У британській школі немає оцінок? Як же тоді відслідковується прогрес учнів? Як батьки можуть дізнатись, чи все гаразд у дитини та чи досягає вона свого максимуму?
В українських школах навчальні досягнення учнів оцінюються за 12 бальною шкалою. І для кожного предмету і року навчання є своя інструкція, як ці 12 балів застосовувати. Чи дотримуються учителі інструкцій МОН?
Коли я працювала учителем в українській школі, у мене було кілька питань щодо оцінювання учнів, відповіді на які я так і не знайшла.
1) Що робити з об’єктивно слабким учнем («від природи», внаслідок життєвих та / або сімейних обставин, ментальних особливостей), але який добре старається? Сидів, корпів над завданням, а відповідь неправильна. Оцінка 0. Активно слухав учителя, а відповідає невпопад. Знову оцінка 0. Низькі оцінки породжують низьку мотивацію.
Батькам таких дітей теж нелегко. Особливо батькам дітей з особливими потребами. Наче й сидять з дітьми ночами, а результат все одно низький. А що робити учителю? Як, з однієї сторони, витримати об’єктивність оцінювання, з іншого, підбадьорити дитину, показати, що у неї є прогрес і донести це батькам?
2) Що робити з об’єктивно сильними («бо дано» природою) учнями, які не стараються на уроках? Крутився, заважав іншим, не слухав учителя, не підтримував діалог, а завдання виконує правильно. І оцінка висока. І тут теж мотивація знижується, бо учень відчуває, що можна не старатись, бо відчуває, що за нашими вимірами він / вона краще за всіх. Як допомогти дитині бути краще, ніж вона є? Як показати батькам, що дитина не докладає зусиль і не досягає свого максимуму?
3) Як «не зіпсувати» атестат дитині, якщо викладаєш «другорядний» предмет, наприклад, економіку, а бачиш, що дитина планує бути лікарем і вкладає всі зусилля в хімію і біологію? Бути об’єктивним?
4) Як оцінити дітей на нестандартних, творчих уроках, де ми грали в ділову гру чи обговорювали кейс, у якому немає правильних відповідей? Як оцінити завдання, де була командна робота, проєкт, де хтось брав відповідальність за всіх, а хтось відсиджувався?
5) Як оцінити обдарованого учня, якому учитель дав завдання додаткової складності, але учень з ним не впорався (хоча міг розв’язати будь-яке завдання стандартного рівня)?
6) Як виставляти оцінки учням, які мають багато пропусків і не набрали достатню кількість оцінок для тематичного і підсумкового оцінювання?
Я думаю, що кожен український учитель вирішує ці проблеми по-своєму, але, у будь-якому випадку, заплющуючи очі на те чи інше, так би мовити, обираючи найменше зло.
Британська система оцінювання досягнень учнів є доволі складною, і кожна школа має свободу підлаштовувати її під свої потреби. Але є спільний підхід.
1. Старанність під час занять. Замість оцінок за результатами навчання, як це відбувається в Україні, у Британії використовуються оцінки за старанність учня, його, буквально, ставлення до навчання (Attitude to Learning, ATL). Здебільшого це 4-бальна система, де, наприклад, 1 – зривав уроки і заважав іншим, 4 – докладав максимальні зусилля.
Оцінка, зазвичай, складається з таких елементів:
- Бажання вчитись (ентузіазм, уважність тощо);
- Наполегливість (здатність не здаватись перед складним і новим);
- Самомотивація і здатність працювати самостійно;
- Сфокусованість на важливому і здатність досягати мету;
- Здатність рефлексувати, працювати над власними помилками.
Такий підхід мотивує дитину, навіть якщо вона має ментальні особливості. Учень старався, слухав, допомагав учителю підтримувати робочу атмосферу в класі, брав відповідальність, не боявся завдань-викликів. Оцінка за старанність не ставиться за кожен урок (хоча ніхто не заважає учителю вести свій власний журнал у тій формі, у якій зручно). В електронну систему така оцінка вноситься приблизно тричі в рік.
2. Домашні завдання також не оцінюються за правильністю виконаних завдань, а лише за сам факт їх виконання і рівень докладених зусиль. Аналогічна 4-бальна шкала, де, наприклад, 1 – ніколи не робить д/з, 2 – виконує д/з зазвичай «для позначки», неохайно, 3 – виконує д/з так, як очікував учитель, а 4 – дитина робить більше, ніж очікують. Важливим також є той факт, що оцінка за д/з не «змішується» з оцінками за класну роботу, як це, зазвичай, робиться в Україні. Причина така: оцінювання д/з свідчить, на думку британців, про здатність працювати самостійно, що є іншою важливою навичкою, яку варто вимірювати окремо.
3. Оцінювання академічних досягнень («правильних відповідей») відбувається на об’єктивних екзаменах / контрольних приблизно тричі на рік, відповідно до періодів навчання. Такі сесії проводять не учителі-предметники, а зазвичай зовнішні спостерігачі. Ну і які саме завдання будуть на екзамені, учитель лише здогадується. Роботи перевіряють з шифруванням прізвищ учнів.
4. Оцінювання поведінки. Кожен учитель може не просто сказати слова похвали чи сказати зауваження учневі, а й зафіксувати це в шкільній управлінській програмі (на жаль, в Україні немає таких програм). Ці позитивні та негативні бали (behavior points) підсумовуються приблизно тричі за навчальний рік і є показником соціальної адаптованості учня. Позитивні бали (points, credits) можуть поставити, наприклад, за якусь творчу роботу, за проявлені лідерські якості, за допомогу учителю чи «вклад в спільноту». Я часто практикую такі оцінки, коли один учень допомагає іншому. Перелік причин для негативних балів багато, думаю, це пояснювати не треба.
Як стає очевидним, у британській школі немає так званих «тематичних» оцінок і правил їх визначення (хоча ніхто не заважає учителю вести свій власний журнал хоч на «колінці», хоч в екселі). Учитель тут не витрачає час на заповнення паперового журналу, а потреба в електронному журналі в тому вигляді, як це існує в Україні, відпадає. Оцінки виставляються в електронній системі тричі на рік (відповідно до періодів навчання).
Батьки у Британії отримують індивідуальний звіт про дитину тричі на рік. Цей звіт містить комплексну картину, яка охоплює:
- старанність дитини (її зусилля досягти свого максимуму);
- поведінку дитини (позитивні та негативні відгуки та адаптивність дитини в соціумі);
- академічні досягнення, які оцінюються об’єктивно;
- рівень самостійності дитини вдома (виконані домашні завдання).
Це не повний перелік всіх видів оцінювання учня в англійській школі. Але, як на мене, навіть ці складові забезпечують більш різнобічний і комплексний підхід, що враховує особливості кожної дитини, і є більш ефективним в комунікаціях з батьками.
Також розумію, що питання відвідування учнями школи в українських реаліях є надзвичайно болючим. І, розкриваючи тему оцінювання учнів в школах Британії, не можу це оминути.
З власного досвіду знаю, що відвідування школи учнями в Україні і до війни не розглядалось строго. Особливо це стосується приватних шкіл, де батьки є, у першу чергу, клієнтами. Задоволення їхнього комфорту – умова виживання освітнього бізнесу. Захотіли батьки поїхати у відпустку з дитиною на пару тижнів, чи сьогодні батькам не зручно везти дитину до школи, школа має прийняти це як факт і увійти «в становище».
А що робити учителю, у якого тільки третина дітей відвідує постійно, не ясно. Думаю, що і в деяких державних школах, особливо у сільській місцевості, статистика не краща.
Те, що в Британії з відвідуванням, м’яко кажучи, не жартують, стало ясно, коли мій син закінчив перший клас з відвідуванням в 94%, але в річному звіті це було оцінено як «погано» (з 4 балів ми отримали лише 2).
Кореляція відвідування і успішності учнів не так очевидна, як здається на перший погляд.
Уявімо, що учень відвідував навчальний рік на 90%. Ми б сказали, що це високий рівень відвідування школи. Але це означає, що за рік дитина не була в школі впродовж 4 тижнів. Якщо дитина відвідує школу за весь період навчання з таким показником, то це означає пропуск 209 днів. А це цілий навчальний рік!
Що ж роблять британці для того, щоб підвищити відвідування учнів?
1. Вони чітко сформулювали поняття «регулярне відвідування». Це відвідування «у відповідності з правилами школи», а не «достатньо часте відвідування» (рішення Верховного Суду 2017 р.). Це означає, що дитина повинна відвідувати школу щодня, коли цього вимагає школа, і невиконання цього може призвести до вчинення правопорушення.
2. Про це постійно комунікують з батьками в різних форматах. На батьківських зборах показують статистику і кореляцію відвідування і результатів ЗНО (GCSE). В індивідуальних учнівських звітах, що надсилаються батькам і дітям, міститься аналітика індивідуального відвідування в порівнянні з середнім по паралелі, по школі, часто дається розгорнутий аналіз по причинах. Це може бути відсоток або градація.
При цьому дітей, які відвідують школу 100% часу, регулярно заохочують (так, у початковій школі моїх дітей дітям видають attendance award – див картинку). Відсоток відвідування впливає на рейтинг учня, є одним з показників, який враховується при прийнятті рішень щодо дитини. Відвідування нижче 85% зазвичай означає, що потрібно втручання. Нормальним відвідуванням вважається рівень 98–100%.
3. Показник відвідування є KPI роботи школи, ефективності директора школи, команди attendance officers, які відповідають за відвідування. Статистика відвідування є одним з показників рейтингу школи, міститься на сайті порівняння шкіл (так-так, і таке тут є) (див. мал.).
4. У школах працює потужне програмне забезпечення, завдяки якому збираються дані про пропуски, у режимі реального часу формуються інтерактивні dashboards з графіками про пропуски, причини, демографічні ознаки. У деяких програмах, таких як Arbor, є навіть звіт, який аналізує кореляції між різними учнями школи і видає їх для подальшого розслідування.
5. Британське МОН аналізує статистику відвідування за різними демографічними і географічними ознаками, публікує її (а не ховає на поличках управлінь освіти), виробляє політики з підвищення відвідування, обговорюючи їх з усіма стейкхолдерами.
6. Пропуск школи допускається лише з обмеженого переліку причин. Індивідуальні випадки ретельно відслідковуються.
7. Якщо дитина пропускає школу впродовж 1–2 днів за станом здоров’я, то медичних довідок зазвичай не вимагають. Але школа має право її вимагати, якщо вважає прогул підозрілим. При цьому медичні довідки від домашніх лікарів (GP) не приймаються. Батьки мають принести довідки від лікарів спеціалізованої ланки медицини.
8. Школи зобов’язані регулярно інформувати місцеву владу про будь-яких учнів, які нерегулярно відвідують школу або пропустили 10 або більше навчальних днів без дозволу школи. Місцева влада разом з директором школи можуть накласти на батьків фіксований штраф у розмірі 60 фунтів (близько 3 тисяч грн), який збільшується вдвічі, якщо штраф не сплачений вчасно. Цікаво, що цей штраф не може бути оскаржений. Його несплата веде до судового переслідування батьків.
9. Якщо дитина регулярно не відвідує школу без дозволу, то Законом про освіту від 1996 р. (ст. 444) це розглядається як правопорушення суворої відповідальності, що тягне за собою штраф у розмірі до 1000 фунтів (близько 50 тисяч грн) або штраф у розмірі до 2500 фунтів (150 тисяч грн) і тюремне ув'язнення на строк до 3 місяців, якщо з’ясувалось, що дитина відсутня самовільно, а батьки знали про відсутність дитини та не вжили жодних заходів.
Автор: Надія Майбогіна, к. е. н., учитель, data officer Poole High School, Велика Британія.
