без батьківського піклування, соціальні послуги надаються екстрено (кризово).

З огляду на зазначене, відповідальним посадовим особам обласних державних (військових) адміністрацій, виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в межах повноважень забезпечити організацію, зокрема:

• контролю службами у справах дітей обласних державних (військових) адміністрацій, службою у справах дітей та сім’ї Київської обласної державної адміністрації та службою у справах дітей та сім’ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - регіональні служби у справах дітей) за діяльністю служб у справах дітей районних державних (військових) адміністрацій та виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (далі – місцеві служби у справах дітей) щодо своєчасності виявлення дітей, реагування на повідомлення про порушення їх прав, ведення обліку, організації роботи міждисциплінарних команд, розроблення та виконання індивідуальних планів соціального захисту дітей та повноти міжвідомчої взаємодії;
• опрацювання регіональними та місцевими службами у справах дітей зазначених проблемних питань та вжиття заходів щодо усунення встановлених недоліків;
• забезпечення місцевими службами у справах дітей раннього виявлення дітей, які перебувають або можуть перебувати у складних життєвих обставинах, своєчасного проведення оцінки рівня безпеки таких дітей та повторної оцінки у разі надходження нової інформації або зміни обставин, що можуть становити загрозу їх життю чи здоров’ю;
• комплексне опрацювання місцевими службами у справах дітей спільно із структурними підрозділами виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення), сільських, селищних рад з питань освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення та територіальними органами Національної поліції України інформації про дитину, отриманої від усіх уповноважених суб’єктів, з урахуванням повторюваності повідомлень, попередніх випадків насильства, результатів проведених оцінок та думки дитини;
• належну організацію в територіальних громадах роботи міждисциплінарних команд, проведення оцінювання потреб дітей та їх сімей, розроблення, виконання та своєчасного перегляду індивідуальних планів соціального захисту дітей;
• надання соціальних послуг відповідно до фактично встановлених потреб дитини та сім’ї, а у випадках, передбачених законодавством, - екстрено (кризово);
• посилення контролю за умовами утримання та виховання дітей у сімейних формах виховання та забезпеченням безпечного середовища для дітей в установах і закладах;
• проведення регіональними службами у справах дітей аналізу випадків, за якими встановлено несвоєчасне реагування або непроведення передбачених законодавством заходів, із визначенням причин та умов, що цьому сприяли, та вжиттям заходів щодо їх усунення;
• своєчасне та належне інформування Служби (із зазначенням повних, достовірних та актуальних відомостей про обставини події, дитину та її сім’ю, вжиті заходи реагування, прийняті рішення та подальшу організацію її соціального захисту, а також оновлену (уточнену) до раніше наданої інформації у разі надходження нових відомостей) про випадки загибелі та травмування дітей, жорстокого поводження з ними, домашнього та сексуального насильства, суїцидів і суїцидальних спроб, залишення дітей у небезпеці та інші події, що становлять загрозу їх життю чи здоров’ю;
• за кожним випадком неналежного або несвоєчасного реагування уповноважених суб’єктів забезпечити встановлення причин та умов, що цьому сприяли, вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків і недопущення їх повторення, а також розгляд у межах компетенції питання щодо відповідальності посадових осіб, якими не забезпечено належне виконання визначених законодавством повноважень.

Належна організація системи захисту дітей на регіональному та місцевому рівнях, своєчасне виявлення ризиків, прийняття необхідних рішень та вжиття вичерпних заходів для забезпечення безпеки, захисту прав і законних інтересів кожної дитини є безпосереднім обов’язком відповідальних за даний напрямок роботи посадових осіб відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які несуть відповідальність за належне виконання покладених повноважень.

Окремо звертаємо увагу, що з метою запровадження єдиного підходу до подання та опрацювання інформації про випадки загибелі та травмування дітей, жорстокого поводження з ними, домашнього та сексуального насильства, суїцидів і суїцидальних спроб, залишення дітей у небезпеці та інші події, що становлять загрозу їх життю чи здоров’ю, з дати отримання цього листа інформація про зазначені випадки подається Службі за формою, визначеною листом Служби від 31.08.2026 № 4058/2026/ (у редагованому форматі Excel) незалежно від вихідних, святкових і неробочих днів:

• місцевою службою у справах дітей регіональній службі у справах дітей протягом доби з моменту виявлення випадку або отримання відповідної інформації від уповноважених суб’єктів;
• регіональною службою у справах дітей протягом наступного робочого дня, але не пізніше трьох календарних днів з дня надходження повідомлення від місцевої служби у справах дітей.

Окремо наголошуємо, у випадках, що потребують невідкладного реагування, має бути забезпечено безперервність інформування, у тому числі у вихідні, святкові та неробочі дні, шляхом належної організації роботи відповідних служб у справах дітей з дотриманням вимог законодавства про працю.

Форма подання інформації (лист Служби від 10.03.2026 № 1063/05.02-2, адресований службам у справах дітей обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій) вважати такою, що втратила актуальність.

Строки подання інформації, визначені листами Служби від 09.01.2025 № 185/04.01-2/ (адресований обласним, Київській міській державним (військовим адміністраціям), від 10.03.2026 № 1063/05.02-2/ та від 31.08.2026 № 4058/2026/ (адресовані службам у справах дітей обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій) застосовуються з урахуванням строку, визначеного цим листом.

Заступник Голови Державної
служби України у справах дітей                                          Лілія Кравчук