О. Журавльова: про правила й рутини (менеджмент класу)

Розуміння важливості правил – це запорука їх виконання дітьми на уроках і в позанавчальний час

О. Журавльова: про правила й рутини (менеджмент класу)

Автор: Олександра Журавльова, учитель, Канада.

Діти не люблять виконувати те, що їм нав’язується кимось, та ще й зі словами «зобов’язаний…». Тому правила – це свідомий вибір учня і його відповідальність за цей вибір.

Через те що щороку всю паралель класів перемішують і формують нові класи, то кожен новий колектив створює свої правила для учнів, погоджується їх дотримуватися для ефективного навчання і безпечного перебування в школі. Розуміння важливості правил – запорука їх виконання.

Кімберлі: «Мені займає 2–3 тижні вересня, щодня по 30–40 хв на опрацювання та моделювання поведінки, визначення правил, встановлення заохочень та наслідків за порушення. Напевно, до класу 4–5 ми, учителі-початківці, так багато часу приділяємо цій темі, старанно все обговорюючи і опрацьовуючи. Учителям середньої і старшої школи набагато простіше, і менше часу йде на правила, адже вони «отримують» учнів вже з добрим розумінням дисципліни».

Тема не особливо цікава для дітей, тому підходити треба творчо: малювати, вирізати, писати, складати пазли, клеїти, відгадувати, дивитись відео... Першачки зазвичай малюють малюнки, 1 правило – 1малюнок, (у старших класах малюють–пишуть).

Презентують свій малюнок, інтерпретують, що він означає, обговорюють, чому це важливо. 20–25 дитячих ідей узагальнюють, і вчитель записує на великому плакаті 5–7 основних правил поведінки, старші учні можуть мати 10–12. Діти погоджуються – обводять свою руку на папері, вирізають, пишуть своє ім'я, і приклеюють руки з іменами довкола правил.

Записуючи правила, не вживають частку «Не». Учні пропонують «не битися», учитель перефразовує «тримай руки, ноги при собі», чи «не бігати» – «ми ходимо». Негативної частки «не» і слів «битися» чи «бігати» (і подібних) не повинно бути записано.

Зазвичай правила такі:

  • я поважаю всіх;
  • я уважно слухаю;
  • я тримаю руки, ноги при собі;
  • я ходжу;
  • я піднімаю руку, щоб сказати;
  • я стараюсь;
  • я дякую.

Наступні уроки присвячують:

  • обговоренням «А що, коли...» (якщо учень порушить правило, які незручності чи неприємності він створює, на яку небезпеку він наражає себе й інших);
  • розборам різних шкільних ситуацій, учителі зачитують короткі оповідання, розглядають комікси чи переглядають відео, обговорюють, яке правило було порушене;
  • коли можна / не можна перебивати вчителя, учнів, роботу;
  • що таке повага;
  • як бути хорошим слухачем;
  • визначенню заохочень та наслідків.

Особливу увагу приділяють емоціям, над цим працюють постійно, круглий рік. Ти маєш право гніватись, злитись, ображатись, бо всі ми люди, але не можна виплескувати свої негативні емоції на інших людей, на предмети довкола. І на уроках обговорюють, до чого можуть призвести неконтрольовані негативні емоції. Вдарив, обізвав, поламав, накричав – які правила порушені? Як почуваються інші люди? Чи отримав ти позитивний результат? Як почуваєшся ти?

Дихальна вправа, щоб заспокоїти учня – «Blow a candle, smell a rose» – Задуй свічку, понюхай троянду.

«Скільки тобі років? – 6. Уяви, що на лівій долоні в тебе торт, а на ньому 6 свічок, а у правій руці 6 троянд. Давай по черзі задувати свічки і нюхати квіти. 5 секунд – задув свічку, 5 секунд – нюхаємо троянду.» Учень уявляє, дує і нюхає 6 разів, заспокоюється.

Якщо правил у першачків 5–7, то рутин набагато більше, відповідно, часу й уваги вони потребують більше. Яка різниця? Правило – це про вихованість і безпечну поведінку учня, за недотримання є наслідки. Рутина – це щодення дія, яка має свій певний алгоритм виконання: підготуватись до уроку, відпроситись до туалету, здати зошити, зібратись на двір, перехід на фізкультуру і т. ін, і тут нема наслідків, лише нагадування і повторення. Дотримання правильного і послідовного виконання цих дій – це основа спільного успіху. Рутини не лише обговорюються, чому це важливо, але ще й моделюються: вчитель показує сам, показують бажаючі учні, робить весь клас.

Кімберлі: «Ми, учителі, зазвичай дуже багато говоримо. Але коли це стосується рутин, чи коли ми даємо учням завдання, наші інструкції мають бути максимально чіткі, короткі і влучні».

Clean up – приберіть, voices off – вимкніть звук, stuck your chairs – складіть стільці, eyes forward – очі вперед, line up – шикуймось. Пояснення розбивається на 3–4 коротенькі кроки:

Якщо закінчив вправу швидше:

1.Тихенько здай зошит.

2.Прибери своє місце.

3.Візьми книжку.

4.Сядь за парту / на килим.

Цікаво виглядає відпрошування в туалет:

1.Підніми вказівний палець вверх.

2.Напиши своє ім'я.

3.Тихо вийди.

4.Зітри ім'я.

Учні мають пальчикові сигнали: 1 вказівний палець вверх – в туалет, 2 пальці – хочу пити ( у класі є умивальник), рука вверх – відповідати. Шона (моя друга практика) має велотренажер у класі, то у неї ще є знак – мені потрібно на велосипед / порухатись.

Так от, якщо учневі потрібно вийти, він тихенько піднімає 1 палець уверх, учитель киває, якщо можна (1 хлопчик, 1 дівчинка за раз). На маркерній дощечці біля дверей учень записує своє ім'я, виходить, а коли повертається – витирає ім'я. Без жодного слова! Без відволікання інших! Навіщо ім'я? – одразу видно, кого нема в класі, особливо, коли працюють групами, а не сидять за партами; чи можна відпрошуватись, чи треба почекати. Це важливо для вчителя, коли поводяться навчальні пожежні тривоги (раз на місяць), і потрібно швидко вивести всіх дітей на двір.

За швидку і якісну роботу, виконання завдань, складання, збирання вчитель постійно дякує «дякую, Катю, дякую, Кейден», цим хвалить і підганяє інших учнів.

P. S. Готувалась до своєї першої фізкультури на практиці (та й у житті), а Кімберлі нагадує: «Коли прийдемо в зал і учні сядуть на підлогу, попроси їх пригадати правила поведінки в спортзалі».

«Але ти це робила минулого разу!» – кажу я.

«Я це роблю щоразу, 2 рази на тиждень. Займає 2 хвилини, а запам’ятається назавжди. І обов’язково спитай, чому це важливо».

Оригінал

Освіта.ua
26.05.2021

Популярні блоги
І. Совсун: як надовго ще вистачить запалу учителів? Існує гігантська прірва між переможцями світових олімпіад і базовим рівнем українських шкіл
Тетяна Сердечна: зарплати у вчителів мають бути різні Є шанс, що колись держава буде в змозі оплачувати роботу людей, які працюють із її майбутнім
І. Лікарчук: замість виховання – шароварщина і звіти Виховної роботи як системи формування людини вже давно немає, а є гам, шум, тріскотня
О. Сидоренко: як ставитись до репетиторів-двохсотбальників? Показником високої кваліфікації педагога є успішність його учнів, у тому числі за результатами ЗНО
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Тарас
Це працює але не з нашими дітками. Колега подорожувала на теплоході з 5 нашими учнями. Так вони вилазили на дах капітанської рубки і мало не спустили на ходу шлюпку. Там же пливло десь з 50 китайців які усі повертали голови куди учителька показала і уважно слухали. Дивились на наших як на дикунів. Ми розбестили учнів вседозволеністю і невідповідальністю.