Усю інтелектуальну громадськість країни сколихнула новина про те, що Верховна Рада прийняла у першому читанні цілий законопроєкт про відрахування студентів, позбавлення звань і т. ін. за використання штучного інтелекту для створення наукових робіт.
Таким чином, із водою викинули і дитину. Типу, у всіх гріхах освітньої системи винен ШІ! Так геть його!
І ось я читаю цей закон і дивуюся: ну як же так! Як можна законом зупинити прогрес?
I що робити із цим дивним законом? Невже доведеться вчитися далеко-далеко від прогресу?
На жаль, треба виходити з того, що в нас прийнято каральну систему освіти.
Насамперед дивляться, як покарати за помилки... щоб не списував... щоб не порушив... не вийшов за окреслені червоні лінії.
У результаті вийшло, що таку систему освіти створено для полегшення праці… перевіряльників.
Звичайно, якщо суспільство побудоване на брехні, обманах та шахрайстві, то нічого іншого і не може бути. Ніщо інше на думку не спадає – ні суспільству, ні законодавцям.
А от якби мета була протилежною, а саме – чого учень / студент досяг, що він вміє, що він навчився робити? І чим він сам може пишатися – то система була б не каральна, а творення.
Думаю, що саме таку мету треба ставити тим, хто зобов'язаний проводити реформи.
Тепер переходимо до теми ШІ.
Він подарований людству не замість людини, а «для спільного життя з нею». А також для розширення хомо сапіенса за межі таких кордонів, які нам призначені самою еволюцією для розвитку розуму.
Ви запитаєте – а що не так із нашим розумом? Хіба йому потрібний протез? Ще як потрiбен!
Ось настала інформаційна епоха, а людина так і не знає, що робити з інформацією. Де її знайти, як її розпізнати, проаналізувати, відфільтрувати, відобразити, переломити, доповнити, скомпонувати, та радіти, що вийшов чудовий результат.
Невміння це робити бентежить людей, і вони скаржаться на фейки, тролів, хакерів, ботiв, спами, іпсо – не знаючи, що з ними робити, і навіть не прагнучи вирішити цю проблему.
А лише скасувати! Заборонити! Забрати! Знищити!
Зрозуміло, що це – шлях у безвихідь. Це повернення у минуле століття, де дисертації, курсові, дипломні роботи та есе – були головними цілями навчання. А в освіти це не цілі, це – треш. Освічена людина – це зовсім інше.
І ось 21 століття надіслало нам на допомогу штучний інтелект, і у нас тепер два виходи:
1. Скасувати його, нарощуючи страхи та «AІ-фобію»! Але зберігаючи всі колишні атрибути архаїчної каральної освіти.
2. Навпаки, прийняти його всіма своїми нейромережами мозку, на благо його розвитку. Але скасувати цю совкову несистему освіти, зробивши її розумною, корисною, сучасною та результативною.
Ви, звичайно, запитаєте: а що робити з плагіатом? Відповідь проста: (це ж не всесвітня проблема, що не вирішується).
Насправді ця проблема вирішується просто.
По-перше, треба завдання вигадувати такі, щоб сплагіатити було неможливо. Багато варіантів, і все індивідуально. Перевірено – працює.
По-друге, вже працюють приставки, які стежать за студентом під час виконання завдання, від яких не сховаєшся.
По-третє, у суспільстві має насаджуватися мораль не шахрайської хитромудрості, а порядності при навчанні. Це легко!
І, нарешті, моє улюблене, про штучний інтелект!
Англійська абревіатура AІ співзвучна японському ієрогліфу Ai.
Так от: японською мовою Ai означає любов.
愛 Ai
Насолоджуйтесь!
Любіть!
І не робите замах на AІ.
Автор: Володимир Співаковський, президент корпорації «Гранд».
