Школа рідко працює так, як це описано в документах. Насправді вона функціонує так, як між собою домовилися дорослі.
Про що домовилися – те й стає нормою. Про навантаження. Про межі відповідальності. Про те, що «можна», а що «не прийнято обговорювати». Про те, де є підтримка, а де – мовчазна згода терпіти.
Більшість складнощів у школі виникає не через правила, а через неузгодженість між дорослими: коли очікування різні, рішення не проговорені, а відповідальність розмита.
Система починає буксувати тоді, коли домовленості існують лише на словах або працюють вибірково.
Школа стає стабільнішою не від нових інструкцій, а від ясних, виконуваних домовленостей між тими, хто за неї відповідає.
Тому що школа – це насамперед не стіни й правила, а спосіб взаємодії дорослих між собою.
Автор: Ірина Гондюл, викладачка в Українському центрі, Чорногорія.
