Онлайн-освіта в Україні сьогодні функціонує в умовах, для яких не існує стабільного сценарію. Вона залежить від електропостачання, мобільного зв’язку, температури в квартирах і психологічного стану учнів. І у такому кризовому середовищі онлайн-формат дуже швидко показує свої слабкі місця.
У межах соціально-освітнього проєкту Your Tomorrow ми працюємо з підлітками з вразливих категорій з різних регіонів України. Навчальна програма проєкту проходить у форматі онлайн.
Останній навчальний блок припав на період блекаутів і сильних морозів. Цей досвід дозволив нам побачити, які рішення справді працюють у нестабільних умовах, а які виявляються крихкими.
- Онлайн-навчання не витримує жорстких систем
У нестабільних умовах діти фізично не можуть бути «ідеальними учнями». Когось вибиває зі зв’язку. Хтось сидить без світла. У когось розряджається телефон. Якщо система побудована на жорстких дедлайнах й «не здав – мінус бал», мотивація зникає дуже швидко.
Ми почали діяти інакше: дозволяли доздавати завдання без втрати результату, давали альтернативні формати участі (письмові відповіді замість усних), об’єднували групи. І це дало свої результати, дозволивши учням не випадати з навчального процесу, не втрачати можливість отримувати знання та залишатися максимально зануреними у процес.
- Спільнота як опора
Якісне наповнення навчання важливе. Але в кризових умовах воно не єдиний фактор залученості. Ми спостерігали, як активність на заняттях знижувалася в дні тривалих відключень. Камери вимикалися, хтось був присутній формально, хтось зникав посеред зустрічі.
І водночас ті самі підлітки перепідключалися, поверталися, просили надіслати матеріали, виконували завдання письмово, щоб не втратити темп. Тримала не лише тема. Тримала спільнота та відчуття, що ти частина команди.
Онлайн-проєкти часто недооцінюють роль горизонтальних зв’язків. Але саме вони стають «буфером» у періоди нестабільності.
- Менторська підтримка
У складні періоди онлайн-навчання дітям потрібна не лише платформа й розклад, а конкретна людина, з якою є живий контакт. У нашій навчальній моделі ментор постійно поруч із своєю командою.
Коли хтось з учнів зникає із занять, ментор не чекає пояснень, а пише першим. Розмова часто починається зі звичного «як ти?», а вже потім переходить до завдань і дедлайнів. Якщо через обставини щось не виконано, шукається спосіб надолужити без втрати результату.
Така взаємодія та контакт утримують учнів у процесі краще за формальні правила. Діти залишаються не тому, що бояться втратити бали, а тому, що відчувають увагу й повагу до себе.
- Психологічна підтримка
У нашій моделі психологи працюють із командами регулярно – у групах і на індивідуальних зустрічах. Це не додаткова опція «за потреби», а частина навчального процесу.
У кризових умовах підлітки живуть у постійній напрузі. Ігнорувати це – означає втратити фокус навчання. Психологічний блок допомагає стабілізувати стан, зменшити тривожність, зберегти здатність включатися в процес.
Ми побачили важливу річ: якщо дитина відчуває, що її стан важливий, вона довше залишається в навчанні. Онлайн-освіта сьогодні не може бути тільки про знання – вона має враховувати психоемоційний контекст.
- Операційна витривалість команди
Про стійкість учнів говорять часто. Але онлайн-освіта тримається ще й на витривалості команди, яка забезпечує навчальний процес. Нам доводилося змінювати розклад, об’єднувати групи, тестувати нові формати, переносити записи в локації зі стабільним електропостачанням.
Частину процесів ми перебудовували вже в ході навчального процесу. Це вимагає внутрішньої готовності до постійної адаптації.
Онлайн-навчання в кризі не може бути жорстко зафіксованою системою. Воно має бути гнучкою структурою, яка зберігає цілі, але змінює спосіб руху.
Що можна винести з цього досвіду
Онлайн-навчання в умовах війни потребує гнучких правил.
Психологічна підтримка має бути інтегрованою як невідʼємна частина процесу.
Спільнота й довіра підсилюють мотивацію краще, ніж контроль.
Витривалість команди – ключовий ресурс.
Сьогодні українська онлайн-освіта проходить серйозне випробування. І саме зараз формується її нова якість – більш чутлива до контексту, більш адаптивна, більш людяна. І, можливо, саме ця адаптивність стане її головною перевагою в майбутньому.
Анна Печена, керівниця соціально-освітнього проєкту Your Tomorrow.
