Автор: Олена Єременко, заступник голови в Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти.
Дискусії навколо сучасної процедури акредитації освітніх програм як процесу зовнішнього забезпечення якості стосуються й питання створення незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти (далі – НУО). Стаття 16 Закону про вищу освіту констатує, що подібні незалежні установи входять до системи забезпечення якості вищої освіти в Україні, а стаття 23 цього ж Закону власне присвячена цим інституціям. Які ж акценти робить нормативний документ?
Важливо, що це організація – недержавна, її функції: оцінювання освітньої програми, надання відповідних рекомендацій та допомога закладам вищої освіти в організації системи забезпечення якості вищої освіти. Законодавство також передбачає для НУО можливість внести пропозиції про акредитацію освітньої програми Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти.
Світова практика пропонує розмаїті моделі діяльності НУО в освітньому просторі, від практичної відсутності незалежних агенцій, коли заклади вищої освіти акредитує національна установа (Польща, Італія), – до широкої мережі незалежних агенцій за галузями відповідно до інтересів роботодавців (Сполучені Штати Америки, Мексика); від системи регіональних незалежних установ, що можуть погоджувати свої ухвали з державним органом (Бельгія, Німеччина, Канада), – до досить еклектичної ситуації, коли незалежні агенції отримують іноді функцію оцінювання, а іноді можливість акредитації (як Західна Європа, так і пострадянський простір: Росія, Казахстан, Киргизстан, Туреччина).
Можливі й дещо інші підходи, як-от незалежні агенції при університетах чи наукових установах.
Чи можливі повноцінні та дієві НУО в Україні? Звичайно, так. Хоча полеміка в соціальних мережах ще від 2016 року щодо них не вщухає, зокрема стосовно потенційної загрози контролю над начебто незалежними установами конкретних надто зацікавлених стейкголдерів, а це може перетворити їх в інструмент тиску або ж штучної підтримки «потрібних» ЗВО. Але не будемо про сумне…
На сьогодні в Україні подібні до НУО окремі структури існують як ТОВ або громадські організації, очевидно, очікуючи затвердження документа, що унормує їхню діяльність. Мабуть, із власних міркувань особливої ініціативи щодо взаємодії з Національним агентством такі інституції не проявляють.
Національне агентство уповноважене акредитувати НУО та вести їх реєстр, проте не покликане ініціювати їх створення або розбудовувати мережу. Ураховуючи потенційний конфлікт інтересів, на сьогодні Національне агентство ні з яким подібним утворенням не співпрацює і не рекомендує цього членам галузевих експертних рад і експертам, оскільки питання ще не усталене.
Найважливіше, що для повноцінного існування НУО необхідні освітня спільнота, зацікавлена у здійсненні процесів забезпечення якості, передбачених ESG, та релевантна нормативна база, а не бажання чи небажання якоїсь інституції. За таких умов підтримка та співпраця з Національним агентством відбудеться…
Отже, підсумуємо. На часі активізація процесів створення та унормування діяльності незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, які здійснюватимуть аудит систем забезпечення якості та консультування закладів вищої освіти – відповідно до чинної нормативної бази. Однак ухвалення рішення щодо акредитації освітніх програм такими установами не передбачені.
