Вже кілька місяців триває мій діалог з профільним Міністерством щодо питання заборгованості перед студентами. Вже тричі я надсилала депутатські звернення, на кожне з яких Міністерство освіти і науки України надавало відповіді досить вибірково і порушуючи передбачені Законом строки для відповіді.
Таке затягування від МОН призвело до неможливості оперативно вплинути на ситуацію. Як результат – бюджетний рік завершився, а студенти так і не отримали свої гроші. Окрім цього, викликає глибокий сум зміст цих відповідей.
Вже неодноразово я звертала увагу на проблему нерівномірного розподілу коштів на стипендії між областями. Під час робочих поїздок регіонами я завжди зустрічаюся зі студентами. Так я дізналася, що на Харківщині стипендію можуть отримувати 15% від бюджетників, а в інших відносно більш безпечних регіонах – усі 40%. Це неправильно, несправедливо і незаконно. З цим питанням я вже двічі звернулася до МОН і у відповідь двічі отримала ігнорування.
Втретє зверталася вже і за поясненням причин заборгованостей та планом дій щодо того, як їх закривати. Так, розуміємо, що війна.
Утім, є постанова Кабміну про 40–45% стипендіатів. І її треба виконувати. Або змінювати. Незнання законів не звільняє від обовʼязку їх виконувати.
Долучаю відповідь Міністерства на останнє звернення. Почитайте. Її ми зі студентами чекали найдовше. Отримали наполовину скопійований текст з відповіді на наше минуле звернення.
Знову не надана інформація щодо заборгованості з виплат стипендій по всіх областях. Обмежилися переліком 11 областей + м. Київ. Хоча нам, до прикладу, відомо, що на Харківщині (якої в переліку МОН немає) заборгованості точно існують.
Очевидно, питання заборгованості по стипендіях МОН не турбують. Їх відповіді демонструють непрофесійність та байдужість. На жаль.
Автор: Юлія Гришина, народний депутат, заступник голови фракції «Слуга Народу», голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.
