Автор: Руслан Костогриз, студент.
Вже 4 роки спостерігаю за системою ЗНО, саме з 2015 року, коли були введено поняття «порогового балу». Відтоді переглядав кожне засідання комісії з питань визначення порогового балу «склав/не склав». І на кожному такому засіданні чую дискусії, наприклад «Ми знову встановлюємо порогові бали на рівні вгадування…», «Давайте опустимо поріг, хай він буде навіть нижче рівня вгадування, але пожаліймо дітей…».
Проблема в тому, що лише точаться такі дискусії, але боротись із вгадуванням чомусь керівництво УЦОЯО не хоче.
З одного боку, можна зробити всі завдання відкритої форми, або з короткою відповіддю, як це зараз зроблено в Росії на ЕГЭ з математики (ЕГЭ – единый государственный экзамен, коротше кажучи – аналогія нашого ЗНО), але для бюджету України це буде невигідно, оскільки тести перевіряє комп’ютер, а відкриті завдання перевіряє людина, і тому треба буде більше людей, а значить, більше коштів.
А як же побороти вгадування в тестах? Одного дня в мене з’явилась ідея, як це можна зробити.
Зараз, за завдання з вибором однієї правильної відповіді за правильну відповідь нараховується 1 бал, за неправильну відповідь, або коли відповідь не відмічена - 0 балів. Я би трішки змінив це. Відповідно до моєї ідеї, за правильну відповідь ставити 1 бал, а за неправильну ставити -1/3 бала (мінус одну третю бала), якщо 4 чи 5 варіантів відповідей -1/4 бала (мінус одну четверту бала), і 0 балів, коли відповідь взагалі не відмічена.
Зараз поясню, чому так. Розглянемо випадок для 4-х варіантів відповідей. Нехай учасник ЗНО не знає відповіді на n питань. Він почне вгадувати відповіді на ті n питань. І він, ймовірно, набере 1*(n/4) = n/4 бала, адже вгадає приблизно четверту частину питань, гадаю, це всім зрозуміло – шкільна теорія ймовірності.
А якщо за неправильну відповідь ставити -1/3 бала, то учасник набере (n/4)*1 + (3n/4)*(-1/3) = 0 (нуль балів), адже вгадає приблизно четверту частину питань, а не вгадає три чверті питань.
Випадок для 5-х варіантів відповідей розглядається аналогічно. Тоді, якщо учасник ЗНО не знає відповіді на n питань, то вгадає приблизно п'яту частину питань, а не вгадає чотири п'ятих, і тоді отримає (n/5)*1 + (4n/5)*(-1/4) = 0 (балів).
Тож, якщо буде така система, якщо учасник ЗНО не знає відповідь на деяке питання, йому буде вигідніше взагалі не відмічати, адже якщо відмітить, він ризикує лишитись в мінусі. Тож абітурієнту ще окрім усього, треба буде визначитись, що він знає і в чому впевнений чи невпевнений.
При вгадуванні великої кількості питань учасник, ймовірно, матиме нуль в сумі за вгадані питання. Таким чином можна буде уникнути абітурієнтів, які набирають пороговий бал шляхом вгадування. Тоді буде видно лише реальний рівень знань учнів.
Якщо в учасника ЗНО буде виходити дробове число балів, то округлювати до цілого в більший бік, наприклад, якщо 35,25, то ставити 36. Якщо буде менше нуля, то ставити нуль. При такій системі можна тоді навіть понизити порогові бали, наприклад з української мови і літератури нехай буде 10-12 із 104, замість 22-25, з математики нехай буде 5-6 із 62, замість 10-12.
Зізнайтесь, вам же приємніше заробити 1000 доларів чесною працею, аніж отримати 2000 доларів шахрайським способом, гадаю, що це одне й теж.
Чесно, коли в мене з’явилась така ідея, я вирішив покопирсатись в Інтернеті, можливо, щось подібне застосовується в інших країн світу, проте нічого подібного не знайшов.
Таким чином, проблему вгадування можна вирішити одним наказом УЦОЯО, ввівши таку систему, яку я описав, і, може, ми станемо першою країною, хто застосовує таку систему.
Але ж ні, нашим чиновникам у пріоритеті сподобатись міжнародній спільноті, мовляв, у нас так багато людей з вищою освітою, аніж об’єктивно дивитись на речі. І мені, як студенту, це дуже боляче…
