Спочатку 20 лютого 2014 року, а потім і 24 лютого 2022 року стали датами незворотного відліку, коли 7 мільйонів 130 тисяч дітей в Україні стали дітьми війни, у яких було забрано право на освіту, а в освітян – можливість навчати в умовах безпеки та гідності.
Війна спричинила руйнівні наслідки для освіти та внесла чимало коректив у навчальний процес. Але, незважаючи на надскладні обставини, навчальний процес продовжується, бо у пріоритеті є не лише безперервність освіти, а й відновлення повноцінної освіти всупереч зовнішнім обставинам.
Утім, досвід зарубіжних країн, які пройшли подібний шлях, а також дані досліджень свідчать про гостру необхідність співпраці уряду та громадського сектору у втіленні інноваційних моделей, які сприятимуть подальшому розвитку та переосмисленню навчання під час повоєнного відновлення.
Однією з моделей «кризової освіти» є створення мобільних класів / шкіл з такою педагогічною технологією, як STEAM-освіта (абревіатура STEAM у педагогіці означає інтегроване вивчення фізики, хімії, біології, географії, технологій, мови, літератури, мистецтва та математики. Термін STEAM-освіта узагальнює сучасні найбільш ефективні педагогічні практики: перевернутий клас, проблемне навчання, дослідницьке навчання, метод проєктів, навчання на основі запитів та створення умов для комплексного вивчення і розуміння явищ на предметах природничо-математичного циклу).
Спочатку мобільні класи впроваджували у тих регіонах, які найбільше цього потребували з подальшою інтеграцією по всій країні.
Тож розглянемо практичні приклади з міжнародного досвіду, які можуть бути переосмислені та застосовані для поліпшення доступу до освіти під час війни.
Як відбувалося відновлення систем освіти у часи кризи у світі?
Цікавим є досвід Японії в 2011 році після потрійної катастрофи, яка призвела до ядерної аварії на атомній електростанції Фукусіма в регіоні Тохоку.
У цей час всі діти знаходилися вдома і не могли відвідувати школи. У контексті відновлення освіти влада зосередилася на трансформації освітнього процесу. Тобто пріоритетом було не відновлення старих приміщень шкіл, а впровадження нових підходів до навчання і створення нових сучасних освітніх просторів.
Зокрема, успішною стала ініціатива однієї зі шкіл Тохоку щодо впровадження спеціальних STEAM-класів та програм, які інтегрували STEAM-навчання в існуючі предмети.
Навчання відбувалося за допомогою мобільної STEAM-лабораторії. Саме тоді STEAM-освіта стала важливим інструментом для підготовки школярів до викликів майбутнього, включаючи зміну клімату та зростаючу конкуренцію на світовому ринку.
Дослідження показали, що у школярів зміцнилися навички критичного мислення, поліпшилося творче мислення та сформувалось уміння розв’язання проблем.
З моменту впровадження STEAM-освіти в Японії був зафіксований істотний прогрес. Уряд виділив значні кошти на розвиток STEAM-освіти, що дало змогу відкрити центри STEAM-освіти по всій країні.
Інший досвід, на який варто звернути увагу – це досвід Південної Кореї, де у 2020 році розробили проєкт «Зелені розумні школи». Метою цього проєкту була перебудова старих шкіл (яким понад 40 років) та впровадження в освітній простір більше інновацій, серед яких:
- розумні класи;
- перехід на сонячну енергію та підвищення енергоефективності (для України це особливо актуально, з огляду на досвід блекаутів);
- 100% Wі-Fі-покриття в класах;
- цифрова освітня платформа (у ній розміщують електронні підручники, які постійно оновлюють, сучасні навчально-методичні матеріали, які вчителі використовують під час уроків).
До речі, також цікавий досвід роботи літніх шкіл у Туреччині, який запровадили після масштабного землетрусу 2023 року, коли постраждали десятки тисяч людей, у певних провінціях була зруйнована інфраструктура.
Тоді освітній процес у постраждалих регіонах відновлювали в декілька етапів:
- учням надавали психосоціальну підтримку, аби стабілізувати їхній стан;
- у регіонах відновлювали навчання в тимчасових спорудах;
- у зонах лиха почали функціонувати безплатні літні виїзні шкільні програми – дітей вивозили в більш безпечні регіони й проводили навчання для подолання освітніх втрат. Поряд з цим створювали мобільні наукові (STEM) центри, намети (у місцях, де були зруйновані будівлі) для ігор та активностей. Таку практику в Україні можна адаптувати для відновлення навчання на територіях, які зазнали руйнувань.
Як забезпечити оновлення змісту освіти в Україні?
Підходи до оновлення змісту освіти в Україні, згідно з поточними потребами та міжнародним досвідом, включають посилення природничо-математичного напрямку, мистецтва та іноземних мов.
Шкільні предмети природничо-математичного спрямування мають давати не лише знання та вміння, а й розвивати критичне мислення та інноваційну компетентність, необхідну для конкурентоздатності української молоді на глобальному та місцевому ринках праці.
Оскільки Україна визначила курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію, вивченню іноземних мов слід приділити більшу увагу, застосовуючи комунікативні методики навчання та сучасні цифрові ресурси.
Наразі БО «Фонд освітніх ініціатив» розробляє з партнерами та експертами благодійну програму забезпечення мобільними класами окремих громад України, які постраждали від війни або й досі мають малокомплектні класи, подекуди й малокомплектні школи. У подальшому цю ініціативу можливо масштабувати по всій країні з систематичним навчанням на постійній основі.
Для України ця концепція навчання сприятиме не лише відновленню системи освіти, а й забезпечить повноцінний та всебічний розвиток дітей. У майбутньому вона допоможе удосконалити інтелектуальний потенціал країни та сформує конкурентоспроможну робочу силу, здатну вирішувати складні завдання в галузі науки, техніки та інновацій.
Автор: Антон Дзюба, голова правління благодійної організації «Благодійний Фонд «Фонд освітніх ініціатив».
