Автор: Володимир Онацький, заступник директора школи з навчально-виховної роботи.
З березня місяця освіта, як і вся країна, перебуває на карантині. І коли ще в країні і не було жодного випадку захворювання, усіх нас примушували сидіти вдома і виходити лише, щоб вигуляти чотирилапого друга. Моїм приятелям у цьому плані пощастило: у них чотири маленькі собачки, і сусіди оточили їх турботою та увагою. Я б теж вигуляти би маленьке чудо, але дістатися з одного кінця Києва до іншого просто не було ніякої змоги.
І ось тепер жорсткі карантинні обмеження зняли, а громадяни країни тисячами почали хворіти. Усіх безумовно цікавить, а що ж буде далі. Як будуть вчитися діти з вересня? Відповідь на це питання знаходимо в постанові Міністерства фінансів України, ой, головного санітарного лікаря країни пана Ляшка.
Читаючи його Тимчасові рекомендації щодо організації освітнього процесу, мимоволі пригадуєш позицію Мінфіну щодо 36000 зайвих вчителів, і спадає на думку, що через рік кількість зайвих скоротиться.
Насправді, організація протиепідемічних заходів потребує коштів, а не імітації дій. Найбільша проблема – це переповнені класи. У київських школах є класи, у яких навчається по 38 учнів на 48 метрах, хоча класи мали б бути не більше 30 учнів, при цьому на кожного учня має припадати не менше 2 метрів квадратних. І це в звичайних умовах. В умовах карантину є вимога, що в одному приміщенні може одночасно знаходитись не більше 20 осіб, при цьому на кожну особу має припадати не менше 5 квадратів.
Але шкіл це не стосується. На думку пана головного санітарного, ніяких обмежень щодо кількості присутніх у класних приміщеннях вводити не потрібно. Мабуть, діти не хворіють, і педагоги-гіпертоніки, діабетики, у віці плюс вже не належать до групи ризику. А, може, пан Ляшко згадав позицію свого колишнього шефа, який вважав осіб старшого покоління живими трупами, які не потребують турботи та захисту? Не знаю.
Можливо, дійсно тут зіграла позиція фінансового органу, адже зменшення кількості учнів до 15 тягне значного збільшення фінансування. Ми ж знаємо, що кошти з коронавірусного фонду пішли на дороги, поліцію і трохи на медицину. Освіта в цьому питанні не є в пріоритеті.
Отже, що ж пропонує пан Ляшко зробити освітнім закладам. Нічого такого, що неможливо виконати.
Допуск до роботи персоналу за умови використання засобів індивідуального захисту (у тому числі виготовлених самостійно). У школі має бути тижневий запас масок, але, якщо не буде, то нам не звикати: завжди все купували самі, будемо й маски на роботу купувати.
Відтепер усі наради будуть проходити виключно в онлайн режимі. Це, мабуть, позитивний момент, бо ще є керівники, які полюбляють довготривалі заходи. А так можна приєднатися до наради і каву попити, або вимкнути звук і уявити, що мова йде про щось приємне. А може, навчаться керівники проводити наради швидше.
Звісно, що «живих» масових заходів для учнів також не буде.
Школа буде прикрашена різноманітними плакатами про те, як правильно мити руки, безконтактно вітатися тощо.
Учні різних класів будуть заходити через різні двері, щоб не було скупчення. І уроки будуть розпочинатися у різний час.
Важливим є те, що батькам забороняється заходити до школи. Деякі батьки вже почали заявляти, що це є порушенням їхніх прав, адже вони є учасниками освітнього процесу. Можливо, відтепер участь батьків в освітньому процесі полягає лише в сімейному навчанні дитини. Над цим потрібно окремо подумати.
Температурний скринінг буде проводитись лише працівникам, бо якщо проводити його всім, то потрібно найняти додатковий персонал. Але ж додаткових коштів ніхто не обіцяє. Дітей будуть лише опитувати і, у випадку поганого самопочуття відправляти під нагляд медпрацівника до приходу батьків.
Кожен клас буде знаходитись у своєму кабінеті, а вчителі приходитимуть до дітей. Мова про збереження функціонування кабінетів фізики, хімії, інформатики не йде. Під час уроків і діти, і дорослі можуть знаходитись без масок у своїх кабінетах, а от у коридорах маски обов'язкові. Після кожного уроку кабінети будуть провітрюватись упродовж 10 хвилин.
Рекомендовано проводити заняття на свіжому повітрі. Як правило, мова йде про образотворче мистецтво, музику. Не уявляю уроки з цих предметів на вулиці. Мабуть, малювання буде зводились до малюнків на асфальті, а співи – до волання дурними голосами під вікнами школи.
Зазнає змін і шкільне харчування: зникнуть чергові учні, які в окремих школах допомагали накривати столи, не буде «шведських столів», які тільки-но почали з'являтися у школах і набувають популярності, буде обмежено одночасне перебування дітей в їдальні.
Взагалі, важко назвати ці рекомендації повноцінним документом. Мабуть, саме тому і сам автор назвав їх тимчасовими. Не зрозуміло щодо роботи гуртків, груп продовженого дня: чи можуть вони об'єднувати учнів різних класів, чи мають працювати лише для учнів одного класу. І ще багато інших питань виникне при підготовці до нового навчального року. А головне: запропоновані паном головним санлікарем заходи абсолютно не дають впевненості, що школи будуть по-справжньому безпечними місцями для дітей та дорослих.
