Вступ дитини до школи – це завжди подія, на яку з нетерпінням та сподіванням чекає як сам малюк, так і його батьки. За чинним законодавством, навчання в школі зазвичай розпочинається, коли дитині вже виповнилось шість років. А це означає, що в школу приходять діти і п'ятирічного, і шестирічного, і семирічного віку. Співбесід з дітьми тепер школи не здійснюють, і свого учня вчитель вперше побачить першого вересня. Школи приймають на навчання всіх дітей, і лише батьки визначають, у якому віці дитина піде до школи.
Школа – це завжди нові умови, до яких потрібно адаптуватися. Навіть ми, дорослі, змінюючи місце роботи, завжди потребуємо часу, щоб адаптуватися до нових умов. Що ж тоді говорити про дитину. У садочку ще вчора вона була найстаршою, а вже сьогодні – наймолодшою. Змінюється одразу усе: у садочку кожна група відокремлена, дітки і їдять у групі, і сплять, і займаються.
У школі ж за дверима класу – цілий світ, до якого треба прилаштуватися, адаптуватися: це і велика їдальня зі своїми особливостями харчування, і вбиральня, де не лише учні з твого класу, а й значно старші, і на перерві в коридорі може бути аж до двохсот учнів, та й уроки в школі відрізняються від занять у садочку.
Запроваджуючи шкільне навчання з шести років, науковці та практики виходили з того, що воно буде здійснюватись в умовах дитячого садочка або в окремих блоках шкіл за режимом дитячого садочка. Мені пощастило наприкінці 80-х років працювати з такими дітками в приміщенні дитячого садочка. Усе було за режимом: сніданок, один-два уроки, прогулянка, потім ще урок, обід, сон…
Величезні черги до садочків змусили перевести першачків до шкільних приміщень. Зникли денний сон, прогулянки між уроками, але ж не змінилася фізіологія дітей. Діти залишились дітьми. І їм необхідно адаптуватися. У Новій українській школі на адаптацію дітей до навчання відводиться два роки.
Але не все продумано в системі навчання дітей першого класу. Вже з першого навчального тижня у дітей бувають дні, коли є по п'ять уроків, а такі державні свята, як День захисників України (14 жовтня), Різдво Христове (25 грудня), Міжнародний жіночий день (8 березня), День праці (1 травня), День Перемоги (9 травня), Великдень малюкам доведеться відпрацьовувати в червні.
Окрім того, запроваджуючи навчання дітей з шести років, фізіологи наполягали на тому, що учні перших класів обов'язково повинні мати додаткові тижневі канікули у лютому місяці, коли організм дитини потребує найбільшого захисту. Зараз така норма відсутня в освітньому законодавстві.
Освітні активісти (педагоги, батьки) намагаються удосконалити норми освітнього законодавства, у зв'язку з чим склали петицію до Президента України як суб'єкта законодавчої ініціативи з проханням:
1) вилучити з Закону України «Про повну загальну середню освіту» норму щодо тривалості освітнього процесу не менше 175 навчальних днів;
2) доповнити Закон України такими положеннями:
- навчальні заняття закінчуються в останню п'ятницю травня святом Останнього дзвоника;
- у перших класах у перший навчальний тиждень проводиться три уроки, у другий – чотири, з третього тижня – всі уроки відповідно до навчальної програми;
- для учнів перших класів проводяться додаткові канікули у лютому місяці.
До цієї петиції лише за кілька днів приєдналося понад 12000 громадян, проте, щоб Президент її розглянув, необхідно 25000. Якщо ми всі разом зможемо привернути увагу пана Володимира Зеленського, то є сподівання на певні покращення освітнього процесу в школах.
Пам'ятаймо: великі важливі зміни починаються з малого.
Автор: Володимир Онацький, заступник директора школи з навчально-виховної роботи.
