Юридична особа публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» (НАЗЯВО) оприлюднила документ «Доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства у 2022 році».
Доповідь з’явилася не просто так. Юридична особа публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти», яка отримує чималенькі бюджетні кошти, нарешті вирішила сумлінно виконати закон.
Відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України «Про вищу освіту», Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти щороку готує та оприлюднює доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства, звіт про власну діяльність, формує пропозиції щодо законодавчого забезпечення якості вищої освіти та направляє зазначені документи Верховній Раді України, Президентові України, Кабінетові Міністрів України та закладам вищої освіти для їх обговорення та належного реагування.
Аналогічна вимога міститься у пункті 9 Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 244 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 761).
Із вказаних правових приписів випливає, що юридична особа публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» зобов’язана:
- готувати та оприлюднювати окремий документ – доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства;
- готувати, оприлюднювати та формувати зазначений документ щорічно (тобто, щонайменше один раз на рік);
- направляти зазначений документ Верховній Раді України, Президентові України, Кабінетові Міністрів України та закладам вищої освіти для обговорення та належного реагування.
Принциповий момент: із вказаних правових приписів випливає, що доповідь і звіт – це два різних документи, оскільки український законодавець їх перерахував через кому. І навіть більше: законодавець спочатку згадується доповідь, а потім – звіт.
На жаль, на офіційному сайті юридичної особи публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» протягом попередніх років (2017-2021 рр.) не розміщено жодної доповіді про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» (код ЄДРПОУ 40927307) функціонує з 31 жовтня 2016 року.
Державний бюджет повноцінно фінансував основну (статутну) діяльність вказаної юридичної особи у 2017, 2018, 2019, 2021 та 2022 роках, а також продовжує фінансувати у 2023-му. Таким чином, починаючи з 2017 року, юридична особа публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» має зобов’язання перед державою, суспільством і платниками податків щорічно готувати та оприлюднювати окремий документ – доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства.
Щоправда, у деяких щорічних звітах юридичної особи публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» за попередні роки міститься розділ «Доповідь про якість вищої освіти України». Але оприлюднення невеличкого розділу у Звіті, на мій погляд, не можна вважати сумлінним виконанням вимог пункту 2 статті 18 Закону України «Про вищу освіту».
У 2020 році, коли юридичну особу публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» очолював професор С. Квіт, було направлено інформаційний запит про надання текстів Доповіді про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства.
У листі юридичної особи публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» № 1097 від 30.10.2020 за підписом Голови Сергія Квіта вказано (орфографію та пунктуацію збережено – С. З.): «Чинний склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 року № 1063-р. Зазначимо, що при зміні керівництва Національного агентства та його секретаріату у 2019 році, встановлено відсутність документів про діяльність Національного агентства за 2015-2018 роки. Тому запитувана Вами інформація та відповідні документи про діяльність Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за 2015-2018 роки відсутні».
Сергій Квіт не написав про причину відсутності вказаних Доповідей. А також не зазначив, хто в цьому винен.
Пан Квіт також не написав про зусилля, які вживає юридична особа публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» для розшуку втрачених або створення нових доповідей.
Виходячи з цього, можна припустити, що юридична особа публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» за часів головування професора Квіта належних зусиль для виконання вимог п.2 ст.18 Закону України «Про вищу освіту» не вживала.
Але настав 2023 рік, часи змінилися, і ми нарешті дочекалися, коли юридична особа публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» на виконання пункту 2 статті 18 Закону України «Про вищу освіту» підготувала і оприлюднила доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства – вже як окремий документ.
Факт, до якого так наполегливо кілька років закликав автор цих рядків, нарешті став реальністю!
Образно кажучи, для юридичної особи публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» словосполучення «якість вищої освіти» нарешті набуло трішки більшого змісту. Адже підтримка якості – це не лише заробляння грошей на акредитаціях і моніторингах, не лише зарубіжні вояжі, не лише красиві банери і розлогі інтерв’ю на сайтах певного штибу, не лише нескінченний хайп і піар, а в першу чергу – кропітка інтелектуальна робота…
Одначе, слід зазначити, що наразі немає нормативно-правового акту, яким би було встановлено методичні рекомендації з підготовки доповіді про якість вищої освіти. Відтак, юридична особа публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» може формувати цей документ фактично на власний розсуд – або серйозно, або як заманеться.
Але також немає заборони читати і критично аналізувати оприлюднений текст.
Уважно опрацювавши оприлюднений текст, автор цих рядків сформував кілька пропозицій і рекомендацій, спрямованих на подальше поглиблення змісту та удосконалення алгоритму підготовки доповіді.
У «Доповіді…» за 2022 р. відсутня інформація – чи розглядався проєкт документу на засіданні юридичної особи публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» або її робочого органу, яким органом або посадовою особою затверджено (схвалено) документ до оприлюднення. Вважаю, цю інформацію доцільно відображати, адже доповідь – це не просто авторський текст, не якась там «візія» або «бачення», а офіційний документ, обов’язок щодо підготовки якого визначена українським законодавцем.
Законодавець вимагає готувати та оприлюднювати «доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства», але у тексті документу майже не представлено відомостей про відповідність національної вищої освіти завданням сталого інноваційного розвитку суспільства. Навіть у назвах розділів і параграфів відсутні слова і словосполучення «сталий розвиток», «інноваційний розвиток» тощо. Пропоную у наступних доповідях наводити конкретнішу і чіткішу інформацію про вплив усіляких «агентів змін», «борців за якість вищої освіти», «представників прогресивної спільноти», «лідерів освітніх думок» на реальне покращення показників сталого розвитку та побудову в Україні інноваційного суспільства. Бажано також надавати відповідні розрахунки.
Значна частина передмови містить цитування нормативно-правових актів та інших документів, підготовлених іншими організаціями. Проблеми, що стримують розвиток вищої освіти, «запозичені» із Стратегії розвитку вищої освіти України на 2022-2032 рр., яку розробили фахівці Міністерства освіти і науки України та затвердив Кабінет Міністрів України. Пропоную у наступних доповідях надавати якомога більше інформації про конкретні результати підвищення якості вищої освіти, які досягнуто завдяки зусиллям юридичної особи публічного права.
Наявні непоодинокі фактологічні помилки, у тому числі і грубі. Приміром, зроблено кілька посилань на неіснуючу організацію «Державна служба забезпечення якості вищої освіти» (на сторінках 5 та 7). Вважаю, перед оприлюдненням проєкт документу доцільно ретельно «вичитати» редакторською групою, до якої слід включити незаангажованих фахівців (тобто тих, які спроможні помітити помилки та правдиво сказати про це керівництву).
Перший розділ має назву: «Вища освіта та забезпечення якості вищої освіти в Україні», але в ньому наведена переважно статистична та довідкова інформація (про динаміку закладів вищої освіти, здобувачів вищої освіти, викладацький склад, галузевий розподіл освітніх програм тощо) і зовсім немає інформації про фундаментальні якісні зміни в системі вищої освіти. Пропоную у майбутньому статистичну та фактологічну інформацію, до збирання якої юридична особа публічного права не має жодного стосунку, наводити у додатках, а в основній частині доповіді давати значимі відомості, які мають аналітичне навантаження, а також висвітлюють зусилля самої юридичної особи публічного права.
Другий розділ має назву «Законодавчі зміни у системі забезпечення якості вищої освіти за 2022 рік», але матеріал викладений вкрай несистемно. У першому та низці наступних абзаців наведено інформацію про постанови Кабінету Міністрів України, тобто про урядові рішення, а не рішення законодавчого органу. Лише на останній сторінці розділу згадуються проекти Законів України «Про академічну доброчесність» та «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення якості вищої освіти». Навіть якщо у сфері якості вищої освіти позитивних законодавчих змін не так багато, як хотілося б авторам доповіді – треба мати сміливість чесно написати про це.
Третій розділ «Діяльність Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» містить багато зайвої інформації, тобто такої, яка не сприяє розкриттю основного змісту. Приміром, описуються історія створення Національного агентства, починаючи з 2015 р., судове рішення 2021 р., колотнеча про обрання Сергія Квіта на посаду керівника закладу вищої освіти тощо. Також згадуються цілі діяльності Національного агентства, які були затверджені у 2019 р. Наводиться розлогий перелік та характеристика діяльності іноземних агентств з акредитації, з яким НАЗЯВО підписало меморандуми про співробітництво. Описується Методологія (процедура) акредитації, яка з достатньою повнотою зафіксована в нормативних та методичних документах у 2019 та 2020 рр. У наступних «Доповідях…», на мій погляд, слід позбавитися від рефлексій, які не мають стосунку до звітування за певний конкретний рік, оскільки ці рефлексії вже з достатньою повнотою описані у величезній кількості джерел.
Четвертий розділ «Процедури внутрішнього забезпечення якості національного агентства» розпочинається з описання процесів, які мали місце у 2015 та 2020 рр., тобто не мають прямого стосунку до змісту Доповіді-2022. Щоправда, також наведено цікаву інформацію щодо результатів 2022 р. (зокрема, в частині дотримання етичних стандартів у діяльності самого НАЗЯВО). Вважаю, у майбутніх доповідях слід давати розширену інформацію про принципові рішення юридичної особи публічного права в частині підтримки доброчесності власної діяльності.
П’ятий розділ «Відповідність діяльності Національного агентства стандартам та рекомендаціям щодо забезпечення якості в європейському просторі вищої освіти (ESG-2015)» описує «сучасні практики забезпечення якості вищої освіти», але не вказано – як саме перераховані «сучасні практики» (у розрізі кожної з них) впливають на якість вищої освіти в Україні, а також на відповідність національної вищої освіти завданням сталого інноваційного розвитку суспільства. Доцільно, на мій погляд, показати чіткий зв’язок між реалізацією конкретних рекомендацій та конкретними кейсами, спрямованими на підтримку високої якості вищої освіти в Україні.
У параграфі «Заключне слово» наведено цілі, які мають бути досягнуті Національним агентством. Хоча, нагадаю, доповідь має бути присвячена проблематиці якості вищої освіти (тобто величезної системи), а не лише якості роботи Національного агентства (тобто однієї організації). На мій погляд, у «Заключному слові» доцільно відображати принципові і системні рекомендації, що які були б актуальні для всіх закладів вищої освіти.
Сподіваюся, ці доброзичливі рекомендації будуть сприйняті авторами доповіді з вдячністю і слугуватимуть мотивом для подальшого поліпшення роботи.
А автор цих рядків, хоча і не «записався на платформі», готовий і надалі надавати посильну експертну допомогу юридичній особі публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти».
P.S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.
Сергій Захарін, державний секретар Міністерства освіти і науки України (2021 – 2023), доктор економічних наук, професор.
