Osvita.ua Блоги В. Круглов: чи може бути взірцем сінгапурська освіта?
В. Круглов: чи може бути взірцем сінгапурська освіта?

Що, якби вчителів розглядали як будівників держави, а не представників професії з низьким статусом?

В. Круглов: чи може бути взірцем сінгапурська освіта?

Автор: Віктор Круглов, генеральний директор видавництва «Ранок».

Чи може сінгапурська освітня система бути взірцем?

Нещодавно у Львові під час форуму видавців пройшла презентація книги Пак Ті Ина «Переймаючи досвід Сінгапуру. Сила парадоксів», що вийшла у видавництві «Ранок».

Чи може інша країна або територія перейняти досвід Сінгапуру? Може, навіть маючи зовсім інший масштаб.

У китайському прислів’ї говориться, що, хоча горобець і малий, у нього є всі органи. Будучи орлом чи горобцем, система повинна мати повний набір компонентів, і ці компоненти повинні працювати разом! Ось у чому Сінгапур сильний: освітня реформа відбувається на рівні системи, школи, класної кімнати й на рівні індивідуумів. Кожна частина системи інтегрована й інтенсивно взаємодіє з іншими частинами, щоб розвинути й запровадити узгоджений і стійкий план дій. Відносно легко знайти чудову школу в якійсь системі. Значно важче знайти чудову шкільну систему. Саме це Сінгапур постійно змінює, щоб стати чудовою системою шкіл для всіх, а не системою з деякими чудовими школами для небагатьох людей.

Я не став би називати сінгапурську освітню систему як таку взірцевою. Освітня система Сінгапуру не ідеальна. Громадянин іншої країни з більш ліберальною освітньою системою навряд чи буде в захваті від того, до чого доходять сінгапурські батьки, допомагаючи своїм дітям досягти успіху в школі. У порівнянні з багатьма іншими системами освітня система Сінгапуру все ще помітно спрямована згори вниз, орієнтована на екзамени, конкурентна й викликає стрес в учнів. У дошкільній і спеціалізованій освіті освітня система все ще намагається наздогнати системи в інших країнах, які досягли більшого прогресу в цих галузях.

Однак її відданість досконалому навчанню для всіх, довгострокове планування, обережне запровадження, узгодженість системи, професійний розвиток учителів і протистояння поглядам, які гальмують розвиток, мають надихати інші системи поміркувати над собою. Переймання досвіду від Сінгапуру не має на увазі передачу політики і практики. Так само як Сінгапур навчався в інших, спостереження за освітніми змінами в Сінгапурі може допомогти іншим системам поставити собі запитання щодо своїх уявлень і змінити певні переконання.

Дозвольте мені запропонувати кілька таких запитань, виходячи з досвіду Сінгапуру (звичайно, міркуйте над запитаннями, які доречні для вашої освітньої системи).

  • Що, якби освіта могла розглядатися країною як інвестиція, а не витрати?
  • Що, якби освітня реформа могла плануватися в довгостроковій перспективі й точно доводилася до логічного кінця, навіть попри зміни в політичному керівництві?
  • Що, якби був спосіб співпраці для різних сторін, щоб досягти більшої узгодженості й синергії в політиці, практиці й підготовці в освітній системі?
  • Що, якби країна була віддана ідеї створення якісної освіти, доступної для всіх, а не лише для декого?
  • Що, якби вчителів розглядали як будівників держави, а не представників професії з низьким статусом?
  • Що, якби освітня система виконувала обов’язок найму і професійного розвитку хороших учителів і шкільних керівників?
  • Що, якби освітня реформа була спрямована на допомогу вчителям у покращенні викладання й залучення учнів до активного навчання, а не лише на структурні зміни?
  • Що, якби вчителі та школи оцінювалися за їхньою цілісною професійною діяльністю з навчання й піклування про учнів, а не за оцінками, на які їхні учні складають тести?
  • Що, якби суспільство було готове протистояти своїй культурі, щоб покращити національне прагнення до досконалої освіти?
  • Що, якби освіта стала набагато більш позитивною й надихаючою для країни і її не критикували часто у ЗМІ та інших соціальних просторах?

Під час освітніх змін будь-яке втручання має свої переваги і наслідки. Жодна освітня реформа не може задовольнити кожного. Таким чином, будь-яка освітня реформа є суперечливим процесом. Він випробовує волю людей.

Завжди будуть присутні парадокси, які супроводжуються тертям. Результати покажуть, стосується реформа лише вигукування гасел або серйозно ставиться до боротьби за місію.

У першому випадку реформа скоро помре природною смертю. У другому випадку люди з’єднаються й будуть робити все можливе заради майбутнього покоління. Досвід Сінгапуру порушує найбільш фундаментальне запитання стосовно будь-якої освітньої реформи: чи вона реальна?

Детальніше про парадокси та мрії сінгапурських освітян у книзі Пак Ті Ина «Переймаючи досвід Сінгапуру. Сила парадоксів».

Освіта.ua
30.09.2019

Популярні блоги
Ігор Лікарчук: скільки можна знущатися із сільської школи? Сільську школу закрити легше, аніж запропонувати для неї нове життя без класно-урочної системи…
Олена Князева: пост протесту проти скасування ЗНО Вирішення проблеми рівня освіти старшокласників - не в псевдопіклуванні про випускників
Олеся Калинич: кому оцінки важливіші - учням чи батькам? Можливо, не діти, а ми, дорослі, прагнемо високих балів задля задоволення власних амбіцій?
Олександр Кендюхов: 5 порад новому міністру освіти 5 маленьких, але важливих порад новому міністру щодо реформування вищої школи в напрямку євроінтеграції
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Анна
Г. Круглов! В учебнике Алгебра 9 класс Прокопенко ОПЕЧАТОК ВАЛОМ! также как в тестах по алгебре на сайте. А вы тут статьи пишите!
Tet-a-tet
Ніяка система не може для нас бути взірцем, бо ми інші. Якщо беремося застосовувати якусь систему маємо розуміти,що змінюватися мусимо і ми. І тут головна причина невдачі чи вдачі реформи. Саме це мають говорити ідеологи тієї чи іншої реформи. Подивіться, як агресивно зустріли мешканці малих сіл укрупнення малокомплектних шкіл. Виявляється, для них комфортніше, щоб школа була поблизу, а не якість навчання.То навіщо тоді вони посилають дітей вчитися?ПТУ заповнені на 50% своєї проектної потужності, але як тільки заговорили про оптимізацію мережі цих закладів почався крик про "розвал" системи профтехосвіти. І не важливо, що якість підготовки низька, що мат.техн. база ще з минулого століття, зарплата майстрів як у прибиральників. Ні, важливо, щоб стояли як привиди напівпорожні будівлі, бо не ми їх будували. Те саме з ВНЗ, дипломи більшості яких не визнають у ЄС. Так і живемо, однією ногою в 21 ст, а другою- ще в 20.
Олекса Позняк
Ще одне блаблабла. Та пришліть ви в нашу школу самого потужного учителя Сингапуру - нічого не зробить.Він буде скакати біля дошки розсипаючи перли педагогічнї майстерності а наші дітки дістануть мобілки та й будуть грать або розмовляти на все горло - бо у нас права ребьйонка на першому місці -ребьйонок що хоче те і робить а винуватий учитель що не знайшов підхід. Я навчаю дітей по скайпу по всьому світу. Знаєте чим вони відрізняються? Вони страшенно вмотивовані. Засоби мотивації -кнут і пряник. Кнут - екзамени після нездачі яких ти потряпляєш у 2 гий сорт і пряник на виході важкого навчання будеш лікарем з зарплатою 80 000 долярів. Я відпочиваю проводячи заняття з вмотивованим зарубіжжям і страшенно втомлююсь працюючи в українській школі у якій усі прав надали двійошникам. Права хорошого учня на навчання МОН ігнорує.Навіть якщо 2 учня кричать на все горло то інших 30 не навчиш.Робіть реформу учня а не вчителя. Вмотивований учень вижене поганого вчителя без всяких сертифікацій.
serj
Для Олекса Позняк: +
serj
Для Олекса Позняк: + + + + + + + + + + + + + + + + + +
Вчитель
Для Олекса Позняк: 100% погоджуюсь. Плюс природні дані учня - неможливо навчити бовдура. Бо в нас як співати то природні дані а як навчатись так дані не потрібні. Диференціювати учнів треба - а не всіх під одну гребінку.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!