Автор: Олександр Співаковський, ректор Херсонського державного університету.
Всі обговорюють приголомшливий успіх української науковиці Марини В’язовської, яка стала лауреаткою Філдсівської премії. Це еквівалент Нобелівської премії у математичній індустрії.
Як математик пишаюсь колегою, це дійсно фантастично, філігранно та талановито! Приємно, що Марія стала другою жінкою у світі, яка має медаль Філдса. До цього серед жінок нагороду отримувала лише іранська математикиня Мар’ям Мірзахані у 2014 році.
Але є те, що мене турбує в цій історії успіху. Так, усі у світі кажуть, що Марина В’язовська – українська науковиця, але насправді вона працює на кафедрі теорії чисел у Швейцарському федеральному технологічному інституті Лозанни.
А хотілося б, щоб жила та працювала в Україні. Бо, на моє глибоке переконання, популяризація математики збільшує шанси країни стати сильною та мати потужний людський капітал!
У 2020 році математику та фізику в якості предметів для складання ЗНО обрали менше третини українських абітурієнтів.
У 2021 році ситуація лише загострювалася (див. інфографіку, яку наш заклад готував за результатами вступу у 2020 та 2021 роках).
І це в мирний час! А що буде цьогоріч після дистанційного навчання спочатку через пандемію, а потім через війну?
Так, до національного мультипредметного тесту зараз включена математика – це плюс, це дуже важливий момент, це стимул для багатьох дітей принаймні спробувати зрозуміти та полюбити цей предмет.
Але скільки українських дітей оберуть точні науки і будуть навчатись в університетах? А скільки з них саме в Україні, враховуючи фактор безпеки?!
Війна завершиться Перемогою, а чи зможемо ми відновити людській капітал – головне багатство країни? Ось такі роздуми…
