На рисунку всі країни, які виділені червоним кольором, мають проблему відтоку мізків – кількість учених, які приїхали з інших країн працювати в країну, поступається кількості вчених, які поїхали працювати до інших країн, залишивши країну.
Це так званий inflow-outflow ratio. Найнижчий він в Греції – 0,6. В Італії, Угорщині, Словаччині – 0,7. Польща та Литва – 0,75. Естонія та Латвія – 0,95. Чехія та Німеччина мають майже 1 – тобто баланс притоку-відтоку.
Притік наукових мізків переважає відтік на Кіпрі, у Люксембурзі, Мальті, Швеції, Ірландії, Данії, Австрії, Португалії. Бельгії.
США, Канада та Британія також мають переважно позитивний баланс притоку-відтоку наукових мізків.
Вартими особливої уваги є плани Європи – збільшити притік наукових мізків за рахунок молодих учених з інших країн.
Також варто звернути уваги, що усі країни Європи, з якими межує Україна, мають проблему з відтоком наукових мізків. Отже, для них притік наукових мізків з інших країн є дуже актуальним.
Тут варто згадати ті магніти, які мають утримувати вчених в країні: доступність та якість дослідного обладнання, відповідна заробітна плата, достатність часу для проведення наукових досліджень (для НПП ЗВО) у межах робочого навантаження.
Щодо заробітної плати, то варто згадати, що вона в Україні менша за середню зарплату та середній дохід на душу населення в країні майже на третину. Мова йде про зарплату доцента – до отримання цього вченого звання вченому варто пройти шлях тривалістю у 7–10 років після першого формального кроку у науці – початку навчання в аспірантурі.
Зарплата професора приблизно дорівнює середній зарплаті та середньому доходу на душу населення в країні. При цьому шлях до цього вченого звання дорівнює 15–20 рокам. Це достатні магніти, орієнтири для нашої молоді розпочинати свій шлях у науці?
А зараз знову поглянемо на рисунок – усе, що поруч з Україною в Європі, очевидно «перегріто» проблемою відтоку наукових мізків. Як це вплине на здатність України утримати свої молоді наукові кадри?
Автор: Олександр Костюк, д. е. н., доктор управління бізнесом (DBA), професор, головний редактор міжнародного наукового журналу «Корпоративна власність та контроль».
