Зараз кожен четвертий докторант в країнах Європи – іноземець.
Чим Європа приваблює вчених-початківців та де іноземних докторантів найбільше?
У країнах ОЕСР частка іноземних студентів зростає з підвищенням рівня вищої освіти. У середньому вона становить 5% студентів бакалаврату, зростаючи до 15% серед студентів магістратури і до 25% серед тих, хто навчається в докторантурі.
На цей час в Європі навчається близько 1,76 млн іноземних студентів, з яких близько 158 тисяч (кожен одинадцятий), є докторантом, тобто робить перші кроки у професії науковця.
У 2006 році 15% докторантів в Європі були іноземцями, тобто відсоток іноземних докторантів зріс майже вдвічі.
Відсоток тих іноземців, які, успішно завершивши навчання у докторантурі, залишилися працювати у країні навчання, достатньо високий. Наприклад, у Франції це 57%, Німеччині – 55%.
Австрія, Люксембург, Нова Зеландія, Норвегія, Швейцарія та Велика Британія мають особливо високу частку іноземних докторантів – щонайменше 40% від загальної кількості докторантів – оскільки їхні університети приваблюють світові таланти.
У деяких країнах висока частка іноземних докторантів також відображає зниження інтересу до здобуття ступеня доктора філософії серед вітчизняних студентів.
У Франції, наприклад, такі фактори, як тривалі терміни навчання, невизначеність кар'єрних перспектив і більш привабливі можливості в приватному секторі, зробили докторантуру менш привабливою для національних кандидатів. Міжнародний набір може відігравати вирішальну роль у підтримці дослідницького потенціалу та інновацій у цих країнах.
Іноземні студенти частіше вступають на STEM-спеціальності, ніж їхні національні колеги: 30% іноземних студентів обирають STEM-програми порівняно з 19% вітчизняних студентів. Ця тенденція особливо помітна в таких країнах, як Данія, Швеція та Туреччина, де понад 40% іноземних студентів навчаються на таких програмах.
Глобальна передача науково-технічних знань, підкріплена стандартизованими навчальними програмами та спільною мовою викладання, робить STEM привабливим варіантом для іноземних студентів.
На противагу цьому, іноземні студенти менш схильні вступати на спеціальності в галузі охорони здоров'я та соціального забезпечення – лише 11% з них обирають ці галузі, порівняно з 15% національних студентів.
А що в країнах Східної Європи та Балтії?
Польща – 3% іноземних докторантів, Литва – 9%, Латвія – 11%, Словаччина – 12%, Чехія – 26%, Угорщина – 29%, Естонія – 32%. Ці показники свідчать про те, що майже кожна друга країна регіону формує значний запит на іноземних докторантів.
Уряду України варто більше заохочувати молодих вчених розпочинати науковий шлях в Україні.
За рахунок чого? У дописі є відповідь: завдяки стипендіям, дослідницьким можливостям та потужним академічним мережам, інакше наші громадяни будуть розпочинати свій шлях у науці в інших країнах і продовжувати його потім в інших країнах також.
Автор: Олександр Костюк, д. е. н., доктор управління бізнесом (DBA), професор, головний редактор міжнародного наукового журналу «Корпоративна власність та контроль».
