Автор: Руслан Костогриз, студент.
«Що ж заважає учням вчитися?», «Чому такі плачевні результати ЗНО?», «Чому ці діти ні на що не здатні?» Напевно, кожен учитель задумувався над цими питаннями. Та вчителі навіть не здогадуються, що відповідь на це питання дуже проста: існує кілька ключових перешкод у навчанні, які, власне кажучи, вчителі власноруч створюють своїм учням. Так, у своїх наукових працях Л. Рон Хаббард описав три головні перешкоди, які заважають якісному вивченню будь-якого предмета. Це не стосується лише навчання в школі, це стосується й навчання в університеті, та й узагалі, будь-якого навчання протягом усього життя. Тож, поїхали.
ВІДСУТНІСТЬ МАСИ
Отже, перша перешкода – відсутність маси. Маса, у даному контексті, - це певний фізичний об’єкт, який допоможе учню якісно зрозуміти певний матеріал. Наприклад, якщо людина вивчає принцип роботи праски, жодні малюнки, схеми не замінять учневі справжньої праски. Відсутність праски, з якою можна порівняти те, що написано в підручнику, врешті-решт стає причиною того, що учень перестає розуміти предмет. Як же подолати цю перешкоду? Та треба усього-на-всього надати учню ту річ, яка вивчається, іншими словами, надати масу. Але дуже часто буває, що масу неможливо надати, оскільки того предмета може не бути під рукою. У крайньому разі, учителю потрібно зліпити макет того об’єкта із пластиліну чи скласти його із конструктора. Багато вчителів помилково вважають, що «надавати масу» треба лише при роботі з учнями початкової школи. Та це не так. Масу треба завжди надавати на будь-якому етапі навчання.
ЗАНАДТО КРУТИЙ ГРАДІЄНТ
Друга перешкода в навчанні – занадто крутий градієнт, або, простішими словами, порушення принципу поступовості. Мається на увазі, що не можна людину змушувати робити певну дію (роботу), якщо він якісно не засвоїв попередньої. Розглянемо приклад із шкільного курсу математики. У 6 класі вивчаються дії з дробами з різними знаменниками, а дії з дробами з однаковими знаменниками, у свою чергу, вивчаються в 5 класі. Учитель пояснює алгоритм додавання дробів з різними знаменниками: звести до спільного знаменника, визначити додаткові множники, додати дроби з однаковими знаменниками. І тут з’ясовується, що хтось із учнів не засвоїв дії з дробами з однаковими знаменниками. Більшість учителів відразу починають засипати тих учнів докорами, мовляв, як це так, ми ж це вчили рік тому, як ви могли забути. Та сенсу в цих докорах немає, все одно учні не згадають той матеріал, який забули. І вчителю тут треба трішки «зменшити кут градієнту». Йому необхідно відразу пояснити матеріал той, що діти забули, а потім переходити до нового. Нехай це буде довше, проте якісніше.
НЕЗРОЗУМІЛІ СЛОВА
Третя і, на мою думку, найголовніша перешкода в навчанні – незрозумілі слова. Коли учень читає деяке правило, теорему, закон і йому зустрічається незрозуміле слово, це повністю блокує розуміння людиною предмету і навіть може спровокувати кинути вивчення предмета. Коли людина дочитала до кінця сторінки чи до кінця абзацу й не пам’ятає, що там написано, це свідчить про те, що там було незрозуміле слово. Тоді треба зупинитись і подивитись значення того незрозумілого слова. Розглянемо такий самий приклад, як і в попередньому абзаці. Вчитель пояснює алгоритм додавання дробів з різними знаменниками: звести до спільного знаменника… І тут хтось з учнів каже, що йому не зрозуміло, що таке спільний знаменник. Вчитель має пояснити, що спільний знаменник – це найменше спільне кратне двох знаменників. Учень каже, що йому не зрозуміло, що таке найменше спільне кратне. Вчитель каже, що це найменше із усіх спільних кратних двох знаменників. Учень питає: «А що таке кратне?». Вчитель має сказати, що кратним називають число, яке ділиться на певне число. І так треба продовжувати процес далі, поки учень не зрозуміє всі незрозумілі для себе слова. Бо інакше сенсу не буде. Якщо він щось не зрозумів, він не буде розуміти й далі.
А що робити, якщо учень не зізнається, що йому якісь слова не зрозумілі? Якщо вчитель запідозрив, що учню в певному правилі, теоремі, деякі слова не зрозумілі, вчитель просить прочитати те правило вголос. Коли учню буде якесь слово незрозуміле, то він обов’язково прочитає його неправильно, або після того слова зробить паузу, або на його обличчі виникне певна неоптимальна реакція. Тоді вчитель має прояснити те незрозуміле слово.
Щиро сподіваюсь, що якщо вчителі візьмуть до уваги три головні перешкоди, із якими стикаються учні в навчанні, та будуть спиратись на них, то рівень знань школярів різко піде вгору, та українська нація буде однією з найосвіченіших у світі.
