«Молодь є ключовим рушієм соціальних і економічних змін. Вона є людським капіталом кожної країни. Проте в Європі багато молодих людей «не працюють і не навчаються» (NEET). Дві третини європейських країн ще не досягли цільового показника у 9 % для молоді, яка не працює і не навчається (NEET)».
У 2024 році 11 % людей у віці від 15 до 29 років в ЄС були NEET. ЄС хоче скоротити цей показник до менше ніж 9 % до 2030 року, як кажуть, «вчись або працюй». Однак станом на 2024 рік лише 11 із 34 європейських країн вже досягли цієї мети.
Показники NEET в Європі значно різняться. Тож де в Європі найбільше молодих людей, які «не працюють і не навчаються»?
За даними Євростату, у 2024 році частка молодих NEET в ЄС коливалася від 4,9% у Нідерландах до 19,4% у Румунії. Різниця у відношенні у цих двох країнах до молоді як людського капіталу, у який потрібно інвестувати і який має бути продуктивним, очевидна – Нідерланди далеко попереду Румунії.
Якщо врахувати країни-кандидати на вступ до ЄС, Велику Британію та держави ЄАВТ, найвищий показник зафіксовано в Туреччині. Більше ніж кожна четверта молода людина (25,9 %) є NEET. Далі йде Боснія і Герцеговина з 22,2 %. Обидві країни є кандидатами на вступ до ЄС.
Загалом у південній та південно-східній Європі показники NEET значно вищі, тоді як північна та західна Європа загалом демонструють кращі результати. Окрім Туреччини та Боснії і Герцеговини, кілька країн мають показники вище середнього по ЄС. До них належать Румунія (19,4 %), Італія (15,2 %), Сербія (14,9 %), Литва (14,7 %), Греція (14,2 %) та Болгарія (12,7 %).
Німеччина має показник 8,5 % – це ще не показник найуспішніших країн Європи. Що це за країни? Окрім Нідерландів (4,9 %), серед країн з високими показниками є Ісландія (5,0 %), Швеція (6,3 %), Норвегія (6,8 %), Мальта (7,2 %), а також Ірландія та Словенія (обидві 7,6 %). Ці країни демонструють успіхи у допомозі молоді знайти свій шлях.
Розрив між країнами вражаючий. Показник Туреччини більш ніж у п'ять разів перевищує показник Нідерландів. Чому так?
«Здається, існує великий розрив між навичками, які вимагає ринок праці, та навичками, які здобувають студенти в університетах», – пояснив Euronews Business представник ОЕСР у Туреччині, коментуючи високий рівень безробіття серед випускників університетів.
Дослідження ОЕСР за 2025 рік також підкреслює відносно низьку частку випускників у галузі науки, технологій, інженерії та математики (STEM) у Туреччині. У звіті міститься заклик до збільшення кількості курсів, що відповідають потребам ринку праці.
Тобто мова йде про те, що молодь Туреччини та деяких інших країн Європи потрапляє у кваліфікаційну яму, що ускладнює пошук роботи за спеціальністю або залишає людину без роботи взагалі.
На це варто звернути увагу і в Україні, де станом на 2020 рік близько 15,5% молоді не працювали або не отримували освіту. Цє четвертий показник в Європі після Румунії, де близько 19% молоді знаходяться у такій ситуації.
А ось за показником працевлаштування випускників ми значно поступаємося останнім у списку країнам Європи, маючи показник не більше 60% проти найгіршого показника в Європі – 77,3% в Італії.
Ці наші два показника – 15,5% молоді, яка не працює або не отримує освіту, що не є найгіршим показником в Європі, та 58% – показник працевлаштування випускників вишів (дані 2021 року), що значно нижче за найгіршого показника в Європі, потребують окремої уваги уряду та МОН, бо яскраво свідчать про відсутність балансу між системою вищої освіти та ринком праці.
На цьому фоні показник охоплення молоді в Україні вищою освітою – майже 60%, що є одним з найвищих в Європі, викликає подив і свідчить про значну відстань між системою вищої освіти та ринком праці.
Автор: Олександр Костюк, д. е. н., доктор управління бізнесом (DBA), професор, головний редактор міжнародного наукового журналу «Корпоративна власність та контроль».
