Хто хоч інколи замислювався над питанням престижності педагогічної діяльності та куди вона «втекла»? Насправді причин її зникнення (чи то пригнічення) дуже багато, і щонайменше три з них – це гроші. Але не гроші, як щось узагальнене та єдиноджерельне, а як підсвідоме пасивне ставлення кожного з нас.
Перша «грошова» причина – це наше вміння «радіти за ближнього», яке «правильно» підігрівали.
Хто скільки разів за своє життя чув про збільшення гаманця вчителя? Це питання, мабуть, пропорційне віку того, хто читає: у 1997 році мінімальний оклад вчителя збільшився майже вдвічі порівняно з 1996, а у 1999 майже вдвічі від 1997, а у 2005 році мінімальний оклад вчителя вже був 502 гривні порівняно з 28 гривнями 1996 року. А з якого року ви щорічно чули в новинах про те, як «у цьому році вчителі вчергове стали жити краще порівняно з попереднім роком»?
Отже, першими ластівками падіння престижності вчителя стали ЗМІ (не буду стверджувати, чи свідомо). Ті, хто мав висвітлювати правду, гнались лише за рейтингами та бездумно (або методично) транслювали конфліктні меседжі.
Питання «на засипку»: йшов 2026 рік, щось змінилось у підходах ЗМІ?
Тут я можу трохи помилятись, бо інформацію узагальнюю, тож буде діяти правило «відкритого мікрофона»: хто знайде новини тих часів, відмінні від тих, які я буду ставити за приклад, скидайте у коментарі. Люди мають знати адекватні ЗМІ поіменно (профільні ЗМІ не рахуються).
Переходимо до практичного розбору: 2006 рік, 1 т. р. = 400 грн, мінімальний оклад вчителя 648, 2007 рік: 460 та 745 відповідно, 2008 рік: 545 та 992, 2010: 600 та 1092, ....., 2025: 3195 та 5815.
Паралельно з цим МОН щорічно звітує: зарплати вчителів підвищуються. Паралельно з МОН ЗМІ дублюють: «зарплати вчителів підвищуються». На перший погляд все нормально, а чи дійсно все нормально? Хто, не читаючи далі, зможе для себе зрозуміти, у чому біда?
Не побачили? Розбираємо покроково: якщо взяти фінансову сітку за останні 20 років, то ми побачимо постійне підвищення 1 тарифного розряду (з поокремими заморозками через кризи).
Про що це нам говорить? Це говорить про те, що відбувались постійні підвищення посадових окладів усіх працівників бюджетної сфери, бо ЄТС у нас регулює не тільки базові посадові оклади педагогічних працівників, а й робітників, водіїв, кухарів, медичних працівників та всіх-всіх інших.
Чи правильні дії МОН були у зв'язку з цими підвищеннями? Звісно! МОН весь час робило те, що й мало – відпрацьовувало комунікацію щодо збільшення зарплат по їх напрямку.
МОН не має розповідати, у кого що, окрім освіти, зросло, і не має робити різного роду уточнень, бо у нього такий профіль, і коли в Україні збільшились посадові оклади працівників бюджетної сфери, МОН одразу логічно заявило: у вчителів збільшаться заробітні плати (хоча як маленьке уточнення, можна було б зазначити всіх працівників освіти, а не тільки вчителів, але то вже таке).
А тепер ЗМІ: що вони мали робити та як це нести в маси? Точно не копіюючи повідомлення МОН. Радісні ЗМІ, як один, щорічно розносять: «у вчителів знов піднімуться зарплати», «у наступному році відбудеться підвищення зарплат вчителів».
Що при цьому бачить пересічний споживач новин? «Знов тільки вчителям піднімають зарплати, да скільки вже можна? Тільки ж їм піднімали, як знов піднімають». Тобто замість зробити розкладку а-ля «в Україні піднімається прожитковий мінімум, зарплати водіїв збільшаться на.... зарплати машиністів збільшаться на.... зарплати працівників сфери обслуговування, освіти, медицини і т. ін.», вони фактично опустили повноту новини та виокремили професію з «постійними благами».
Зізнавайтесь, хто з вас, постійно читаючи та чуючи, що тільки у вчителів покращується фінансовий стан щороку або кілька разів на рік, щиро за них радів та бажав ще більше покращень?
Друга «грошова» причина – постійна недостатня фінансова оцінка вчителя. Лозунги скандувати та реально показати, що всі професії від вчителя – то діаметрально різні речі.
Ми не будемо у приклад брати весь час незалежності України, бо були різні об'єктивні періоди, коли ні вчителям, ні іншим професіям не могли значно щось покращити. Тож візьмемо останні 20 років (2006-2026): угадайте, скільки разів за цей період реально тільки вчителям підвищували зарплати? 1? 3? 7? 12? Перед тим, як читати далі, можете залишити свій варіант у коментарях, а потім себе перевірити.
Отже, вперше згадали, що професія занепадає, а престижність випаровується, у 2011 році. Саме тоді, окрім загального підняття по ЄТС, ввели доплату за престижність +20%, яка до сьогодні догулялась з фіксованих 20% до виделки від 5% до 30% (хто як це використовує, ми можемо побачити на просторах Інтернету).
Ще 6 років знадобилось, щоб побачити, що ця доплата не так й сильно впливає на матеріальне становище вчителів, і у 2017 році відбулось підняття тарифних розрядів вчителів на 2 розряди (десь +10%), а у 2018 році було прийнято ПКМУ та збільшено посадові оклади на 10%.
У 2025 році впровадили поступову доплату 1300/2600 (2600/5200 для прифронтових), а з 2026 року ПКМУ 10% збільшили до 40%.
Сертифікацію я не рахую як підвищення, бо вона не є безумовним підвищенням, вона більше схожа з атестацією по своїй суті.
Всі, хто написав 5, угадали, рівно стільки разів реально тільки вчителям підвищувалась зарплата за весь час.
Тому ні, червону ікру ложками ось вже 30 років ми щодня не їмо, на поршах не катаємось, вінірів не носимо.
До речі, шановні колеги, бачив багато різних дописів щодо «підвищення» з/п у 2026 році, тож трохи погрався та нашвидкуруч зробив вам такий калькулятор, щоб ви могли хоча б приблизно розуміти, що було і що мало б бути ось з січня. Запрошую всіх за посиланням.
Там після розрахунку буде форма, і якщо буде багато бажаючих, згодом вдосконалю калькулятор для більш точних розрахунків.
Третя «грошова» причина – недостатня фінансова грамотність, у тому числі серед освітян. Я можу зробити вигляд, що все добре і всі все знають та розуміють, але, як показує практика: краще визнати гірку правду, щоб окреслити проблеми, виправити їх та стати сильніше, ніж робити вигляд, що все добре, а все, що не складається – то від диявола.
З усіх моїх діалогів у житті та під дописами в мережі все контрастніше видно, що люди не завжди та не до кінця розуміють, про що саме говорять, і добре, якщо це ні на що не впливає, а просто для «пагаваріть», але ж все частіше необізнаність стає інструментом маніпуляцій різного рівня.
Ми всі, щонайменше, маємо розуміти, що таке посадовий оклад, що таке посадовий оклад з підвищенням, що таке заробітна плата. Чому це все різні поняття та різні суми. Як правильно що рахувати, де дивитись, від чого відштовхуватись.
Вміти без проблем розрахувати свою заробітну плату, з чого вона складається, які є відрахування, чим відрізняються доплати від надбавок – це все ми маємо знати. Не можна орієнтуватись у своїй заробітній платі, спитавши, скільки заробляє сусідка, і думати, що у вас цифра має бути однакова, взагалі забудьте цю дурну звичку. Зарплата людини – це її особисте, і рівно, як питати вік дівчини, недоречно питати чужу зарплату.
Прокачайте себе та побачите, що більше жодна новина, де зарплати підняли у всіх, а кажуть, що тільки у вас, вас не образить, що ніхто не зможе маніпулювати вашими грошима, бо ви точно знатимете, на що ви маєте право, а на що – ні, що ви станете потужним співрозмовником у спірних питаннях, а не розгубленим учасником мережевої анархії та «експертності». Можливо і з цим у майбутньому я буду допомагати, а поки ось ще мої думки щодо того, який рівень зарплати має бути у працівників освіти ЗЗСО (не тільки педагогів). Таке бачення окладів обумовлено певними посадовими змінами та конкретизацією та прибиранням 90% всіх доплат та надбавок існуючих зараз, але навіть при цьому воно виглядає, на мою думку, більш ніж достойно.
Як завжди, не претендую на єдиновірність своїх думок.
Автор: Ігор Баранов, директор ліцею №23 ім. М. Очерета, м. Житомир.
