Автор: Євген Козолуп, учитель інформатики.
Тезисно висловлю свої думки, як громадянин України, освітній діяч, як син своїх батьків та вчитель своїх учнів. Все нижче – тільки мої думки з огляду на мій досвід активної роботи та волонтерства під час бойових дій у Сумському районі та області.
1. Освіта – надважлива! Крапка.
2. Сховатися за повною неконтрольованою дистанційкою – означає знищити освіту.
3. Час іде, діти починають грати на спортивних майданчиках, батьки з дітьми ходять на прогулянки, багато людей повертаються. Пройде ще більше часу, і нам доведеться повертатися до нормального повноцінного навчання (водночас ця теза не пов'язана з повним поверненням учнів у навчальні класи).
4. Вірю в нашу найшвидшу перемогу, але й вона не поверне все до стану 24 лютого.
5. Загроза буде існувати довго, необхідно шукати нові шляхи вирішення поставлених проблем в освіті.
6. Все залежатиме від ситуації на 31 серпня, але готуватися до нового навчального року необхідно вже зараз.
7. Рішення про форму навчання буде приймати місцева влада в залежності від умов в місті та області.
8. Школи необхідно почати обладнувати укриттями з туалетом та водопостачанням вже зараз, адже в будь-якому випадку таке укриття є значно кращим за багатоповерховий панельний будинок.
9. Організація очного навчання можлива тільки за умови присутності в школі такої кількості учнів, яка зможе комфортно знаходитися в укритті протягом кількох годин. Розклад – за змішаною формою навчання. Це нова реальність, про яку я говорив ще під час початку пандемії.
10. Не можна нікого зобов'язувати бути присутнім в школі, але враховуючи роботу батьків учнів, необхідно надати й таку можливість (все залежатиме від ситуації в регіоні).
Знаю багато батьків, яким буде спокійніше, якщо дитина не лишиться вдома сама. Разом з цим таке рішення батьків має бути задокументоване, учитель не може впливати на загрози в повітрі.
11. Для учнів, чиї батьки не забажають розглядати варіант з очною формою навчання, необхідно створити дистанційні класи, у яких будуть викладати вчителі, що так само не матимуть змоги добиратися на роботу.
12. Як завжди, доведеться кожного дня моніторити ситуацію та швидко приймати відповідні рішення.
Нові реалії, нові умови та нові рішення. Ставтеся до всього, що відбувається, з порозумінням. Керівництво держави все розуміє та всіх почує. Давайте підтримувати один одного!
На керівників закладів у цей час лягає величезна відповідальність, тому давайте їх підтримувати та припинимо панікувати раніше часу.
Але всім уже треба запам'ятати, що нам не можна вбити нашу освіту, адже рівень нашої обізнаності, наших вмінь та навичок відрізняє нас від тих свинособак! Будемо мужніми та стійкими. Думайте та аналізуйте.
