Автор: Любов Найдьонова, доктор психологічних наук, член-кореспондент НАПН України, заступник директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.
Навіть після дистанційних занять через ковід потрібна була підготовка і реадаптація.
Зараз ситуація складніша, та й ковід теж не зник.
Разом з дитиною уявіть дорогу до школи, уяви, що ідеш, якою дорогою, що бачиш, а далі, кого зустрічаєш по дорозі, що скажеш, а тобі що? Що відповіси? Таке програвання в уяві майбутньої рутинної ситуації. Що змінилося, як думаєш?
А якщо виникне щось неочікуване, що будеш робити? Програти в уяві усю дорогу, увесь день, повернення зі школи. Це підвищує психологічну готовність і стійкість.
Якщо дитина не хоче іти до школи, краще питати не «чому ти не хочеш?», а «що, ти думаєш, може трапитися, що ти сумуєш / що викликає в тебе неприємні переживання / сумніви».
Скажіть про свою підтримку, що можна разом розібратися з будь-якою ситуацією.
І ще скажіть, що люди потрапляли в дуже різні ситуації, у когось трапилися втрати, потрібно бути чутливим до чужого горя, якщо хтось не хоче розказувати, не допитуватися, а сказати «я хочу підтримати, співчуваю, готова / готовий вислухати, коли ти захочеш розказати», щось такого плану.
Діти в силу пластичності своєї психіки більшістю почали оговтуватися від своїх втрат, не потрібно їх ретравматизувати спогадами, повертати в травмівні ситуації, примусово закликати до розповідей. Вони природно за своїм бажанням все одно будуть про це говорити з друзями, важливо дати можливість власного вибору, з ким і коли що обговорювати.
Відмовчуватися нам, дорослим, теж не треба, відповідати на запитання, навіть повторно, навіть багато разів на однакові запитання, роз'яснювати, війна триває, але не тиснути, давати вибір, що не розказувати зараз – це нормально, розкажеш, коли тобі буде це зробити комфортніше.
Приглядайтеся до емоційного стану дитини, особливо змін, зокрема в поведінці (зміни апетиту, сну, напруження, дратівливість). Перший тиждень школи буде і радісним від довгоочікуваних зустрічей, і може надмірно втомлювати, бо триватиме адаптація.
Не забуваємо пити, даємо більше поспати, удень прилягти, це природні антистресори.
Поступовість повернення до повного шкільного навантаження зараз дуже важлива. Готуємося.
