С. Захарін: профтехосвіта переживає не кращі часи

Посилення ролі та значущості ланки професійної освіти як окремого елемента національної освітньої системи

С. Захарін: профтехосвіта переживає не кращі часи

Автор: Сергій Захарін, доктор економічних наук, професор, голова ГО «Науково-дослідний інститут економічного розвитку», керівник патронатної служби міністра освіти і науки України.

На засіданні колегії Міністерства освіти і науки було презентовано проект Стратегії професійної (професійно-технічної) освіти на період до 2023 року. На мій погляд, цей документ заслуговує на те, аби його ретельно проаналізувати.

Документ розроблявся робочою групою, до складу якої увійшли працівники МОН, керівники закладів професійної освіти, наукових установ, представники організацій роботодавців та громадських організацій.

Не секрет, що нині система професійно-технічної освіти «переживає» не кращі часи. Переважна більшість випускників шкіл бажають продовжувати навчання у закладах вищої освіти. А от продовжувати навчання у закладі професійної освіти, на жаль, все ще не вважається престижним.

З іншого боку, очікування роботодавців щодо кваліфікації випускників не збігаються з реальністю. Часто-густо заклади професійно-технічної освіти не мають належного навчального обладнання, а виробнича практика проводиться або формально, або фрагментарно.

У 2020 році жодна міська рада не спрямувала кошти із залишків освітньої субвенції на зміцнення матеріально-технічної бази та розвиток інфраструктури закладів професійної (професійно-технічної) освіти, тоді як обласні ради витратили на вказані цілі 44 млн грн.

Частка видатків на систему професійної (професійно-технічної) освіти у консолідованому бюджеті на освіту у 2020 році становить 4,55% (у 2016 р. – 4,78%). Це вчергове підтверджує той факт, що фінансування професійної (професійно-технічної) освіти здійснюється на найнижчому рівні, покриває  

Система професійно-технічної освіти майже не отримує інвестицій. Випадки фінансової підтримки закладів освіти з боку бізнесу є поодинокими.

Вказані проблеми доповнюються нераціональним нормативним регулюванням. Досі існують протиріччя у нормативно-правових актах щодо розподілу повноважень між центральними та місцевими органами влади.

Проект Стратегії професійної (професійно-технічної) освіти на період до 2023 року, який було презентовано на засіданні колегії Міністерства, спрямований на вирішення зазначених проблем, а також – на посилення ролі та значущості ланки професійної освіти як окремого елемента національної освітньої системи.

У проекті Стратегії задекларовано наступні цілі:

  • Створення ефективної системи управління та фінансування. Доцільне ухвалення Закону «Про професійну (професійно-технічну) освіту», у якому мають бути встановлені, зокрема, раціональні інструменти управління закладами професійної освіти та механізми стимулювання їхнього розвитку. Необхідно створити сучасну систему управління освітою (EMIS), яка допоможе зібрати всі дані системи професійної (професійно-технічної) освіти на одному ресурсі. Будуть використовуватися новітні підходи до розвитку автономії закладів.
  • Забезпечення відповідності змісту і якості професійної (професійно-технічної) освіти потребам ринку праці. Слід оновити та розробити стандарти професійної (професійно-технічної) освіти на компетентнісній основі, а також продовжити розвивати мережу навчально-практичних центрів (навчальні осередки з новим обладнанням та технікою, де учні зможуть опанувати практичні навички, а дорослі – пройти підвищення кваліфікації або перенавчання. Окрім того, підвищення зарплати викладачам та майстрам, покращення їх соціальних гарантій, сприяння підвищенню кваліфікації – ці заходи мають призвести до збереження та зміцнення кадрового потенціалу професійної (професійно-технічної) освіти.
  • Розвиток державно-приватного партнерства у сфері професійної (професійно-технічної) освіти. Йдеться про максимальне залучення бізнесу до співпраці із профтехами. Можливі форми: розвиток дуальної форми освіти, залучення роботодавців до створення освітніх програм та підтримки закладів. Крім цього, передбачено встановити податкові пільги й економічні стимули для бізнесу, який інвестує у розвиток закладів професійної (професійно-технічної) освіти, що сприятиме підвищенню їх мотивацію співпрацювати з профтехзакладами.
  • Популяризація професійної (професійно-технічної) освіти. Слід допомогти закладам побудувати сильний імідж та репутацію. Перспективним видається створення центрів кар’єри у закладах, підвищення рівня інформаційних матеріалів та ресурсів. Також важливим завданням є популяризація робітничих професій з урахуванням гендерного аспекту та проведення конкурсів фахової майстерності, у тому числі і World Skills.

Вже зараз можна сказати, що реалізація Стратегії не буде легкою. Належне виконання Стратегії можливо лише на основі поєднання зусиль усіх стейкхолдерів. Йдеться не лише про традиційні форми державно-приватного партнерства, хоча вони вкрай важливі. Конче необхідна консолідація зусиль владних інституцій, у першу чергу на рівні органів місцевої влади (обласні адміністрації, органи місцевого самоврядування). Окрім того, важлива підтримка громадських інституцій та міжнародних партнерів.

Зрозуміло, що система професійної (професійно-технічної) освіти повинна задовольняти основні потреби ринку праці. У той же час ця система повинна задовольняти освітні проблеми здобувачів освіти (учнів). Ми ще маємо шанс зробити заклади професійної (професійно-технічної) освіти місцем, де молоді і немолоді громадяни зможуть перетворити свій талант на справжню професію.

На проблеми розвитку професійної (професійно-технічної) освіти неодноразово звертали увагу Президент України, Прем'єр-міністр України, міністр освіти і науки України. Ухвалено низку важливих рішень, у тому числі – щодо доцільності розробки проекту Стратегії. На цій основі буде розроблено низку інших важливих документів, що спрямовані на підвищення якості освіти.

P. S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.

Освіта.ua
17.02.2021

Популярні блоги
Т. Ткачук: цьогоріч була одна перевірка письмових робіт ЗНО На дуже важливому етапі проведення ЗНО відбувається суб’єктивне оцінювання письмових робіт
А. Заможська: я боюсь уроків трудового навчання Є країни, де діти на трудове навчання записуються в чергу, бо там вчать тому, що їм цікаво
Олександр Мірошниченко: роздуми з табелем у руках Роль школи стала зовсім незрозумілою в цьому світоглядному хаосі дистанційного навчання
І. Лікарчук: пошесть «випускних» у дитсадочку Їх породили екзальтовані мамаші за підтримки безвідповідальних працівників дитсадків
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Василь Шминдрук
Для Tet-a-tet. Реформуванню усіх сфер нашого життя заважає непрофесійність, некомпетентність, недалекість, відірваність від реальності, злодійкуватість, мафіозно-корупційна клановість чиновників усієї бюрократичної піраміди. Ніхто нічого змінювати не буде. Бо у мутному болоті тотальної бюрократії, приємно сидіти на мільйонних і мільярдних грошових потоках, не забуваючи про свої кишені.
КПРС
Для Василь Шминдрук: та такі ж і викладачі , як чиновники. Всі з одного тіста. Треба систему виховання , підготовки кадрів, чесність із сім’ї.
Василь  Шминдрук
Риба гниє з голови. Тому яка влада, таке і суспільство. Бо неможливо жити чи знаходитись у болоті і при цьому залишатися ідеально чистим.
Коментувати
Василь  Шминдрук
«Шо, опять?»,- запитував вовк у собаки, якого господар вигнав з двору за погану службу (мультик «Жив-був пес»). «Це ж вже було», -дорікав Кучма чиновникам, на засіданні кабінету міністрів, під час його президенства. Ще на початку літа 2020 року наш педколектив слухав заст.міністра Коржевського, який на конференції презентував результати двох національних досліджень з профтехосвіти. Також він анонсував початок реформування ПТО. Закон про професійну освіту уже був готовий, а стратегія розвитку профтехосвіти, на той час, уже була схвалена. Через декілька тижнів Коржевського звільнили. То може досить постійно наступати на граблі? Я думаю, що професійну освіту ефективніше створити з нуля, ніж залучати до цього процесу весь бюрократичний апарат дармоїдів, починаючи з міністерства і закінчуючи «блатними конторами» у вигляді методичних кабінетів чи методичних центрів. А ще краще віддати цю сферу роботодавцям, законодавчо заборонивши змінювати профіль і призначення таких навчальних закладів.
Tet-a-tet
Для Василь Шминдрук: Я не знаю Вас, а Ви -мене,мислимо ж однаково. Хто ж тій профосвіті щось поробив, що МОНУ все це читає, а робить навпаки?
Вася
Для Василь Шминдрук: Підтримую. Роботодавець навчить для себе тих, хто зможе вчитися (зауважую, не всіх), а потім гарантовано забезпечить роботою. Автоматично відпаде проблема і з прогулами, і з дисципліною, та й коштів ніхто не буде затрачати на тих, хто "не може освоїти". Також економія на навчальному обладнанні та його оновленні (навчання на тому ж, що й потім робота)
Василь  Шминдрук
Для Tet-a-tet. Реформуванню усіх сфер нашого життя заважає непрофесійність, некомпетентність, недалекість, відірваність від реальності, злодійкуватість, мафіозно-корупційна клановість чиновників усієї бюрократичної піраміди.
Коментувати
Лисий
Для початку ліквідуйте так звані науково-методичні кабінети ПТО. Нічого крім папірців і знущання над працівниками профтехів вони не роблять, а кошти на них ідуть чималенькі.
Вася
В умовах ринку, якщо щось занепадає, то це значить, що в ньому нема потреби. Якщо проаналізувати контингент абітурієнтів ПТУ (по конкретно моїй школі), то я б, будучи роботодавцем, до себе на роботу таких не взяв. Для прикладу: дівчинка з "нульовими" знаннями вступила до "ВПУ" (як гордо вони себе називають), вивчилася на ...слюсаря з ремонту с/г техніки (це не абсурд?) і сидить вдома, а держава (тобто ми) оплатила весь курс її навчання. Великі торгові мережі справляються самостійно з підготовкою своїх робітників, водій вчиться на курсах, а масової потреби у токарях, столярах та слюсарях нема, бо ми не Китай. За кордоном наші ПТУшні (як і інші) дипломи не діють. Реанімувати профтехосвіту - йти проти законів ринку.
Володимир
Чим більше процвітає корупція, тим більше занепадає профтехосвіта.
Tet-a-tet
необхідна консолідація усіх владних інституцій.... Там,де три господині - хата не метена. Спеціалісти роб.спеціальностей потрібні галузям(торгівля, деревообробка, швейня,транспорт, будівництво і т.д.). Саме вони знають які спеціальності потрібні і мають мат.техн.базу для навчання. Заклади ПО ніколи не матимуть обладнання для навчання на сучасному рівні, а держава коштів на його купівлю. Вихід:залишити у держвласності лише ті ЗПО, які готують кадри для підпр.державної власності(транспорт, енергетика, медицина), а решту продати фірмам, а вони вже нехай вирішують-навчати безкоштовно, чи за якусь плату. Хіба кваліфікованого слюсаря не можна вивчити у підприємстві, для цього обов’язково треба ПТУ і дипломну роботу писати? Все одно наших випускників переучують,ми можемо забезпечити рівень кваліфікації на рівні найнижчого розряду, а решта папір витримає.ПТУ-це пережиток, мають бути коледжі, де готують спеціалістів широкого профілю високої кваліфікації.Партачі бізнесу не потрібні.
Tet-a-tet
Недавно розробляли стандарти, збирали від нас пропозиції. Видали таку галіматью, що читати не хотілося, не тільки працювати по них. Тепер знову розробляти, а кажуть що грошей немає?Зберігати та зміцнювати кадровий потенціал вже не доведеться, одні невдахи йдуть на роботу в ПТУ, спеціалістам така робота не потрібна. Бізнес не інвестував у ПТО і не буде, це не в їх інтересах роздавати гроші закладам державної форми власності. Усі шанси для створення сучасної системи ПТО наше МОНУ провалило, точніше, воно і не збиралося щось кардинально змінювати, робили імітацію діяльності усі міністри підряд, ні одного не можна похвалити.Заклади ПТО популяризують роб.професії і зараз.Керівники збирають гроші у майстрів на бензин та автобус, їдуть у села і вішають там локшину учням СШ яка у нас прогресивна профосвіта. А ті посміюються,бо старші односельці вже розповіли їм як "добре" вчитися у наших ПТУ. Якби не відстрочка до призову в армію і тих би мало назбирали.