Вчити чи не вчити математику? І до чого тут солідарна пенсійна система?
Мама доньки, що хоче вступати на мистецьку спеціальність в університет, написала пост, що її дитині прийдеться їхати за кордон, бо в Україні обов'язкова математика і вона не набрала потрібних балів.
Одні хейтять Міносвіти, яке примушує складати математику на «нематематичну спеціальність». Інші хейтять маму, мовляв, у сучасному світі без математики нікуди.
Проблема не в мамі і не в обов'язковості складати математику. Проблема у недостатній якості викладання математики у школах – тут і методика викладання, і особиста зацікавленість педагога, і наявність кадрів.
І ось тут ми приходимо до вічної проблеми, про яку я пишу регулярно. Нинішня система оплати праці (це проблема №1 за масштабами) та забюрократизованість (звіти вчителів – проблема №2) призводять до відтоку кадрів зі школи.
Нагадаю, що у 2023 році професію залишили 16% вчителів. Ще 19% планують піти з професії до 2030 року.
Наразі у школах брак вчителів з англійської мови, математики, фізики, хімії.
Нагадаю, освітяни входять у топ-5 найменш оплачуваних спеціальностей в Україні.
А згідно із Інфляційним звітом НБУ, реальні доходи освітян впали на 14%, коли реальні зарплати у країні зросли на 7% (4-й квартал 2021 року і 4-й квартал 2024).
У нас освіта недофінансована. Учителям, щоб вийти на більш-менш пристойні доходи десь у 18–20 тисяч грн, приходиться брати 1,5 та 2 ставки. Відповідно, викладання відбувається «по накатаній». У вчителя банально немає часу (звіти, перевірка самостійних, зошитів тощо) щоб модернізувати свої уроки, знайти щось нове та інтегрувати на урок.
Це об'єктивна реальність. У вас фактично вибір: між поганим викладанням, наприклад, математики і не викладанням взагалі.
Батьки, у кого є гроші, можуть найняти репетитора. А в кого немає – сподіватися на якесь диво.
А тепер до чого тут пенсійна система. До повномасштабного вторгнення витрати на ПФУ були статтею №1 у розширеному бюджеті України. Наразі це №2 після оборони.
Бажання будь-якої влади зберегти електоральну підтримку пенсіонерів призводить до небажання нарешті замінити наявну солідарну пенсійну систему на накопичувальну.
По-друге, щороку відбуваються індексації пенсій, збереження спецпенсій для чорнобильців, силовиків тощо.
Одне з джерел латання дірок в солідарній пенсійній системі – це забирати кошти в інших статей видатків. Просто факти: витрати з 2021 по 2024 рік на освіту зросли на 24,4 млрд грн, у той час як на ПФУ – на 301,5 млрд грн.
На початку року вчителям підвищили зарплату на 1000 грн. Але після збільшення військового збору з 1,5% до 5% у мене дружина навіть трохи менше стала отримувати.
От в чому глибинна проблема, а не в «складати чи не складати НМТ/ЗНО з математики».
Автор: Микола Малуха, комунікаційний директор аналітичного центру CASE Україна.
