Тетяна Гребенюк

Український досвід, литовська підтримка та європейські стандарти у психологічній підтримці

Відновлення освітян і учнів через травмоінформовані підходи

Розпочата рф війна глибоко вразила українську освітню систему, завдавши колосальної шкоди учням, педагогам та інфраструктурі на всіх рівнях. За даними ЮНІСЕФ, Human Rights Watch та аналітичного центру Cedos, станом на 2024 рік було пошкоджено понад 2600 шкіл, а понад 400 – повністю зруйновано. Це суттєво обмежило можливості для очного навчання сотень тисяч дітей, особливо у східних та південних регіонах.

Вимушений перехід на дистанційну освіту, хоч і був необхідним, часто супроводжувався серйозними технічними труднощами та емоційними викликами в умовах воєнної нестабільності. Масові переміщення населення лише посилили ці проблеми, унеможливлюючи системне навчання для багатьох дітей.

Психологічна підтримка: ключова ланка відновлення

У таких обставинах роль практичних психологів, соціальних педагогів та вчителів спеціальної освіти стала критично важливою. Ці фахівці надають життєво необхідну підтримку учням, батькам, викладачам, вчителям.

У 2023/24 навчальному році в освітній системі України працювало понад 20 тисяч спеціалістів психологічної служби, які займалися питаннями емоційної підтримки, професійного самовизначення, навчальних труднощів та профілактики ризикованої поведінки. Адже психологічний тиск війни у поєднанні з труднощами дистанційного навчання призвів до значного зростання проблем психічного здоров’я серед освітян і здобувачів освіти.

Ще у березні 2022 Міністерство освіти і науки України у своєму листі «Щодо забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану» зобов’язало заклади освіти створити умови для психологічної, медичної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції постраждалих.

«Постконфліктна освіта та педагогіка з урахуванням травми: міжнародна ініціатива заради стійкості та інклюзії

Відповіддю на ці нагальні потреби стала ініціатива науково-педагогічної команди Українського державного університету імені Михайла Драгоманова у співпраці з Університетом Вітаутаса Великого (Литва). Йдеться про програму «Постконфліктна освіта та педагогіка з урахуванням травми», що реалізується в межах програми EU4Youth за підтримки ЄС та МЗС Литви.

Ця програма передбачає комплексний підхід до відновлення освітнього середовища, поєднуючи надання невідкладної психологічної допомоги з довгостроковими змінами у системі підготовки педагогічних кадрів.

Ключовою інновацією є інтеграція принципів травмоорієнтованої педагогіки до навчальних планів та програм підвищення кваліфікації. Це дозволило педагогам та практичним психологам ефективно працювати з дітьми, що зазнали психологічної травми, та сприятиме формуванню безпечного освітнього простору.

Програма реалізовується через пілотні курси, тренінги, практичні заняття, що дозволило поєднати теорію з реальною педагогічною та психологічною практикою. Головна мета – створити безбар’єрне, інклюзивне та безпечне освітнє середовище для адаптації та психологічного відновлення всіх учасників освітнього процесу.

Проєкт реалізовують два факультети УДУ ім.М.Драгоманова: педагогічний та факультет спеціальної та інклюзивної освіти. Зокрема, факультет спеціальної та інклюзивної освіти оновив чотири курси, спрямовані на підвищення компетентності освітян у сфері травмоорієнтованої педагогіки та психосоціальної підтримки. Два з них, «Психологія травмуючих ситуацій» та «Психологія кризових станів», були пріоритетними для шкільних психологів, охоплюючи теми роботи з горем, втратами, посттравматичним стресом.

Ще два курси, «Психологічні аспекти важкого стресу та розладів адаптації» та «Організація безбар’єрного освітнього простору», орієнтовані на педагогів, які безпосередньо працюють з дітьми, допомагаючи їм розпізнавати ознаки психоемоційного виснаження та адаптувати навчальне середовище.

Своєю чергою, Університет Вітаутаса Великого відомий своїм міждисциплінарним підходом у галузі педагогіки та психології. Його психологічна клініка впроваджує сучасні науково обґрунтовані методики допомоги, а до програми залучені фахівці з Ізраїлю, які діляться безцінним досвідом роботи з постконфліктною травмою. Також в університеті діє Український центр, створений з ініціативи Першої леді Литви Діани Наусєдєне та Першої леді України Олени Зеленської, що сприяє культурній, освітній та соціальній підтримці української громади в Литві.

Ця міжнародна співпраця, залучення іноземного досвіду та інституційна підтримка на всіх рівнях дозволяють реалізовувати програму ефективно та системно.

Шлях до сталості: виклики та перспективи

Довгострокова сталість програми «Постконфліктна освіта та педагогіка з урахуванням травми» значною мірою залежить від активної підтримки уряду України, місцевих органів управління освітою, шкільної спільноти та громадянського суспільства. Системне впровадження травмоінформованого підходу в освіту вимагає інтеграції в національну політику, належного фінансування та широкої міжсекторальної співпраці.

Ключове завдання – інституціоналізувати травмоінформовану педагогіку як невід’ємну складову державної освітньої системи, інтегрувавши відповідні принципи й практики в нормативно-правову базу, стандарти освіти та навчальні програми.

Після завершення проєкту критично важливо забезпечити державне фінансування на підтримку розроблених курсів, регулярного підвищення кваліфікації викладачів, розробку додаткових матеріалів та модернізацію освітньої інфраструктури.

Програма прагне досягти офіційного схвалення від ключових урядових інституцій – МОН, МОЗ, Мінсоцполітики – як національного інструменту реагування на наслідки війни у сфері освіти. Запровадження нових підходів у щоденну практику вимагає їх закріплення у системі підготовки майбутніх педагогів та безперервної освіти.

Успіх також залежить від мотивації та відкритості викладачів до професійного розвитку, їхньої готовності впроваджувати нові практики.

Важливою є і підтримка місцевих громад, особливо у постраждалих регіонах, залучення батьків, шкільних рад та громадських організацій.

Ця ініціатива є вагомим внеском у відновлення освітнього сектору України, сприяючи формуванню стійкості педагогічної спільноти та наближаючи українську освіту до європейських стандартів у воєнний та повоєнний період.

Автор: Тетяна Гребенюк, завідувач кафедри технологій освіти та реабілітації осіб з порушеннями зору УДУ ім.М.Драгоманова, кандидат психологічних наук, доцент.

КОМЕНТАРІ
Багато символів. Скоротіть на
Залишилось символів 1000
Заповніть форму, або
Заповніть форму або