Автор: Олександр Костюк, д.е.н., доктор управління бізнесом (DBA), професор, головний редактор міжнародного наукового журналу «Корпоративна власність та контроль».
У грудні 2020 року відома у світі консалтингова компанія BCG розробила так званий «архітектор навичок майбутнього» (Future Skills Architect), який базується на 59 параметрах ринку праці, розбитих на 7 груп.
До переліку 75 країн світу, відносно яких було розраховано відповідний індекс навичок майбутнього, була включена також і Україна. Головне призначення «архітектора навичок майбутнього» – визначення глибини «кваліфікаційної ями», у якій опинилася країна, та пошук оптимального рішення, як з цієї ями вибратися.
Отже, Україна займає у рейтингу 75-и країн світу 56-е місце і знаходиться між Албанією та Кенією. Продуктивність праці (валовий внутрішній продукт у розрахунку на одного працюючого в економіці країни на рік) – 18,9 тисяч доларів США. За цим показником Україна спускається ще більше і займає 71-е місце з 75-и країн, випереджаючи тільки В’єтнам, Бангладеш, Пакистан та Кенію.
Це ефект «кваліфікаційної ями», у якій опинилися ми з вами. Тобто, чим глибша кваліфікаційна яма, у якій ми з вами знаходимося, тим нижча наша з вами продуктивність праці.
У переліку 75-и країн світу є ще одна країна точно з такою ж продуктивністю праці (18,9 тисяч доларів США) – Нігерія. Це не може не шокувати.
Лідерами рейтингу є Нідерланди та США, де у кваліфікаційній ямі знаходяться 37,7 і 33,5% працівників відповідно. Якщо в 1970 році у США лише 1% таксистів мали диплом про вищу освіту, то в 2013 році таких «дипломованих» таксистів стало вже 15%. Незважаючи на збільшення кваліфікаційної ями, продуктивність праці у США та Нідерландах у шість разів вища, ніж в Україні: 120 і 100 тисяч доларів на одного працівника відповідно. Можна лише здогадуватись, яка глибина кваліфікаційної ями в Україні, але вона значно більша, ніж в США та Нідерландах.
Фундаментальна причина кваліфікаційної ями, яка поширена в усіх країнах світу – дисбаланс між системою освіти, і вищої також, та ринком праці: випускники освітніх закладів не можуть знайти роботу за спеціальністю і йдуть працювати на посади, які не відповідають їх кваліфікації.
У чому полягає шкода від кваліфікаційної ями? Перше: у випадку нестачі кваліфікації працівника, шкода – це зниження продуктивності праці, недоотримання доходів роботодавцем та витрати на перенавчання працівника. Друге: якщо працівник має надлишок кваліфікації, тобто займається низькокваліфікованою працею, шкода – це витрати на його навчання у навчальному закладі, наприклад, університеті та поступова втрата кваліфікації.
Спеціалісти BCG знайшли ще більш глибокі наслідки кваліфікаційної ями. Чим більше в країні людей, чиї знання та навички не відповідають їх роботі, тим нижчі у цієї країни показники щодо впровадження інновацій. А ось це вже дуже глибинна проблема, адже без інновацій не можлива висока продуктивність праці і, як результат, неможливе економічне зростання країни.
У 2018 році кваліфікаційна яма завдала шкоди світовій економіці на 8 трлн доларів США. Втрати продуктивність праці склали 6%, а до 2025 року ця цифра може збільшитися до 11%.
У вирішенні проблеми кваліфікаційної ями BCG пропонує зосередитися на трьох ключових напрямах. Перший – здібності, тобто які навички є у працівників і які потрібно розвивати. Другий – мотивація, тобто які стимули існують щодо навчання і підвищення кваліфікації. Третій – можливості, тобто які є варіанти навчання і розвитку, і для кого вони є доступними.
І держава, і роботодавці, й університети повинні знати відповіді на ці запитання. З кваліфікаційної ями нікому з них, тобто нас, поодинці не вибратися – глибина ями цього зробити не дозволяє.
