І. Совсун: навчання – це про думати й шукати відповіді

Зазвичай у школі й у вишах не вчать полемізувати і говорити про складні неоднозначні речі

І. Совсун: навчання – це про думати й шукати відповіді

Автор: Інна Совсун, народний депутат України, член фракції політичної партії «Голос».

Соцмережі збурив зразок тексту для пробного ЗНО з української мови та літератури.

Поруч із текстом Мирослави Ґонґадзе про важливість освіти включили текст Дмитра Семьонова «Українська вища освіта – мертва», де яскраво описані недоліки української вищої освіти. Автор другого тексту закликає абітурієнтів розвиватися насамперед у професійній сфері, займатися саморозвитком, громадською діяльністю та вчити англійську.

Потенційним вступникам надали гострополемічні тексти про вищу освіту, які потребують вдумливого прочитання та осмислення. Причому тексти, автори яких мають категорично різне бачення.

Тобто замість того, аби перевіряти, чи діти можуть відтворити завчені фрази про «красу українського села» (від яких тим самим дітям і так зводить зуби), розробники ЗНО підняли гостру, актуальну тему української вищої освіти, з описом плюсів, мінусів, підводних каменів, у розмові з тими, кого ця тема насамперед стосується.

(В одному з коментарів щодо цього завдання дописувач в Фб написав: «Цей текст аж надто «критичний» для випускників». І це щонайменше дивно, зважаючи на те, що ці самі випускники буквально за два місяці повинні будуть ухвалити рішення про подальшу освіту і точно повинні робити цей вибір свідомо).

Тексти потрібно було проаналізувати та виконати тестові завдання: відрізнити факти від суджень, об’єктивні міркування від суб’єктивних, знайти й оцінити аргументи, проаналізувати достовірність інформації тощо. У світі постправди та гібридної війни з фейками – це дуже корисні навички. Які аж ніяк не можна набути (та перевірити) на текстах, у яких все однозначно і з якими не можна сперечатись.

Але в якій би черговості, з якого боку ви б не прочитали ці тексти, їх об'єднує ключова думка. Сучасній людині необхідна якісна освіта, шляхи до неї можуть бути різні, але тут не обійтися без постійної роботи над собою, як у професійному, так і загальнокультурному плані.

Думка, з якою я особисто абсолютно згідна. З деякими іншими тезами – не згідна. Так, я дуже не люблю, коли прирівнюють здобуття практичних навичок до вищої освіти, бо вважаю, що без теоретичної підготовки якісна вища освіта не є можливою. Але я точно не бачу катастрофи в тому, щоб про це дискутувати. Тим паче, коли ці тези зараз набувають великого поширення. І я впевнена, що молодь мусить мати знання та навички, необхідні, щоб дебатувати про ці питання.

Що цікаво, свого часу статтю «Українська вища освіта – мертва» прочитало півмільйона людей, її передруковували великі медіа. Щонайменше дивно сподіватись, що використання цього тексту під час пробного ЗНО, тим паче у завданні, у якому треба цей текст критично оцінити, є шкідливим.

Але загалом ця дискусія демонструє засадничу біду української освіти. Зазвичай, в українській школі, а часто і у вишах, не вчать полемізувати і говорити про складні неоднозначні речі. У нас не розвинена культура дискусії, де ретельно добирають аргументи і відстоюють власну думку. Навіть у предметах, де немає єдино правильної думки, і навіть наукового консенсусу поки що не досягли.

Результатом є та культура дискусії, яку ми, на жаль, спостерігаємо в соціальних мережах (і Верховній Раді). Звісно, багато вчителів заохочують дітей формувати свою позицію та відстоювати її, але це частіше є винятком, ніж правилом.

Реакція на використання згаданого тексту на ЗНО доводить одне: багато хто досі вважає, що школа – це місце, де дитині транслюють правильні знання, а вона має просто їх засвоювати. І тоді виникає страх, що якщо дитина прочитає текст з неоднозначними тезами – то вона просто безоглядно їх сприйме та повірить у них.

Проблема в цьому підході очевидна: у сучасному світі люди стикаються з величезною кількістю взаємосуперечливих тверджень різного ступеня обґрунтованості щодня, і саме тому навичка критичного читання (та мислення) стає настільки важливою. І саме тому школа має її формувати (а ЗНО – перевіряти).

Навчання – це про думати, шукати відповіді і раціонально мислити. І неоднозначні, суперечливі тези – це і є основний навчальний інструмент.

Оригінал

Освіта.ua
15.04.2021

Популярні блоги
О. Калинич: відверті висновки про дистанційне навчання З поняття «дистанційне навчання» треба прибрати слово «навчання», замінивши на «імітація»
Ігор Лікарчук: освітній процес втрачає сенс Результати екзаменів не повинні бути підставою для оцінки роботи вчителя, це оцінка роботи учнів
Н. Глюз: ми продовжуємо старі схеми і подвійні стандарти На ЗНО живе страшний вірус, що через маску і антисептик не вб'ється, а випускний гулятимуть без масок
О. Мірошниченко: поради вчителям від кіноактора Навіть примітивна камера збільшує всі емоції і розкриває великі й маленькі секрети
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Світлана
Навчальний інструмент у школі - це увага, пам"ять, уява, які згодом переростають у логіку. Це здібності + працелюбність, або працелюбність+здібності, або працелюбність. Полеміка - це матерія, яка вимагаєть знань. Інакше: "сам дурак". Не спішіть поперед батька в пекло. Чому Ви вирішили, що наші діти ду-у-у-уже розумні, якщо навчилися на кнопки жати. Зараз так само , як і сотні років назад. Змінилися технології?-Так!. А суть та сама!!!
Світлана
Та може спочатку треба навчити критично сприймати взаємносуперечливі тексти, а потім такі завдання на ЗНО виносити. Хоча як цьому можна навчити? Аба в дитини буде власна думка стосовно теми, а скільки дітей - стільки ж і думок. І які з них правильні? Або дитина буде засвоювати думку вчителя - а це ніяке не критичне мислення.
Скептик
"відрізнити ...об’єктивні міркування від суб’єктивних"- Це як? Чи можна більш детально перекласти, що автор хотіла написати?
Володимир
Для Скептик: Об’єктивні міркування - це позиція міністерства та підлеглих структур. Тобто, висока думка начальства. Всі інші міркування - суб’єктивні.
Коментувати
Tet-a-tet
Я не люблю,коли здобуття практичних навичок прирівнюють до ВО.... А заради чого тоді цю ВО здобувають?Звичайно,що спочатку має бути слово,саме завдяки теорії ми дізнаємося про багато практичних речей,але далі має бути розумний баланс і він буде різний для різних видів діяльності людини. Українська ВО справді мертва,точніше напівмертва,бо у неї на протязі 30 років держава майже нічого не вкладає. Я вже не кажу,скільки у нас фейкових ВНЗ,які спеціалізуються на видачі папірців під назвою диплом.Хто винен? Ми самі, бо наше марнославство немає меж. Попит визначає пропозицію. Лише 5-10% людей має здібності до наукової праці,решта потребують високоякісного профнавчання(ліцеї,коледжі,рідше ВНЗ).Побудуймо правильно ідеологію праці і тоді не доведеться дискутувати яка у нас ВО. Чому німці та французи про це не дискутують? Тому що потрібно працювати, а не талапати язиками.
Ворон
Пані Совсун, а ліпше учням запропонувати текст- «Фракція граноідів Голос- ялова коровиця». Коментарі були б живі і творчі, про безкінечний піар, гризню, зраду лідера, непрофесіоналізм ...Іще - про мертву вищу освіту: Ви ,Совсун, були відповідальні в Мон за неі... Напевне із- за Вас омертвіння і прийшло....
Вова
Для Ворон: +1000!!!
Коментувати
совесть
Це типу "я стою на захисті ЗНО"? Не варто. Та задля піару все згодиться. Краще працюйте, депутатко, над тим, щоб українці найближчим часом не стали вивчати красу польського, німецького, нідерландського... села (як батраки на чужині), бо українське село померло!
Володимир
Чисельний менеджмент шкільної освіти заклопотаний в обкраданні дітей та пригнобленні вчителів. Важко, як особисту образу, сприймає він критичне мислення вчителя. При такій ситуації, хто з вчителів навчить учнів відрізняти критичне мислення від нігілізму, той молодець!
Репетитор
Це загальна середня освіта мертва. Вже давно школа не дає знання. Спочатку з цим розберіться!