Уряд офіційно відповів на петицію громадян щодо перегляду реформи Нової української школи (НУШ). Попри побоювання батьків та заклики до відтермінування, Кабмін налаштований рішуче: старша профільна школа стане реальністю за графіком.
Але чи не розіб’ються амбітні європейські плани об сувору українську дійсність?
Головний меседж урядової відповіді звучить безкомпромісно: 12-річна система освіти – це цивілізаційний вибір. Україна прагне остаточно розірвати зв’язки з радянською моделлю, яка досі домінує в РФ та Білорусі.
Впровадження профільної школи (10–12 класи) є фінальним етапом НУШ, мета якого – перетворити школу з «камери зберігання» для підлітків на майданчик для свідомого вибору професії.
В уряді запевняють, що реформа спирається на запит суспільства: за наведеними даними, понад 85% опитаних учнів та батьків підтримують зміни. Утім, цифри в кабінетах часто контрастують із настроями в коментарях під освітніми постами.
Найбільше занепокоєння викликає питання «мережі ліцеїв». Реформа передбачає, що не кожна школа матиме 10–12 класи. Старшокласники будуть збиратися у великих академічних або професійних ліцеях.
Уряд покладає надії на «шкільні автобуси». Проте в умовах війни, коли частина автопарку передана на потреби фронту, а стан доріг у громадах далекий від ідеалу, щоденний доїзд може стати тортурами для дітей.
Профільне навчання – це не лише підручники, а й сучасні лабораторії, IT-хаби та майстерні. Чи знайде держава кошти на таке переоснащення в умовах дефіцитного воєнного бюджету?
Аби зняти напругу серед батьків теперішніх дев’ятикласників, влада пішла на тактичну поступку. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який дозволить учням, що розпочали навчання у 2017 році, закінчити 11 класів у своїх «рідних» школах.
«Це дозволить захистити інтереси дітей у перехідний період і дасть громадам більше часу на адаптацію», – зазначають у Кабміні
Експерти зазначають, що 87% громад уже звітують про сформовану мережу ліцеїв. Проте за цим показником нерідко стоїть лише «паперова» зміна статусів навчальних закладів.
Головний ризик реформи – отримати стару школу з новою вивіскою «ліцей», де замість реального профільного навчання діти продовжуватимуть вивчати 20 предметів поверхнево.
Реформа профільної школи – це квиток у європейський освітній простір, але шлях до нього пролягає через складні управлінські рішення.
Поки уряд демонструє політичну волю, батьківська спільнота залишається в режимі очікування: чи стануть «шкільні автобуси» та «академічні ліцеї» реальністю, чи залишаться гарними термінами в урядових звітах.
Питання лише в тому, чи витримає ця конструкція перевірку війною та економічною турбулентністю?
Автор: Олександр Козлов, директор ліцею №9, Вінниця.
